Необхідно особливу увагу приділити захисту саду зерняткових порід в період після цвітіння, оскільки від цього залежить майбутній урожай. Серед основних шкідників і хвороб, які можуть завдати значних збитків зернятковим садам, найпоширенішими є: плодожерки, казарки, пильщики, попелиці, кліщі, листоблішки, парша, борошниста роса, плямистості листя, плодова гниль та ін.
У плодових насадженнях скрізь продовжують розвиватися і завдавати шкоди листкам, квіткам і майбутній зав’язі садові довгоносики: сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд.
В сонячну тиху погоду за температури не нижче 16оС активізуються плодові пильщики, які відкладатимуть яйця, згодом личинки пошкоджуватимуть зав’язь, виїдаючи насіннєву камеру. Серед пильщиків найпоширеніші яблуневий плодовий та грушевий плодовий. Личинки цих пильщиків після відродження проникають під шкірочку молодої зав’язі, де прогризають хід, а після линьки переходять в інший плід, у якому вже роблять прямий хід до насіннєвої камери і виїдають насіння. За час свого розвитку личинка яблуневого пильщика може пошкодити три-шість, а грушевого — три-чотири плоди, які потім осипаються.
Попелиці та кліщі завдають шкоди рослинам упродовж усього вегетаційного періоду. Деякі види попелиць протягом вегетаційного періоду дають до 17 поколінь, кліщі — до 12. Серед попелиць найпоширенішими є зелена та сіра яблунева. Личинки, живлячись соком рослини, висмоктують його з молодих листочків та пагонів. Заселені попелицею листки деформуються, скручуються, приріст пагонів пригнічується а їхні верхівки нерідко засихають. Пошкоджені кров’яною попелицею дерева поступово стають виснаженими й можуть загинути. Серед кліщів найпоширеніші звичайний павутинний, червоний, бурий, глодовий, грушевий галовий. Висмоктуючи соки з листя, кліщі зумовлюють погіршення водного балансу, зменшення синтезу хлорофілу, порушення процесів фотосинтезу. Заселене шкідниками листя набуває темно сірого кольору, потім жовтіє та з часом опадає. Продуктивність дерев зменшується, якість плодів погіршується.
Серед плодожерок найбільш поширені яблунева та грушева. Гусениці яблуневої плодожерки зараз заляльковуються, літ метеликів відбуватиметься за суми ефективних температур (вище 10оС) 90-110оС, масовий літ за 150-170оС. Відкладання яєць фітофагом спостерігатиметься за відсутності опадів і вітру та температури повітря понад 16оС у вечірні години.
Яблуні та груші значної шкоди завдає парша. Вона уражує листя, плоди й пагони (у груші), а у разі тривалих затяжних дощів — навіть квітки та зав’язь. Сильно пошкодженні листки – жовтіють, засихають та опадають, плоди деформуються, розтріскуються й загнивають. На пагонах розтріскується, лущиться кора, а їхні сильно уражені верхівки засихають.
Скрізь в зерняткових садах розвиватиметься борошниста роса, найсприятливіші умови для зараження якою створюватимуться за tо 18-25оС і в разі значного насичення повітря вологою. Борошниста роса найчастіше зустрічається на яблуні. Хвороба уражує в основному листя та пагони, за сильного розвитку — суцвіття та плоди. Характерною ознакою хвороби є білий борошнистий наліт. Уражене листя скручується, твердіє й передчасно опадає. Пагони не ростуть, викривляються та поступово відмирають Уражені суцвіття відстають у розвитку, пелюстки їхніх квіток деформуються, стають жовто-зеленими. Усі вони, зазвичай, засихають та опадають.
Для забезпечення надійного захисту плодових культур від найпоширеніших шкідників і хвороб потрібно чітко дотримуватися рекомендованих схем захисту із застосуванням дозволених до використання в Україні пестицидів. Захист яблуні та груші базується в основному на контролі парші та плодожерки, що дає змогу також тримати в допустимих межах чисельність інших шкідників та поширення хвороб.
Відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) зерняткові сади проти яблуневої молі, п’ядунів, кліщів, попелиць та парші, моніліального опіку, борошнистої роси обприскують дозволеними інсектицидами на основі однієї із діючих речовин: фозалон, диметоат, імідаклоприд, при наявності кліщів застосовують спіродиклофен або феназахін із додаванням проти хвороб дифеноконазол, крезоксил-метил, піраклостробін + дитіанон. Через 10-12 днів після попереднього проти яблуневого пильщика, листокруток та парші, моніліального опіку, борошнистої роси проводять обприскування вказаними вище інсектицидами і фунгіцидами, дотримуючись чергування препаратів.
При відлові феромонною пасткою за 7 днів спостережень 5 метеликів яблуневої або одного східної плодожерки, на початку відкладання ними яєць зерняткові насадження обприскують дозволеними інсектицидами на основі однієї із діючих речовин: феноксикарб + люфенурон, люфенурон, тефлубензурон, новалурон з додаванням проти парші та інших хвороб каптану, метираму, манкоцебу, сірки.
Нагадуємо, що при боротьбі з хворобами застосування фунгіцидних препаратів приносить бажаний результат лише тоді, коли вони застосовуються на початкових етапах розвитку хвороби. Коли хвороба досягає високого рівня розвитку і поширення, використання будь якого фунгіциду вже не зможе суттєво вирішити проблему. Найкращій метод стримування розвитку хвороби – це профілактичне використання фунгіциду до періоду зараження плодових культур та винограду.
Для запобігання виникнення резистентності (стійкості) необхідно протягом вегетаційного періоду дотримуватися обов’язкового чергування препаратів, як інсектицидів так і фунгіцидів з різними діючими речовинами.
Нагадуємо, що у зв’язку з продовженням весняно-польових робіт у господарствах області особи, діяльність яких пов’язана з транспортуванням, зберіганням, застосуванням пестицидів і агрохімікатів повинні пройти медогляд, навчання та інструктажі з правил техніки безпеки і мати допуск (посвідчення) на право здійснення робіт з пестицидами і агрохімікатами.
Обробки необхідно проводити в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години.
Згідно ст.37 Закону України «Про бджільництво», необхідно не пізніше ніж за три доби до початку обробки попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
Під час проведення захисних обробок слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 та правил особистої гігієни.
28.04.2020
Захист зерняткових садів після цвітіння від шкідників та хвороб
Необхідно особливу увагу приділити захисту саду зерняткових порід в період після цвітіння, оскільки від цього залежить майбутній урожай. Серед основних шкідників і хвороб, які можуть завдати значних збитків зернятковим садам, найпоширенішими є: плодожерки, казарки, пильщики, попелиці, кліщі, листоблішки, парша, борошниста роса, плямистості листя, плодова гниль та ін.
У плодових насадженнях скрізь продовжують розвиватися і завдавати шкоди листкам, квіткам і майбутній зав’язі садові довгоносики: сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд.
В сонячну тиху погоду за температури не нижче 16оС активізуються плодові пильщики, які відкладатимуть яйця, згодом личинки пошкоджуватимуть зав’язь, виїдаючи насіннєву камеру. Серед пильщиків найпоширеніші яблуневий плодовий та грушевий плодовий. Личинки цих пильщиків після відродження проникають під шкірочку молодої зав’язі, де прогризають хід, а після линьки переходять в інший плід, у якому вже роблять прямий хід до насіннєвої камери і виїдають насіння. За час свого розвитку личинка яблуневого пильщика може пошкодити три-шість, а грушевого — три-чотири плоди, які потім осипаються.
Попелиці та кліщі завдають шкоди рослинам упродовж усього вегетаційного періоду. Деякі види попелиць протягом вегетаційного періоду дають до 17 поколінь, кліщі — до 12. Серед попелиць найпоширенішими є зелена та сіра яблунева. Личинки, живлячись соком рослини, висмоктують його з молодих листочків та пагонів. Заселені попелицею листки деформуються, скручуються, приріст пагонів пригнічується а їхні верхівки нерідко засихають. Пошкоджені кров’яною попелицею дерева поступово стають виснаженими й можуть загинути. Серед кліщів найпоширеніші звичайний павутинний, червоний, бурий, глодовий, грушевий галовий. Висмоктуючи соки з листя, кліщі зумовлюють погіршення водного балансу, зменшення синтезу хлорофілу, порушення процесів фотосинтезу. Заселене шкідниками листя набуває темно сірого кольору, потім жовтіє та з часом опадає. Продуктивність дерев зменшується, якість плодів погіршується.
