Доброчесність для державних службовців: що потрібно знати

Доброчесність – це одна з основних морально-етичних цінностей державної служби. Вона означає чесність, неупередженість, сумлінність і готовність діяти виключно в інтересах держави та суспільства.

Нормативно-правові засади доброчесності

Основними актами, які закріплюють принцип доброчесності на державній службі, є:

  • Закон України «Про запобігання корупції», який визначає стандарти етичної поведінки, вимоги щодо запобігання конфлікту інтересів, обмеження у використанні службових повноважень та запроваджує механізми фінансового контролю.
  • Закон України «Про державну службу», який зобов’язує державних службовців дотримуватися етичних стандартів, діяти в інтересах держави, дбати про довіру громадян до органів влади.
  • Загальні правила етичної поведінки державних службовців, затверджені наказом НАДС від 05.08.2016 № 158, де доброчесність визначено як основу професійної етики службовця.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про державну службу», доброчесність є базовим принципом діяльності службовця, а Закон України «Про запобігання корупції» визначає стандарти етичної поведінки, що допомагають утримувати цей принцип на практиці.

Чому доброчесність важлива

Доброчесність формує довіру громадян до влади, забезпечує ефективність управлінських рішень і зменшує ризики корупції.

Службовець, який діє доброчесно, сприяє тому, щоб державна служба асоціювалася з порядністю, справедливістю та професійністю.

Недоброчесна поведінка, навпаки, підриває авторитет державних інституцій, створює корупційні ризики та може призвести до дисциплінарної чи навіть кримінальної відповідальності.

Як проявляється доброчесність у щоденній роботі

Доброчесність державного службовця – це не абстрактне поняття. Вона проявляється у конкретних діях:

  • чесне та сумлінне виконання обов’язків без особистої вигоди;
  • відмова від подарунків і будь-яких переваг, що можуть вплинути на об’єктивність;
  • дотримання рівного ставлення до всіх громадян;
  • недопущення та врегулювання конфлікту інтересів;
  • прозорість у прийнятті рішень і використанні публічних ресурсів;
  • повага до колег, керівництва та громадян.

Недотримання принципів доброчесності може призвести до:

  • виникнення корупційних ризиків;
  • втрати довіри громадян до державних органів;
  • зниження якості державних послуг;
  • порушення прав людини та принципів справедливості.

Як підтримати культуру доброчесності

Формування культури доброчесності в державному органі – це системна робота. Вона включає:

  1. Навчання і підвищення обізнаності працівників щодо етичних стандартів.
  2. Впровадження антикорупційних політик і кодексів поведінки.
  3. Підтримку викривачів корупції та захист осіб, які повідомляють про порушення.
  4. Справедливе керівництво, що демонструє власним прикладом етичну поведінку.
  5. Прозорість діяльності органів влади та відкритість до громадського контролю.

Доброчесність – це не лише особиста риса державного службовця, а й суспільна цінність, яка формує основу демократичного врядування. Підтримання високих етичних стандартів, дотримання антикорупційного законодавства та служіння інтересам суспільства – це ті принципи, які визначають справжнього професіонала державної служби.