Збережемо зерно неушкодженим

Останнім часом до нас звертаються сільгоспвиробники з питанням щодо умов проведення знезараження (фумігації) зерна та продуктів його переробки під час зберігання з метою уникнення зараження шкідниками запасів. В попередніх наших статтях ми розповідали про нехімічні умови, якій стримують розвиток шкідливих організмів, а сьогодні зупинимось на визначенні основних шкідників, які можуть розвиватись у складах та порядку проведення знезараження у разі необхідності.  Підчас зберігання можна втратити до 100% врожаю. Причиною може стати неякісна підготовка зерносховища до зберігання. Перш за все, це можуть бути шкідники, потім волога. Найпоширенішими та найнебезпечнішими шкідниками зерна та зернової продукції в Україні є комірний і рисовий довгоносики, великий та малий хрущаки, гороховий і квасолевий зерноїди, зерновий точильник, рудий борошноїд, зернова міль, борошняний кліщ, хатня миша, сірий та чорний пацюки.  Шкідливі комірні комахи – це справжнє лихо для зерна, що зберігається. Маючи високу потенційну здатність до розмноження, вони за тривалого зберігання зернопродуктів і сприятливих умов можуть накопичуватись у значній кількості. Науковці дослідили, що в лабораторних умовах дві пари жуків комірного і рисового довгоносиків у зерні пшениці за дев’ять місяців розвитку дають потомство, відповідно 6211 і 7978 особин. Застосовувати  захисні заходи, а саме:    біологічні методи; фізико-механічні методи або  хімічні – ваш вибір.

За­побіжні за­хо­ди  розпочинаються з підго­тов­ки зер­но­с­хо­вищ до зберіган­ня зерна, або продуктів його переробки. Зер­но­с­хо­ви­ща перед завезенням нової партії треба повністю очи­с­ти­ти, а при необхідності провести знезараження. Про­во­дя­чи очи­щен­ня зер­но­с­хо­вищ, особ­ли­во складсь­ко­го ти­пу, слід особ­ли­ву ува­гу звер­ну­ти на важ­ко­до­с­тупні місця, в яких  можуть знаходиться  шкідни­ки зернових культур: верхні та нижні га­ле­реї, при­ям­ки норій, за­вальні ями, вен­ти­ляційні ка­на­ли. Очищен­ню підля­гає та­кож при­лег­ла те­ри­торія та техніка для об­роб­ки і пе­реміщен­ня зер­на. 

Під час за­си­пан­ня в схо­ви­ще та збе­ріган­ня, особ­ли­ву ува­гу слід звер­ну­ти на во­логість зер­на. Во­логість у жод­но­му разі не має пе­ре­ви­щу­ва­ти норм ус­та­нов­ле­них ок­ре­мо для насіння та про­до­воль­чо-кор­мо­во­го зер­на. У разі три­ва­ло­го зберіган­ня во­логість кра­ще змен­шу­ва­ти на 2-4% порівня­но з нор­ма­ми – це знач­но по­си­лює стійкість зер­на до уш­ко­д­жен­ня шкідниками, об­ме­жує їхню життєдіяльність.

Од­ним із ефек­тив­них за­побіжних за­ходів бо­роть­би з комірни­ми шкідни­ка­ми зернових культур є охо­ло­д­жен­ня зер­на. Йо­го мож­на за­сто­со­ву­ва­ти як профілак­тич­но, так і з ме­тою пригнічен­ня життєдіяль­ності біль­шості шкідників. Для цьо­го до­стат­ньо тем­пе­ра­ту­ру зер­но­вої ма­си до­ве­с­ти до 8…10°С. При тем­пе­ра­ту­рі 5…6°С, термін надійності зберіган­ня збільшується втри­чі. Охо­ло­д­жен­ня ви­ко­ну­ють в хо­лод­­ну су­ху по­го­ду за до­по­мо­гою провітрю­ван­ня чи ак­тив­но­го вен­ти­лю­ван­ня.

Най­ра­ди­кальнішим зни­щу­валь­ним за­хо­дом бо­роть­би зі шкідни­ка­ми зер­но­вих за­пасів про­дов­жує за­ли­ша­тись хімічна дезінсекція зер­на: волога, ае­ро­золь­на, га­зо­ва (фумігація). Хімічну об­роб­ку ви­ко­ну­ють за спеціаль­ною ін­струк­цією та про­во­дять ор­ганізації, які ма­ють допуски та посвідчення на право здійснення робіт з пестицидами і агрохімікатами.

Во­ло­гий та ае­ро­золь­ний спо­со­би бо­роть­би з комірни­ми шкідни­ка­ми ефек­тивні для об­роб­ки вільних складсь­ких по­меш­кань і при­лег­лих територій. Для цьо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють фо­с­фо­рор­ганічні й піре­т­роїдні інсек­ти­ци­ди (Ак­теллік 500 ЕС, КЕ, Актуал КЕ, Делік 5, КР, Карате 050 ЕС, к.е., К-Обіоль 25 ЕС, КЕ, Пірігрен 50, ХТ  та інші), з нор­мами за­сто­су­ван­ня та термінам обробки згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні». Але слід зазначити, фу­мігація зерна є най­е­фек­тивнішою. Для її про­ве­ден­ня за­сто­со­ву­ють фу­­міган­ти на ос­нові фосфіду алюмінію (Ал­фос ТБ, Фо­с­фір ТБ, Фо­с­ток­син); таб­лет­ки на ос­нові фосфіду магнію (Де­геш Плейтс, Маг­ток­син).

Пе­ред фумігацією потрібно ре­тель­но за­гер­ме­ти­зу­ва­ти приміщен­ня, а фумігацію прово­ди­ти із за­лу­чен­ням тільки спе­ціаль­них за­гонів, які мають дозвіл і від­повідне об­лад­нан­ня. Дез­ак­ти­вація ста­но­вить порівня­но ко­рот­кий період – до 10 діб із по­чат­ку об­роб­ки.

Ефек­тивність і своєчасність усіх ме­тодів бо­роть­би з шкідни­ка­ми зерно­вих за­пасів знач­ною мірою за­ле­жить від кон­тро­лю за рівнем заражен­ня. Інтер­вал пе­ревірки встановлюють ви­хо­дя­чи з тем­пе­ра­ту­ри і во­ло­гості зер­на, йо­го при­зна­чен­ня, умов збереження з урахуванням терміну прихованого зараження по кожному виду шкідника.   

При зберіган­ні насіння в мішках пе­ревірку на за­ра­женість шкідни­ка­ми ви­ко­ну­ють один раз у 30 днів узим­ку і че­рез кожні 15 днів улітку. Аналіз на за­ра­женість про­во­дять згідно з нор­ма­тив­ни­ми ме­то­да­ми і стандартами. Зазначені аналізи можна провести як самостійно, так і  відправивши зразки на встановлення фітосанітарного стану до Херсонської фітосанітарної лабораторії.  У разі необхідності відбору зразків згідно ДСТУ 3355-96 треба звернутись  з заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області з метою проведення обстеження складського приміщення/зерна та відбору зразків.