Останнім часом до нас звертаються сільгоспвиробники з питанням щодо умов проведення знезараження (фумігації) зерна та продуктів його переробки під час зберігання з метою уникнення зараження шкідниками запасів. В попередніх наших статтях ми розповідали про нехімічні умови, якій стримують розвиток шкідливих організмів, а сьогодні зупинимось на визначенні основних шкідників, які можуть розвиватись у складах та порядку проведення знезараження у разі необхідності. Підчас зберігання можна втратити до 100% врожаю. Причиною може стати неякісна підготовка зерносховища до зберігання. Перш за все, це можуть бути шкідники, потім волога. Найпоширенішими та найнебезпечнішими шкідниками зерна та зернової продукції в Україні є комірний і рисовий довгоносики, великий та малий хрущаки, гороховий і квасолевий зерноїди, зерновий точильник, рудий борошноїд, зернова міль, борошняний кліщ, хатня миша, сірий та чорний пацюки. Шкідливі комірні комахи – це справжнє лихо для зерна, що зберігається. Маючи високу потенційну здатність до розмноження, вони за тривалого зберігання зернопродуктів і сприятливих умов можуть накопичуватись у значній кількості. Науковці дослідили, що в лабораторних умовах дві пари жуків комірного і рисового довгоносиків у зерні пшениці за дев’ять місяців розвитку дають потомство, відповідно 6211 і 7978 особин. Застосовувати захисні заходи, а саме: біологічні методи; фізико-механічні методи або хімічні – ваш вибір.
Запобіжні заходи розпочинаються з підготовки зерносховищ до зберігання зерна, або продуктів його переробки. Зерносховища перед завезенням нової партії треба повністю очистити, а при необхідності провести знезараження. Проводячи очищення зерносховищ, особливо складського типу, слід особливу увагу звернути на важкодоступні місця, в яких можуть знаходиться шкідники зернових культур: верхні та нижні галереї, приямки норій, завальні ями, вентиляційні канали. Очищенню підлягає також прилегла територія та техніка для обробки і переміщення зерна.
Під час засипання в сховище та зберігання, особливу увагу слід звернути на вологість зерна. Вологість у жодному разі не має перевищувати норм установлених окремо для насіння та продовольчо-кормового зерна. У разі тривалого зберігання вологість краще зменшувати на 2-4% порівняно з нормами – це значно посилює стійкість зерна до ушкодження шкідниками, обмежує їхню життєдіяльність.
Одним із ефективних запобіжних заходів боротьби з комірними шкідниками зернових культур є охолодження зерна. Його можна застосовувати як профілактично, так і з метою пригнічення життєдіяльності більшості шкідників. Для цього достатньо температуру зернової маси довести до 8…10°С. При температурі 5…6°С, термін надійності зберігання збільшується втричі. Охолодження виконують в холодну суху погоду за допомогою провітрювання чи активного вентилювання.
Найрадикальнішим знищувальним заходом боротьби зі шкідниками зернових запасів продовжує залишатись хімічна дезінсекція зерна: волога, аерозольна, газова (фумігація). Хімічну обробку виконують за спеціальною інструкцією та проводять організації, які мають допуски та посвідчення на право здійснення робіт з пестицидами і агрохімікатами.
Вологий та аерозольний способи боротьби з комірними шкідниками ефективні для обробки вільних складських помешкань і прилеглих територій. Для цього використовують фосфорорганічні й піретроїдні інсектициди (Актеллік 500 ЕС, КЕ, Актуал КЕ, Делік 5, КР, Карате 050 ЕС, к.е., К-Обіоль 25 ЕС, КЕ, Пірігрен 50, ХТ та інші), з нормами застосування та термінам обробки згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні». Але слід зазначити, фумігація зерна є найефективнішою. Для її проведення застосовують фуміганти на основі фосфіду алюмінію (Алфос ТБ, Фосфір ТБ, Фостоксин); таблетки на основі фосфіду магнію (Дегеш Плейтс, Магтоксин).
Перед фумігацією потрібно ретельно загерметизувати приміщення, а фумігацію проводити із залученням тільки спеціальних загонів, які мають дозвіл і відповідне обладнання. Дезактивація становить порівняно короткий період – до 10 діб із початку обробки.
Ефективність і своєчасність усіх методів боротьби з шкідниками зернових запасів значною мірою залежить від контролю за рівнем зараження. Інтервал перевірки встановлюють виходячи з температури і вологості зерна, його призначення, умов збереження з урахуванням терміну прихованого зараження по кожному виду шкідника.
При зберіганні насіння в мішках перевірку на зараженість шкідниками виконують один раз у 30 днів узимку і через кожні 15 днів улітку. Аналіз на зараженість проводять згідно з нормативними методами і стандартами. Зазначені аналізи можна провести як самостійно, так і відправивши зразки на встановлення фітосанітарного стану до Херсонської фітосанітарної лабораторії. У разі необхідності відбору зразків згідно ДСТУ 3355-96 треба звернутись з заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області з метою проведення обстеження складського приміщення/зерна та відбору зразків.
