Влітку будь які прохолодні продукти користуються найбільшим попитом, адже гаряче сонце зовсім не залишає шансу врятуватися від спеки в тіні. І тому, найкращим порятунком стає щорічний хіт-продукт літа – морозиво, користь і шкода якого цікавлять багатьох його любителів.
В Україні діють три національні стандарти на морозиво: ДСТУ 4733:2007 «Морозиво молочне, вершкове, пломбір. Загальні технічні умови»; ДСТУ 4734:2007 “Морозиво плодово-ягідне, ароматичне; щербет, лід. Загальні технічні умови”; ДСТУ 4735:2007 “Морозиво з комбінованим складом сировини. Загальні технічні умови”.
Морозиво – пломбір, вершкове, молочне – може так називатися лише в тому випадку, коли воно виготовлено без застосування рослинних жирів. Але сучасні технології усе далі відходять від класичної рецептури виробництва морозива, що дозволяє випускати ці ласощі без молока й продуктів його переробки. Для комбінованого морозива, що не є молочним продуктом, дозволено використовувати штучні барвники, ароматизатор, стабілізатори, але з дотриманням певних умов, а саме: допустимих норм їхнього вмісту й нанесенням достовірних даних на етикетку про склад продукту. Це потрібно для того, щоб споживач мав можливість свідомо й компетентно обрати продукт до його придбання.
Шукайте на упаковці літери ДСТУ- вони означають, що морозиво вироблено за державними стандартами. Цифри ДСТУ4733: 2007 і 4735:2007 говорять про те, що воно молочне, вершкове або пломбір. Різниться таке морозиво за ступенем жирності: пломбір – до 20% жиру, вершкове – 8-12%, молочне – 5-7% жирності. У складі такого солодкого десерту повинні бути натуральні жири (молоко,вершки), а не рослинні. Взагалі,чим менше перелік інгредієнтів, тим краще, адже класика цього продукту – молоко, вершкове масло,вершки і цукор.
Букви ТУ (технічні умови) говорять про те,що морозиво вироблено за індивідуальною рецептурою,а вона не завжди проходить всі контролі якості. Зазвичай,таке морозиво дешевше, але і натуральних складових в ньому менше. Зверніть увагу і на дату виготовлення, хоча, відповідно до стандартів, термін придатності морозива при дотриманні необхідного температурного режиму – рік.
Такі дані, як фізична адреса виробника, харчова та енергетична цінність, вага, назва самого морозива і марки повинні бути обов’язково.
За кольором продукт повинен бути не чисто білим, а наближатися до молочного або вершкового. Уникайте не натуральних яскравих кольорів – це говорить про наявність “хімії”. Якісне морозиво повинне танути при кімнатній температурі 15-20 хвилин,рівномірно,без утворення води. Чим швидше воно тане і чим рідкіші краплі – тим більше в ньому води і менше молока або вершків.
Досить поширені й ласощі, в яких молочні інгредієнти замінюють на фруктове пюре або заморожений сік. Головна його відмінність, крім смаку, низька калорійність. У такого морозива ДСТУ4734:2007, що дозволяє замінювати молоко водою або цукровим сиропом.
Вибираючи таку солодкість, зверніть увагу на кількість замінників і добавок (Е-шок) – їх повинно бути мінімум. Добре, якщо виробник чесно вказує, що це фруктовий лід, а не морозиво з фруктовим наповнювачем.
Схожий варіант – щербет, до складу якого входять шматочки сухофруктів і подрібнені горіхи. Ще один різновид холодних солодощів – заморожений йогурт – це звичний нам йогурт, тільки солодший і жирний, який фасується і заморожується промисловим способом.
Зараз велику кількість морозива виготовляють із додаванням твердих рослинних жирів, найчастіше – кокосового й пальмового. При цьому виробники часто навмисно “спантеличують” споживача, розміщуючи на етикетці написи “Справжній пломбір”, “Вершкове”, хоча в складі дрібним шрифтом вказується про вміст рослинних жирів.
Особливо пильним потрібно бути, обираючи морозиво з додаванням натурального соку. Це не обов’язково буде саме той сік, що зазначений на пакуванні, у тому числі й у назві. Так, наприклад, апельсиновий може замінюватися яблучним, але, завдяки барвникам й ароматизаторам, отримувати смак і запах цитрусових.
Визначити якість продукту за зовнішнім виглядом досить складно. Взявши в руки пачку, зверніть увагу, щоб вона була правильної форми (конус, стаканчик, прямокутник і таке інше): змінена форма говорить про те, що морозиво тануло, а значить – зіпсоване. Вирішивши вибрати продукт з прозорою кришкою, зверніть увагу на колір і форму – морозиво повинно бути без патьоків, а на продукті – дотриманий початковий рельєф.
Тож, аби придбане морозиво не стало причиною інтоксикації й у подальшому не призвело до інших проблем, треба дотримуватися рекомендацій:
– не купувати підталі вироби з нещільною консистенцією;
– не вживати деформовану продукцію зі слідами кристалізації й шматочками льоду. Це свідчить про те, що морозиво неодноразово заморожували й розморожували;
– вибирати товар, що зберігається в морозильній камері, а не на відкритому повітрі;
– уникати продукції занадто яскравого кольору, особливо жовтого і рожевого;
– звертати увагу на термін придатності.
Також, запорукою якості продукту є місце покупки. В жодному разі не можна купувати харчові продукти в місцях, не визначених законодавчо – на стихійних ринках, без будь-яких документів про якість. Купувати краще в спеціалізованих магазинах або відділах супермаркетів, де можна отримати документ, що підтверджує безпеку і якість продукту.
Визначити якість продукту лише за зовнішніми ознаками важко, тому уважно читайте інформацію про його склад.
