Кілька років тому в США, а потім у Європі з’явилася Drosophila suzukii – дуже небезпечний шкідник плодових культур. Ця невелика комаха має характерні плями на крилах. Саме через таке забарвлення вона отримала назву «краватка-метелик». Комаха вражає тільки здорові неушкоджені плоди, але її приваблює запах заброджених фруктів.
Раніше в Україні Drosophila suzukii не зустрічалася, тому вона не є карантинним організмом і спеціальний моніторинг щодо її виявлення Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області не проводить. Також немає ніяких відомостей про те, що ця комаха завдала шкоди якомусь із плодових господарств країни. Всі імпортні плоди, з якими Drosophila suzukii може потрапити на територію України, обов’язково проходять фітосанітарну експертизу, в т.ч. ентомологічну. Наразі випадків виявлення цієї мухи не зареєстровано. Однак відомо про те, що ця комаха досить поширена в Європі, а також у Північній Америці, деяких країнах Азії та Південної Америки. В жодній з означених країн вона не є карантинним організмом, отже, якихось суворих фітосанітарних обмежень не має.
Плодова муха Drosophila suzukii – новий шкідник, що призводить до втрат 40-50% врожаю. Наразі високоефективного засобу боротьби з цією комахою не існує. Донедавна ця комаха загрожувала плантаціям Західної Європи, а зараз поширилася у її Центральній та Східній частинах. Виявили Drosophila suzukii й на території Польщі. Таким чином, українські ягідники теж опиняються в зоні ризику. Саме тому виробникам ягідної продукції слід бути готовими до нової загрози.
Дорослі особини Дрозофіли Сузукі здатні долати за добу відстань до 4 км, період їхнього життя становить 20 – 30 днів. За цей час самка здатна відкласти близько 350 яєць (від 1 до 3 шт. в одну ягоду) та пошкодити таким чином від 115 до 350 ягід. І це тільки одна доросла самка.
Личинка харчується в ягоді до повного розвитку. З ягоди в цей час витікає сік, а в місці пошкодження починаються процеси гниття.
Досліди, що проводились у країнах, де поширений цей шкідник, показали, що атакам піддається дуже велика кількість ягідних і плодових культур: ожина, малина, червона і чорна смородина, суниця (полуниця), лохина, вишня, абрикос, слива, нектарин та десертні сорти винограду.
У меншій мірі: яблуня, персик, аґрус, груша, томати і технічні сорти винограду.
За сприятливих умов, при температурі близько +22 С, тільки 3 дорослих особини здатні створити 700 000 колонію.
За інформацією японських дослідників, за один сезон Дрозофіла Сузукі може привести на світ 13 поколінь. Залежно від температури, цикл розвитку (від яйця до дорослої особини) займає від 12 до 79 днів. І чим вище температура, тим швидше проходить розвиток особини. У зимовий період популяція шкідника стрімко зменшується. Найгіршим у цій ситуації є залежність періоду розвитку шкідника від температурних показників, що для нашого регіону є дуже небезпечним. Оскільки вильот дорослих особин не відбувається в певний період, боротьба з цим шкідником стає некерованою. На території Європи у Дрозофіли Сузукі немає природних ворогів, відповідно немає факторів, які можуть стримувати її поширення.
Втім, боротися з цим шкідником необхідно. Придатний для цього час – це період від початку квітня до листопада. Для цієї мети використовують різного типу пастки або ємності з липкою стрічкою всередині, які наповнені різними пахучими складовими. Це може бути: яблучний оцет або суміш яблучного оцту, води і червоного вина. Найефективнішою є суміш води з цукром і невеликою щіпкою дріжджів. Розчини на основі оцту і червоного вина можуть працювати до 7 днів, а розчин з додаванням дріжджів тільки 3 дні.
Для боротьби з Дрозофілою Сузукі також можна застосовувати різні інсектициди. Але потрібно пам’ятати, що ці препарати вбивають лише дорослих особин комахи та яйця, а личинки залишається у плодах. Тому обприскування інсектицидами можливо тільки при виявленні дорослих особин у феромонних пастках. Усі попереджувальні обробки не дадуть необхідного результату.
Ні в якому разі не можна залишати пошкоджені ягоди на кущах, деревах чи під ними, адже це ідеальне місце для кладки яєць Drosophila suzukii та розвитку її потомства.
