Останнім часом збільшилось кількість питань від сільгоспвиробників щодо умов зберігання зернової продукції. Спеціалісти Управління фітосанітарної безпеки готові розповісти про умови зберігання зернової продукції та познайомити власників з найбільш небезпечними шкідниками запасів.
В країні нараховується більше 100 видів шкідників, які харчуються зерновими культурами під час їх зберігання. До основних шкідників хлібних запасів належать комахи (жуки, метелики, кліщі), птахи і мишоподібні гризуни. У процесі своєї життєдіяльності комірні шкідники знищують зерно, погіршуючи його якість та спричинюючи самозігрівання. В цих умовах активізується життєдіяльність мікрофлори, яка викликає подальше підвищення температури і вологості зерна, яке відбувається досить інтенсивно. Відсутність заходів по недопущенню розвитку шкідників може привести до самозагорання зернових культур. Крім того, екскременти шкідників засмічують зерно і можуть потрапити в борошно під час його переробки, різко знижуючи якість борошна та випеченого хліба. Таке зерно стає непридатним для використання на продовольчі цілі.
Найважливішими факторами, що впливають на інтенсивність розвитку комах у зернових продуктах та зерносховищах, є вологість самої продукції та температура повітря. Оптимальні умови для розвитку шкідливих комах створюються при температурі 20 – 28 °С. Більшість комах погано переносять температуру 10 – 11°С; при температурі нижче 8 °С вони впадають у так званий стан анабіозу, тобто перестають харчуватись і майже не дихають. Кліщі менш вибагливі до високої температури і тривалий час витримують мінусову температуру, однак вони можуть забезпечити себе поживою тільки при підвищеній вологості зернової маси. Сушіння зерна до сухого стану (12-13%) практично виключає зараження його кліщами.
Тіло комах — шкідників зернових продуктів на 48 – 67% складається з води. Тому тільки при вмісті у зернових продуктах певної кількості вологи комахи можуть існувати і розмножуватися, оскільки поповнення води в їхньому організмі необхідне через втрати її при диханні, виділенні з екскрементами тощо. Також слід пам’ятати, що в умовах без доступу кисню (вміст його не більше 1 – 2 %) комахи і кліщі гинуть. Якщо його в окремих шарах зернового насипу не вистачає, комахи й кліщі переміщуються в ділянки, багатші на кисень. Найпоширеніші комахи-шкідники – це комірний і рисовий довгоносики, великий і малий хрущаки, гороховий і квасолевий зерноїди, борошноїди, зернова міль, комірні вогнівки, борошняний кліщ.
Комірні шкідники дуже ненажерливі. Так, личинки від одного метелика млинової вогнівки (відкладає від 50 до 550 яєць) за період розвитку можуть знищити до 20 кг борошна або круп, а один комірний довгоносик – один кілограм зерна пшениці за рік. Прогризене та пошкоджене зерно набагато швидше заселяють плісняві гриби, що, проростаючи, псують його, виділяючи при цьому шкідливі речовини. Ці гриби, насамперед представники роду Fusarium, спричиняють отруєння – мікотоксикози людей і тварин.
Заходи боротьби
На життєдіяльність комірних шкідників істотно впливає температурний режим. Кожен вид комах і кліщів проявляє активність лише у визначених межах температур. Встановлено, що розвиток (харчування) більшості шкідників хлібних запасів відбувається у межах від 10 до 320С. Тривалі мінусові і мінімальні позитивні температури стримують їх розвиток і розмноження. У зерні, яке охолоджене до нижніх температурних порогів, не відбувається наростання чисельності комах та кліщів і вони поступово гинуть. В таких умовах можна зберігати зерно і без дезінфекції. Тому при найменшому похолоданні необхідним заходом є охолодження зерна шляхом провітрювання із відчиненням дверей, вікон зерносховищ, активного вентилювання за допомогою стаціонарних або пересувних агрегатів, переміщенням зерна транспортерами, пропуском через зерноочисні та інші агрегати з продуванням холодним повітрям.
В зимовий період надійним способом обмеження чисельності шкідників є стрімке проморожування зерна. При поступовому зниженні температур шкідник впадає в стан анабіозу і загибель не настає. Більшість комах при різкому перепаді температур (+10 та вище) до нижче -15оС гинуть протягом доби.
У разі неможливості проведення зазначених процедур слід проводити обробку хімічними речовинами, дозволеними до використання у боротьбі з шкідниками запасів. В зерносховищах проводять фумігацію або аерозольну обробку. Для здійснення зазначених заходів слід обов’язково залучати фахівців, які мають допуски на проведення робіт з пестицидами і агрохімікатами. Слід пам’ятати, що обробки слід проводити за температури зерна не нижче 10о-12°С, коли шкідники перебувають в активному стані.