Як обрати «правильне» морозиво
Влітку будь які прохолодні продукти користуються найбільшим попитом, адже гаряче сонце зовсім не залишає шансу врятуватися від спеки в тіні. І тому, найкращим порятунком стає щорічний хіт-продукт літа – морозиво, користь і шкода якого цікавлять багатьох його любителів.
В Україні діють три національні стандарти на морозиво: ДСТУ 4733:2007 «Морозиво молочне, вершкове, пломбір. Загальні технічні умови»; ДСТУ 4734:2007 “Морозиво плодово-ягідне, ароматичне; щербет, лід. Загальні технічні умови”; ДСТУ 4735:2007 “Морозиво з комбінованим складом сировини. Загальні технічні умови”.
Морозиво – пломбір, вершкове, молочне – може так називатися лише в тому випадку, коли воно виготовлено без застосування рослинних жирів. Але сучасні технології усе далі відходять від класичної рецептури виробництва морозива, що дозволяє випускати ці ласощі без молока й продуктів його переробки. Для комбінованого морозива, що не є молочним продуктом, дозволено використовувати штучні барвники, ароматизатор, стабілізатори, але з дотриманням певних умов, а саме: допустимих норм їхнього вмісту й нанесенням достовірних даних на етикетку про склад продукту. Це потрібно для того, щоб споживач мав можливість свідомо й компетентно обрати продукт до його придбання.
Шукайте на упаковці літери ДСТУ- вони означають, що морозиво вироблено за державними стандартами. Цифри ДСТУ4733: 2007 і 4735:2007 говорять про те, що воно молочне, вершкове або пломбір. Різниться таке морозиво за ступенем жирності: пломбір – до 20% жиру, вершкове – 8-12%, молочне – 5-7% жирності. У складі такого солодкого десерту повинні бути натуральні жири (молоко,вершки), а не рослинні. Взагалі,чим менше перелік інгредієнтів, тим краще, адже класика цього продукту – молоко, вершкове масло,вершки і цукор.
Букви ТУ (технічні умови) говорять про те,що морозиво вироблено за індивідуальною рецептурою,а вона не завжди проходить всі контролі якості. Зазвичай,таке морозиво дешевше, але і натуральних складових в ньому менше. Зверніть увагу і на дату виготовлення, хоча, відповідно до стандартів, термін придатності морозива при дотриманні необхідного температурного режиму – рік.
Такі дані, як фізична адреса виробника, харчова та енергетична цінність, вага, назва самого морозива і марки повинні бути обов’язково.
За кольором продукт повинен бути не чисто білим, а наближатися до молочного або вершкового. Уникайте не натуральних яскравих кольорів – це говорить про наявність “хімії”. Якісне морозиво повинне танути при кімнатній температурі 15-20 хвилин,рівномірно,без утворення води. Чим швидше воно тане і чим рідкіші краплі – тим більше в ньому води і менше молока або вершків.
Досить поширені й ласощі, в яких молочні інгредієнти замінюють на фруктове пюре або заморожений сік. Головна його відмінність, крім смаку, низька калорійність. У такого морозива ДСТУ4734:2007, що дозволяє замінювати молоко водою або цукровим сиропом.
Вибираючи таку солодкість, зверніть увагу на кількість замінників і добавок (Е-шок) – їх повинно бути мінімум. Добре, якщо виробник чесно вказує, що це фруктовий лід, а не морозиво з фруктовим наповнювачем.
Схожий варіант – щербет, до складу якого входять шматочки сухофруктів і подрібнені горіхи. Ще один різновид холодних солодощів – заморожений йогурт – це звичний нам йогурт, тільки солодший і жирний, який фасується і заморожується промисловим способом.
Зараз велику кількість морозива виготовляють із додаванням твердих рослинних жирів, найчастіше – кокосового й пальмового. При цьому виробники часто навмисно “спантеличують” споживача, розміщуючи на етикетці написи “Справжній пломбір”, “Вершкове”, хоча в складі дрібним шрифтом вказується про вміст рослинних жирів.
Особливо пильним потрібно бути, обираючи морозиво з додаванням натурального соку. Це не обов’язково буде саме той сік, що зазначений на пакуванні, у тому числі й у назві. Так, наприклад, апельсиновий може замінюватися яблучним, але, завдяки барвникам й ароматизаторам, отримувати смак і запах цитрусових.
Визначити якість продукту за зовнішнім виглядом досить складно. Взявши в руки пачку, зверніть увагу, щоб вона була правильної форми (конус, стаканчик, прямокутник і таке інше): змінена форма говорить про те, що морозиво тануло, а значить – зіпсоване. Вирішивши вибрати продукт з прозорою кришкою, зверніть увагу на колір і форму – морозиво повинно бути без патьоків, а на продукті – дотриманий початковий рельєф.
Тож, аби придбане морозиво не стало причиною інтоксикації й у подальшому не призвело до інших проблем, треба дотримуватися рекомендацій:
– не купувати підталі вироби з нещільною консистенцією;
– не вживати деформовану продукцію зі слідами кристалізації й шматочками льоду. Це свідчить про те, що морозиво неодноразово заморожували й розморожували;
– вибирати товар, що зберігається в морозильній камері, а не на відкритому повітрі;
– уникати продукції занадто яскравого кольору, особливо жовтого і рожевого;
– звертати увагу на термін придатності.
Також, запорукою якості продукту є місце покупки. В жодному разі не можна купувати харчові продукти в місцях, не визначених законодавчо – на стихійних ринках, без будь-яких документів про якість. Купувати краще в спеціалізованих магазинах або відділах супермаркетів, де можна отримати документ, що підтверджує безпеку і якість продукту.
Визначити якість продукту лише за зовнішніми ознаками важко, тому уважно читайте інформацію про його склад.