Сисні шкідники озимих культур

Культура озимої пшениці схильна до небезпеки пошкодження багатьма шкідливими об’єктами. Серед комах фітофагів особливе місце займають – сисні шкідники.

У нашому регіоні на озимій пшениці це клопи щитники, злакова попелиця і пшеничний трипс. При проведенні моніторингу на озимій пшениці державні фітосанітарні інспектори виявляють декілька видів клопів Hemiptera, таких  як:

  • клоп шкідлива черепашка ( Erygaster integriceps Put.),;
  • елія, або клоп гостроголовий (Aelia acuminata L );
  • польовий клоп – Lygus pratensis L .;
  • чорновусий щитник – (Carpocoris purpureipennis Boh.).  

Переважає за чисельністю клоп шкідлива черепашка його чисельність становить в середньому близько 80% від загальної кількості виявлених клопів.

Серед злакових попелиць найбільше господарське значення мають велика злакова попелиця (Sitobion avenae F.) і звичайна злакова попелиця (Schizaphis graminum Rond.).

Родину трипсів (Thysanoptera) на злакових культурах представляє пшеничний трипс (Haplothrips tritici Kurd.).

Масовий розвиток зазначених шкідників спостерігається з фази  колосіння  до фази  молочної стиглості зерна.

Шкідники завдають відчутної економічної шкоди посівам озимої пшениці. Для кожного з шкідників існує свій поріг економічної шкодочинністі.  Для клопів це – 5-10 личинок на 1 м2 на рядовий пшениці (в період початку наливу зерна) і 5-6 личинок на 1 м2 на рядовій пшениці або 2 личинки на 1 м2 на сильній пшениці в період молочної стиглості.  Для злакових попелиць в період колосіння це 5-10 особин на колос при заселенні 50% колосків. В період формування зерна 20-30 попелиць на колос. Пшеничний трипс в період трубкування-перед початком виходу колоса –  10 імаго на стебло при заселенні більше 75% стебел або 600 екз. на 100 помахів сачка.

При проведенні моніторингу за посівами з метою визначення необхідності проведення захисних заходів слід обов’язково враховувати весь запас шкідників і визначатися з необхідністю проведення хімічного захисту з урахуванням всього видового складу шкідників.  Бувають випадки, коли  окремо кожен з шкідників розвивається нижче ЕПШ, але проведення захисних заходів необхідно, так як всі шкідники живляться на зернових одночасно.

Визначаючи ступінь заселеності посівів, слід звертати увагу і на наявність таких шкідників зернової групи як цикадки, блішки, гусениці совок та молі,  личинок п’явиці. Необхідно визначити домінуючий вид, для правильного підбору інсектицидів. Пам’ятайте, що обробки необхідно проводити в тиху, безвітряну погоду в ранішні та вечірні години.

Згідно ст. 37 Закону України “Про бджільництво”, необхідно не пізніше ніж за три доби до початку обробки попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

Під час проведення захисних обробок слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 та правил особистої гігієни.

Допускати до роботи з пестицидами і агрохімікатами осіб, які не мають протипоказань по стану здоров’я і пройшли медичний огляд на право здійснення робіт з пестицидами і агрохімікатами, пройшли спеціальне навчання та мають допуск (посвідчення) на право роботи із зазначеними пестицидами і агрохімікатами, відповідно до статті 11 ЗУ «Про пестициди і агрохімікати» № 86/95-ВР від 02.03.1995 р. Всі працівники, при виконанні робіт з пестицидами і агрохімікатами, повинні мати при собі медичну книжку, допуск (посвідчення) і наряд на виконання певних робіт з пестицидами і агрохімікатами. (Додаток 1, Додаток 2 до Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98).