Серед плодожерок найбільш поширені яблунева та грушева. Гусениці яблуневої плодожерки зараз заляльковуються, літ метеликів відбуватиметься за суми ефективних температур (вище 10оС) 90-110оС, масовий літ за 150-170оС. Відкладання яєць фітофагом спостерігатиметься за відсутності опадів і вітру та температури повітря понад 16оС у вечірні години.
Яблуні та груші значної шкоди завдає парша. Вона уражує листя, плоди й пагони (у груші), а у разі тривалих затяжних дощів — навіть квітки та зав’язь. Сильно пошкодженні листки – жовтіють, засихають та опадають, плоди деформуються, розтріскуються й загнивають. На пагонах розтріскується, лущиться кора, а їхні сильно уражені верхівки засихають.
Скрізь в зерняткових садах розвиватиметься борошниста роса, найсприятливіші умови для зараження якою створюватимуться за tо 18-25оС і в разі значного насичення повітря вологою. Борошниста роса найчастіше зустрічається на яблуні. Хвороба уражує в основному листя та пагони, за сильного розвитку — суцвіття та плоди. Характерною ознакою хвороби є білий борошнистий наліт. Уражене листя скручується, твердіє й передчасно опадає. Пагони не ростуть, викривляються та поступово відмирають Уражені суцвіття відстають у розвитку, пелюстки їхніх квіток деформуються, стають жовто-зеленими. Усі вони, зазвичай, засихають та опадають.
Для забезпечення надійного захисту плодових культур від найпоширеніших шкідників і хвороб потрібно чітко дотримуватися рекомендованих схем захисту із застосуванням дозволених до використання в Україні пестицидів. Захист яблуні та груші базується в основному на контролі парші та плодожерки, що дає змогу також тримати в допустимих межах чисельність інших шкідників та поширення хвороб.
Відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) зерняткові сади проти яблуневої молі, п’ядунів, кліщів, попелиць та парші, моніліального опіку, борошнистої роси обприскують дозволеними інсектицидами на основі однієї із діючих речовин: фозалон, диметоат, імідаклоприд, при наявності кліщів застосовують спіродиклофен або феназахін із додаванням проти хвороб дифеноконазол, крезоксил-метил, піраклостробін + дитіанон. Через 10-12 днів після попереднього проти яблуневого пильщика, листокруток та парші, моніліального опіку, борошнистої роси проводять обприскування вказаними вище інсектицидами і фунгіцидами, дотримуючись чергування препаратів.
При відлові феромонною пасткою за 7 днів спостережень 5 метеликів яблуневої або одного східної плодожерки, на початку відкладання ними яєць зерняткові насадження обприскують дозволеними інсектицидами на основі однієї із діючих речовин: феноксикарб + люфенурон, люфенурон, тефлубензурон, новалурон з додаванням проти парші та інших хвороб каптану, метираму, манкоцебу, сірки.
Нагадуємо, що при боротьбі з хворобами застосування фунгіцидних препаратів приносить бажаний результат лише тоді, коли вони застосовуються на початкових етапах розвитку хвороби. Коли хвороба досягає високого рівня розвитку і поширення, використання будь якого фунгіциду вже не зможе суттєво вирішити проблему. Найкращій метод стримування розвитку хвороби – це профілактичне використання фунгіциду до періоду зараження плодових культур та винограду.
Для запобігання виникнення резистентності (стійкості) необхідно протягом вегетаційного періоду дотримуватися обов’язкового чергування препаратів, як інсектицидів так і фунгіцидів з різними діючими речовинами.
Нагадуємо, що у зв’язку з продовженням весняно-польових робіт у господарствах області особи, діяльність яких пов’язана з транспортуванням, зберіганням, застосуванням пестицидів і агрохімікатів повинні пройти медогляд, навчання та інструктажі з правил техніки безпеки і мати допуск (посвідчення) на право здійснення робіт з пестицидами і агрохімікатами.
Обробки необхідно проводити в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години.
Згідно ст.37 Закону України «Про бджільництво», необхідно не пізніше ніж за три доби до початку обробки попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
Під час проведення захисних обробок слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 та правил особистої гігієни.