06.09.2019
Дрозофіла Сузукі – новий небезпечний шкідник плодово-ягідних культур
Кілька років тому в США, а потім у Європі з’явилася Drosophila suzukii – дуже небезпечний шкідник плодових культур. Ця невелика комаха має характерні плями на крилах. Саме через таке забарвлення вона отримала назву «краватка-метелик». Комаха вражає тільки здорові неушкоджені плоди, але її приваблює запах заброджених фруктів.
Раніше в Україні Drosophila suzukii не зустрічалася, тому вона не є карантинним організмом і спеціальний моніторинг щодо її виявлення Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області не проводить. Також немає ніяких відомостей про те, що ця комаха завдала шкоди якомусь із плодових господарств країни. Всі імпортні плоди, з якими Drosophila suzukii може потрапити на територію України, обов’язково проходять фітосанітарну експертизу, в т.ч. ентомологічну. Наразі випадків виявлення цієї мухи не зареєстровано. Однак відомо про те, що ця комаха досить поширена в Європі, а також у Північній Америці, деяких країнах Азії та Південної Америки. В жодній з означених країн вона не є карантинним організмом, отже, якихось суворих фітосанітарних обмежень не має.
Плодова муха Drosophila suzukii – новий шкідник, що призводить до втрат 40-50% врожаю. Наразі високоефективного засобу боротьби з цією комахою не існує. Донедавна ця комаха загрожувала плантаціям Західної Європи, а зараз поширилася у її Центральній та Східній частинах. Виявили Drosophila suzukii й на території Польщі. Таким чином, українські ягідники теж опиняються в зоні ризику. Саме тому виробникам ягідної продукції слід бути готовими до нової загрози.
Дорослі особини Дрозофіли Сузукі здатні долати за добу відстань до 4 км, період їхнього життя становить 20 – 30 днів. За цей час самка здатна відкласти близько 350 яєць (від 1 до 3 шт. в одну ягоду) та пошкодити таким чином від 115 до 350 ягід. І це тільки одна доросла самка.
Личинка харчується в ягоді до повного розвитку. З ягоди в цей час витікає сік, а в місці пошкодження починаються процеси гниття.
Досліди, що проводились у країнах, де поширений цей шкідник, показали, що атакам піддається дуже велика кількість ягідних і плодових культур: ожина, малина, червона і чорна смородина, суниця (полуниця), лохина, вишня, абрикос, слива, нектарин та десертні сорти винограду.
У меншій мірі: яблуня, персик, аґрус, груша, томати і технічні сорти винограду.
За сприятливих умов, при температурі близько +22 С, тільки 3 дорослих особини здатні створити 700 000 колонію.
За інформацією японських дослідників, за один сезон Дрозофіла Сузукі може привести на світ 13 поколінь. Залежно від температури, цикл розвитку (від яйця до дорослої особини) займає від 12 до 79 днів. І чим вище температура, тим швидше проходить розвиток особини. У зимовий період популяція шкідника стрімко зменшується. Найгіршим у цій ситуації є залежність періоду розвитку шкідника від температурних показників, що для нашого регіону є дуже небезпечним. Оскільки вильот дорослих особин не відбувається в певний період, боротьба з цим шкідником стає некерованою. На території Європи у Дрозофіли Сузукі немає природних ворогів, відповідно немає факторів, які можуть стримувати її поширення.
Втім, боротися з цим шкідником необхідно. Придатний для цього час – це період від початку квітня до листопада. Для цієї мети використовують різного типу пастки або ємності з липкою стрічкою всередині, які наповнені різними пахучими складовими. Це може бути: яблучний оцет або суміш яблучного оцту, води і червоного вина. Найефективнішою є суміш води з цукром і невеликою щіпкою дріжджів. Розчини на основі оцту і червоного вина можуть працювати до 7 днів, а розчин з додаванням дріжджів тільки 3 дні.
Для боротьби з Дрозофілою Сузукі також можна застосовувати різні інсектициди. Але потрібно пам’ятати, що ці препарати вбивають лише дорослих особин комахи та яйця, а личинки залишається у плодах. Тому обприскування інсектицидами можливо тільки при виявленні дорослих особин у феромонних пастках. Усі попереджувальні обробки не дадуть необхідного результату.
Ні в якому разі не можна залишати пошкоджені ягоди на кущах, деревах чи під ними, адже це ідеальне місце для кладки яєць Drosophila suzukii та розвитку її потомства.