Словник безбар’єрності: соціальне відторгнення

Соціальне відторгнення — це процес, за якого окремі люди або групи не мають можливості повноцінно брати участь у житті суспільства: вони позбавлені доступу до освіти, праці, ресурсів та відчувають дискримінацію. Воно виступає протилежністю соціальної залученості (інклюзії) і є проявом порушення базових прав людини.

Причини соціального відторгнення

  • Упереджене ставлення або системна дискримінація — за ознаками сексуальної орієнтації, статі, віку, інвалідності, міграційного статусу тощо.
  • Відсутність інфраструктури та доступу до ресурсів — наприклад, мешканці віддалених сільських або гірських територій можуть бути виключені через слабке транспортне або інформаційне сполучення.
  • Комбіновані фактори: бідність, освіта, нерівність, місце проживання можуть стати перепонами для участі в житті суспільства. 

Як це стосується безбар’єрного простору

Для створення безбар’єрного простору важливо враховувати, що соціальне відторгнення може бути не лише наслідком свідомих упереджень, але й наслідком відсутності доступної інфраструктури, ресурсів, інформації. Тобто:

  • Забезпечення доступу до освіти, медицини, культурних ресурсів на рівних засадах.
  • Розвиток транспортного, інформаційного, цифрового зв’язку для територій, які можуть бути віддалені чи недостатньо забезпечені.
  • Усвідомлення того, що рівне ставлення + рівний доступ = основа інклюзії.

Що таке інклюзія (соціальна залученість)

Інклюзія означає створення таких умов, щоб кожна людина, незалежно від своїх характеристик чи обставин, могла повноцінно брати участь у всіх аспектах життя: громадському, економічному, політичному, соціальному.
Це означає не лише усунення бар’єрів, але активні дії — надання можливостей, ресурсів, голосу та поваги до прав.