Жовто-бурий мармуровий клоп: як розпізнати небезпечного шкідника

Жовто-бурий мармуровий клоп (Halyomorpha halys Stal) – небезпечний поліфаг, що становить значну загрозу для аграрного сектору України. Завдяки широкому колу рослин-господарів та здатності швидко розмножуватись, він здатен спричинити істотні економічні збитки.

Клоп пошкоджує понад 100 видів культурних і дикорослих рослин, зокрема:

• Плодові культури: яблуня, груша, слива, вишня, черешня, абрикос, персик, хурма, цитрусові;

• Ягідні культури: виноград, малина, шовковиця, шипшина;

• Горіхоплідні: ліщина (фундук);

• Овочеві: огірок, томат, перець, баклажан, бамія, квасоля;

• Сільськогосподарські культури: соя, кукурудза, пшениця, ячмінь, боби, горох, нут, спаржа;

• Лісові та декоративні насадження: листяні дерева й чагарники.

Симптоми ураження рослин залежать від виду культури:

• Плодові дерева: некротичні ділянки на листі та плодах, знебарвлення та/або деформація плодів, погіршення смаку;

• Виноград: опадання та недорозвиненість ягід;

• Фундук: зупинка розвитку ядра через пошкодження в період молочно-воскової стиглості;

• Овочі: білі губчасті або голчасті ділянки тканини під шкіркою;

• Соя: пунктирні темні плями, деформоване насіння та стручки, знижена схожість;

• Кукурудза: пригнічений ріст, знебарвлення та висихання зерен, неповне запилення.

Жовто-бурий мармуровий клоп може потрапити на територію України або поширюватися в межах країни такими шляхами:

• разом із транспортними засобами, сільськогосподарською технікою та обладнанням;

• у пакувальних матеріалах – дерев’яна тара, контейнери, ящики для збору та зберігання плодів;

• із садивним матеріалом, зрізаними квітами та гілками, свіжими овочами і фруктами з регіонів розповсюдження шкідника;

• з іншими рослинами та об’єктами рослинного походження.

Для виявлення жовто-бурого мармурового клопа використовуються феромонні пастки (травень-жовтень). У промислових господарствах рекомендовано 1 пастку на гектар, у приватному секторі — 1 пастку на сад чи ділянку.

Візуальні обстеження рекомендується проводити у три ключові періоди:

• під час весняної активності шкідника (травень);
• у період пікового розвитку популяції (липень–серпень);
• у фазу пошуку місць для зимівлі (вересень–листопад).

Заходи боротьби

• Механічний метод — збір комах (згрібання, змітання) у місцях зимівлі з подальшим знищенням.

• Хімічний метод — застосування дозволених в Україні препаратів (піретроїди, фосфорорганічні, неонікотиноїди) з урахуванням фаз розвитку популяції шкідника.

Злагоджені дії аграріїв та фітосанітарних фахівців є ключовими у стримуванні поширення цього небезпечного карантинного шкідника. 

У разі виявлення підозрілих особин або характерних ознак пошкодження рослин просимо негайно звернутись до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області. Своєчасне виявлення та локалізація вогнищ є ключовими факторами для запобігання поширенню шкідника та збереження врожаю.

Держпродспоживслужба спільно з європейським проєктом EU4SaferFood створили інформаційні матеріали щодо ознак, заходів боротьби та шляхів поширення жовто-бурого мармурового клопа.