12.11.2020
Збережемо зерно неушкодженим
Останнім часом до нас звертаються сільгоспвиробники з питанням щодо умов проведення знезараження (фумігації) зерна та продуктів його переробки під час зберігання з метою уникнення зараження шкідниками запасів. В попередніх наших статтях ми розповідали про нехімічні умови, якій стримують розвиток шкідливих організмів, а сьогодні зупинимось на визначенні основних шкідників, які можуть розвиватись у складах та порядку проведення знезараження у разі необхідності. Підчас зберігання можна втратити до 100% врожаю. Причиною може стати неякісна підготовка зерносховища до зберігання. Перш за все, це можуть бути шкідники, потім волога. Найпоширенішими та найнебезпечнішими шкідниками зерна та зернової продукції в Україні є комірний і рисовий довгоносики, великий та малий хрущаки, гороховий і квасолевий зерноїди, зерновий точильник, рудий борошноїд, зернова міль, борошняний кліщ, хатня миша, сірий та чорний пацюки. Шкідливі комірні комахи – це справжнє лихо для зерна, що зберігається. Маючи високу потенційну здатність до розмноження, вони за тривалого зберігання зернопродуктів і сприятливих умов можуть накопичуватись у значній кількості. Науковці дослідили, що в лабораторних умовах дві пари жуків комірного і рисового довгоносиків у зерні пшениці за дев’ять місяців розвитку дають потомство, відповідно 6211 і 7978 особин. Застосовувати захисні заходи, а саме: біологічні методи; фізико-механічні методи або хімічні – ваш вибір.
Запобіжні заходи розпочинаються з підготовки зерносховищ до зберігання зерна, або продуктів його переробки. Зерносховища перед завезенням нової партії треба повністю очистити, а при необхідності провести знезараження. Проводячи очищення зерносховищ, особливо складського типу, слід особливу увагу звернути на важкодоступні місця, в яких можуть знаходиться шкідники зернових культур: верхні та нижні галереї, приямки норій, завальні ями, вентиляційні канали. Очищенню підлягає також прилегла територія та техніка для обробки і переміщення зерна.
Під час засипання в сховище та зберігання, особливу увагу слід звернути на вологість зерна. Вологість у жодному разі не має перевищувати норм установлених окремо для насіння та продовольчо-кормового зерна. У разі тривалого зберігання вологість краще зменшувати на 2-4% порівняно з нормами – це значно посилює стійкість зерна до ушкодження шкідниками, обмежує їхню життєдіяльність.
Одним із ефективних запобіжних заходів боротьби з комірними шкідниками зернових культур є охолодження зерна. Його можна застосовувати як профілактично, так і з метою пригнічення життєдіяльності більшості шкідників. Для цього достатньо температуру зернової маси довести до 8…10°С. При температурі 5…6°С, термін надійності зберігання збільшується втричі. Охолодження виконують в холодну суху погоду за допомогою провітрювання чи активного вентилювання.
Найрадикальнішим знищувальним заходом боротьби зі шкідниками зернових запасів продовжує залишатись хімічна дезінсекція зерна: волога, аерозольна, газова (фумігація). Хімічну обробку виконують за спеціальною інструкцією та проводять організації, які мають допуски та посвідчення на право здійснення робіт з пестицидами і агрохімікатами.
Вологий та аерозольний способи боротьби з комірними шкідниками ефективні для обробки вільних складських помешкань і прилеглих територій. Для цього використовують фосфорорганічні й піретроїдні інсектициди (Актеллік 500 ЕС, КЕ, Актуал КЕ, Делік 5, КР, Карате 050 ЕС, к.е., К-Обіоль 25 ЕС, КЕ, Пірігрен 50, ХТ та інші), з нормами застосування та термінам обробки згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні». Але слід зазначити, фумігація зерна є найефективнішою. Для її проведення застосовують фуміганти на основі фосфіду алюмінію (Алфос ТБ, Фосфір ТБ, Фостоксин); таблетки на основі фосфіду магнію (Дегеш Плейтс, Магтоксин).
Перед фумігацією потрібно ретельно загерметизувати приміщення, а фумігацію проводити із залученням тільки спеціальних загонів, які мають дозвіл і відповідне обладнання. Дезактивація становить порівняно короткий період – до 10 діб із початку обробки.
Ефективність і своєчасність усіх методів боротьби з шкідниками зернових запасів значною мірою залежить від контролю за рівнем зараження. Інтервал перевірки встановлюють виходячи з температури і вологості зерна, його призначення, умов збереження з урахуванням терміну прихованого зараження по кожному виду шкідника.
При зберіганні насіння в мішках перевірку на зараженість шкідниками виконують один раз у 30 днів узимку і через кожні 15 днів улітку. Аналіз на зараженість проводять згідно з нормативними методами і стандартами. Зазначені аналізи можна провести як самостійно, так і відправивши зразки на встановлення фітосанітарного стану до Херсонської фітосанітарної лабораторії. У разі необхідності відбору зразків згідно ДСТУ 3355-96 треба звернутись з заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області з метою проведення обстеження складського приміщення/зерна та відбору зразків.