30.10.2020
Збережемо зерно
Останнім часом збільшилось кількість питань від сільгоспвиробників щодо умов зберігання зернової продукції. Спеціалісти Управління фітосанітарної безпеки готові розповісти про умови зберігання зернової продукції та познайомити власників з найбільш небезпечними шкідниками запасів.
В країні нараховується більше 100 видів шкідників, які харчуються зерновими культурами під час їх зберігання. До основних шкідників хлібних запасів належать комахи (жуки, метелики, кліщі), птахи і мишоподібні гризуни. У процесі своєї життєдіяльності комірні шкідники знищують зерно, погіршуючи його якість та спричинюючи самозігрівання. В цих умовах активізується життєдіяльність мікрофлори, яка викликає подальше підвищення температури і вологості зерна, яке відбувається досить інтенсивно. Відсутність заходів по недопущенню розвитку шкідників може привести до самозагорання зернових культур. Крім того, екскременти шкідників засмічують зерно і можуть потрапити в борошно під час його переробки, різко знижуючи якість борошна та випеченого хліба. Таке зерно стає непридатним для використання на продовольчі цілі.
Найважливішими факторами, що впливають на інтенсивність розвитку комах у зернових продуктах та зерносховищах, є вологість самої продукції та температура повітря. Оптимальні умови для розвитку шкідливих комах створюються при температурі 20 – 28 °С. Більшість комах погано переносять температуру 10 – 11°С; при температурі нижче 8 °С вони впадають у так званий стан анабіозу, тобто перестають харчуватись і майже не дихають. Кліщі менш вибагливі до високої температури і тривалий час витримують мінусову температуру, однак вони можуть забезпечити себе поживою тільки при підвищеній вологості зернової маси. Сушіння зерна до сухого стану (12-13%) практично виключає зараження його кліщами.
Тіло комах — шкідників зернових продуктів на 48 – 67% складається з води. Тому тільки при вмісті у зернових продуктах певної кількості вологи комахи можуть існувати і розмножуватися, оскільки поповнення води в їхньому організмі необхідне через втрати її при диханні, виділенні з екскрементами тощо. Також слід пам’ятати, що в умовах без доступу кисню (вміст його не більше 1 – 2 %) комахи і кліщі гинуть. Якщо його в окремих шарах зернового насипу не вистачає, комахи й кліщі переміщуються в ділянки, багатші на кисень. Найпоширеніші комахи-шкідники – це комірний і рисовий довгоносики, великий і малий хрущаки, гороховий і квасолевий зерноїди, борошноїди, зернова міль, комірні вогнівки, борошняний кліщ.
Комірні шкідники дуже ненажерливі. Так, личинки від одного метелика млинової вогнівки (відкладає від 50 до 550 яєць) за період розвитку можуть знищити до 20 кг борошна або круп, а один комірний довгоносик – один кілограм зерна пшениці за рік. Прогризене та пошкоджене зерно набагато швидше заселяють плісняві гриби, що, проростаючи, псують його, виділяючи при цьому шкідливі речовини. Ці гриби, насамперед представники роду Fusarium, спричиняють отруєння – мікотоксикози людей і тварин.
Заходи боротьби
На життєдіяльність комірних шкідників істотно впливає температурний режим. Кожен вид комах і кліщів проявляє активність лише у визначених межах температур. Встановлено, що розвиток (харчування) більшості шкідників хлібних запасів відбувається у межах від 10 до 320С. Тривалі мінусові і мінімальні позитивні температури стримують їх розвиток і розмноження. У зерні, яке охолоджене до нижніх температурних порогів, не відбувається наростання чисельності комах та кліщів і вони поступово гинуть. В таких умовах можна зберігати зерно і без дезінфекції. Тому при найменшому похолоданні необхідним заходом є охолодження зерна шляхом провітрювання із відчиненням дверей, вікон зерносховищ, активного вентилювання за допомогою стаціонарних або пересувних агрегатів, переміщенням зерна транспортерами, пропуском через зерноочисні та інші агрегати з продуванням холодним повітрям.
В зимовий період надійним способом обмеження чисельності шкідників є стрімке проморожування зерна. При поступовому зниженні температур шкідник впадає в стан анабіозу і загибель не настає. Більшість комах при різкому перепаді температур (+10 та вище) до нижче -15оС гинуть протягом доби.
У разі неможливості проведення зазначених процедур слід проводити обробку хімічними речовинами, дозволеними до використання у боротьбі з шкідниками запасів. В зерносховищах проводять фумігацію або аерозольну обробку. Для здійснення зазначених заходів слід обов’язково залучати фахівців, які мають допуски на проведення робіт з пестицидами і агрохімікатами. Слід пам’ятати, що обробки слід проводити за температури зерна не нижче 10о-12°С, коли шкідники перебувають в активному стані.