Погодні умови сприяють розвитку лускокрилих комах насамперед на посівах овочевих культур та кукурудзі. Найбільшої шкоди посівам кукурудзи завдають, стебловий (кукурудзяний) метелик та бавовникова совка.
Стебловий кукурудзяний метелик (Ostrinia nubilalis Hb.) – пошкоджує внутрішню частину стебел і качанів кукурудзи. Сприятливі умови для розвитку метелика складаються в районах із температурою в червні – серпні вище за +20 °С та опадами в цей час близько 200 мм.
Нагадуємо, що у фітофага добре виражений статевий диморфізм. Забарвлення самки – від блідо-жовтого до світло-бурого, на передніх крилах дві темні поперечні хвилясті смуги, облямівка крил темна. Задні крила світліші, жовто-бурі, зі світлою серединною перев’яззю. Самці менші за самок, зі стрункішим тілом, стегна задніх ніг потовщені. Забарвлення крил темніше – передні крила від світло-коричневого до бурого кольору з блідо-жовтою смугою, задні крила світло-жовті з білуватою перев’яззю.
Для статевого розвитку метеликам потрібно додаткове живлення на квітучій рослинності і крапельна волога. З метою моніторингу за шкідником слід звертати увагу і на чисельність лускокрилих на площах з квітучою рослинністю у тому числі і неугіддя, пасовища та забур’янені посіви. Самки після додаткового харчування починають відкладати яйця (їхня плодючість становить у середньому 250–400 яєць) купками по 15–20 штук на нижній бік листків добре розвинених рослин кукурудзи. Відкладання яєць залежно від температури триває 15–25 діб. У суху погоду (вологість нижча за 30 %) із підвищеною температурою (понад +30 °С) чимала кількість яйцекладок відпадає від листка і гине. Ембріональний розвиток залежно від температури триває 3–14 діб. У перші дні після відродження гусениці живуть на поверхні рослин, у цей період вони пошкоджують листки, роблячи в них дірки, виїдають чоловічі квітки у волотях. Потім через пазухи листків проникають усередину рослин – у черешки, верхівки стебел, волоті. Починаючи з третього віку гусениці вгризаються всередину стебел, де вигризають ходи з відкритими назовні отворами, з яких висипається так звана «червоточина», яка складається з залишків рослин та екскрементами життєдіяльності гусениць. Характерною ознакою харчування гусениць стеблового кукурудзяного метелика на качанах кукурудзи є утворення звивистих ходів й камер. В одному стеблі чи качані може жити кілька гусениць.
Гусениці метелика пошкоджують усі органи кукурудзи, крім коренів: листя, стебла, волоті, качани. Пошкоджуючи стебла, гусениці перегризають судинно-волокнисті пучки і цим порушують живлення рослин.
Динаміку льоту метеликів і початок відкладання яєць визначають за допомогою світлопасток або пасток з принадою (коритця з патокою або сахарним сиропом). Феромонні пастки ефективні для моніторингу цього шкідника тільки на початку та динаміки льоту.
Також зерна в качанах кукурудзи пошкоджують гусениці бавовникової совки (Helicoverpa armigera Hbn.), яка поширена в Лісостепу, Степу і Криму. В наших умовах – це небезпечний масовий шкідник кукурудзи. В останні роки чисельність і шкідливість бавовникової совки дуже зросла. Розмах крил метелика бавовникової совки – 30–40 мм, колір передніх крил варіює від зеленувато-жовтого до коричньовато – бурого, задні крила завжди світліші, з широким темним краєм і темною плямою посередині. Гусениця завдовжки до 35–40 мм, тіло вкрите дрібними шипиками. Забарвлення мінливе – від світло-коричневого, рожевого, жовтуватого до зеленого і фіолетово-чорнуватого; на спині три звивисті темні смужки, серединна смуга поділена на вузькі смужки. Лялечка темно-бура або червонувато-коричнева, завдовжки 15–22 мм, на кремастері два гачкоподібно загнуті шипи.
На кукурудзі совка відкладає яйця на нитки жіночих суцвіть, її плодючість – до 500 яєць. Одразу після відродження з яєць гусениці живляться нитками качанів, що спричиняє істотну недорозвиненість качана, а після першої линьки починають пошкоджувати і недозріле зерно, виїдаючи його вміст. У цей період гусениці постійно перебувають на качанах під обгорткою. Заселення гусеницями сприяє зараженню качанів фузаріозом і пліснявими грибками. Після закінчення живлення гусениці виходять з-під обгорток, спускаються на землю і заляльковуються в поверхневому шарі ґрунту (рідше заляльковування відбувається на качані під обгорткою).
Найкращий засіб захисту кукурудзи від гусениць стеблового кукурудзяного метелика і бавовникової совки – застосування інсектициду у фазі викидання волоті – початок цвітіння кукурудзи. У цей період починають відроджуватися гусениці стеблового кукурудзяного метелика, а метелики бавовникової совки саме відкладають яйця.
06.08.2020
Захистимо кукурудзу від шкідників
Погодні умови сприяють розвитку лускокрилих комах насамперед на посівах овочевих культур та кукурудзі. Найбільшої шкоди посівам кукурудзи завдають, стебловий (кукурудзяний) метелик та бавовникова совка.
Стебловий кукурудзяний метелик (Ostrinia nubilalis Hb.) – пошкоджує внутрішню частину стебел і качанів кукурудзи. Сприятливі умови для розвитку метелика складаються в районах із температурою в червні – серпні вище за +20 °С та опадами в цей час близько 200 мм.
Нагадуємо, що у фітофага добре виражений статевий диморфізм. Забарвлення самки – від блідо-жовтого до світло-бурого, на передніх крилах дві темні поперечні хвилясті смуги, облямівка крил темна. Задні крила світліші, жовто-бурі, зі світлою серединною перев’яззю. Самці менші за самок, зі стрункішим тілом, стегна задніх ніг потовщені. Забарвлення крил темніше – передні крила від світло-коричневого до бурого кольору з блідо-жовтою смугою, задні крила світло-жовті з білуватою перев’яззю.
Для статевого розвитку метеликам потрібно додаткове живлення на квітучій рослинності і крапельна волога. З метою моніторингу за шкідником слід звертати увагу і на чисельність лускокрилих на площах з квітучою рослинністю у тому числі і неугіддя, пасовища та забур’янені посіви. Самки після додаткового харчування починають відкладати яйця (їхня плодючість становить у середньому 250–400 яєць) купками по 15–20 штук на нижній бік листків добре розвинених рослин кукурудзи. Відкладання яєць залежно від температури триває 15–25 діб. У суху погоду (вологість нижча за 30 %) із підвищеною температурою (понад +30 °С) чимала кількість яйцекладок відпадає від листка і гине. Ембріональний розвиток залежно від температури триває 3–14 діб. У перші дні після відродження гусениці живуть на поверхні рослин, у цей період вони пошкоджують листки, роблячи в них дірки, виїдають чоловічі квітки у волотях. Потім через пазухи листків проникають усередину рослин – у черешки, верхівки стебел, волоті. Починаючи з третього віку гусениці вгризаються всередину стебел, де вигризають ходи з відкритими назовні отворами, з яких висипається так звана «червоточина», яка складається з залишків рослин та екскрементами життєдіяльності гусениць. Характерною ознакою харчування гусениць стеблового кукурудзяного метелика на качанах кукурудзи є утворення звивистих ходів й камер. В одному стеблі чи качані може жити кілька гусениць.
Гусениці метелика пошкоджують усі органи кукурудзи, крім коренів: листя, стебла, волоті, качани. Пошкоджуючи стебла, гусениці перегризають судинно-волокнисті пучки і цим порушують живлення рослин.
Динаміку льоту метеликів і початок відкладання яєць визначають за допомогою світлопасток або пасток з принадою (коритця з патокою або сахарним сиропом). Феромонні пастки ефективні для моніторингу цього шкідника тільки на початку та динаміки льоту.
Також зерна в качанах кукурудзи пошкоджують гусениці бавовникової совки (Helicoverpa armigera Hbn.), яка поширена в Лісостепу, Степу і Криму. В наших умовах – це небезпечний масовий шкідник кукурудзи. В останні роки чисельність і шкідливість бавовникової совки дуже зросла. Розмах крил метелика бавовникової совки – 30–40 мм, колір передніх крил варіює від зеленувато-жовтого до коричньовато – бурого, задні крила завжди світліші, з широким темним краєм і темною плямою посередині. Гусениця завдовжки до 35–40 мм, тіло вкрите дрібними шипиками. Забарвлення мінливе – від світло-коричневого, рожевого, жовтуватого до зеленого і фіолетово-чорнуватого; на спині три звивисті темні смужки, серединна смуга поділена на вузькі смужки. Лялечка темно-бура або червонувато-коричнева, завдовжки 15–22 мм, на кремастері два гачкоподібно загнуті шипи.
На кукурудзі совка відкладає яйця на нитки жіночих суцвіть, її плодючість – до 500 яєць. Одразу після відродження з яєць гусениці живляться нитками качанів, що спричиняє істотну недорозвиненість качана, а після першої линьки починають пошкоджувати і недозріле зерно, виїдаючи його вміст. У цей період гусениці постійно перебувають на качанах під обгорткою. Заселення гусеницями сприяє зараженню качанів фузаріозом і пліснявими грибками. Після закінчення живлення гусениці виходять з-під обгорток, спускаються на землю і заляльковуються в поверхневому шарі ґрунту (рідше заляльковування відбувається на качані під обгорткою).
Найкращий засіб захисту кукурудзи від гусениць стеблового кукурудзяного метелика і бавовникової совки – застосування інсектициду у фазі викидання волоті – початок цвітіння кукурудзи. У цей період починають відроджуватися гусениці стеблового кукурудзяного метелика, а метелики бавовникової совки саме відкладають яйця.