Найпоширеніший шкідник взимку в нашому регіоні це – мишоподібні гризуни. Домінуючим видом є полівка звичайна, яка заселяє посіви озимих зернових, багаторічні трави, сади, пасовища, а взимку – скирти соломи. Одна полівка здатна за добу з’їдати по масі до 300% своєї ваги зелених стебел. Тим самим полівки можуть завдати істотної шкоди озимим культурам і багаторічним травам. Нагадуємо, що вони здатні мігрувати на відстані від 3 до 5 км, вважаючи за краще поля з добре розвиненим густим травостоєм. Також не варто забувати про високу плодючості гризунів, що дає їм можливість швидко відновлювати свою чисельність. Одна миша кожні 20 днів приносить 6 – 12 мишенят, які вже на 20 – 30-й день після народження починають розмножуватися. З осені до весни кількість виводків – більше п’яти. Щоб визначити потребу в обробках, слід знати чисельність гризунів на кожному полі. Для цього підраховують кількість колоній і нір на прямолінійних маршрутах по діагоналі поля 1000 м завдовжки (1200 чоловічих або 1400 жіночих кроків) та 5 м (0,5 га) завширшки за малої кількості гризунів. На кожному полі до 200 га закладають один маршрут або ділянку. У другій половині дня притоптують усі виходи в колоніях, а вранці наступного дня підраховують відкриті виходи та визначають кількість жилих колоній і нір.
До захисту посівів озимих зернових культур проти мишей приступають за наявності 3-5 жилих колоній на 1 га, або 50-100 жилих нір на 1 га , використовуючи родентициди дозволені до використання в Україні, згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів».
Після проведених захисних заходів необхідно обов’язково проводити визначення біологічної ефективності, і в разі збереження чисельності мишоподібних гризунів вище ЕПШ рекомендується проведення повторних обробок. Багаторазове використання принади з одною антикоагулятною діючою речовиною сприяє формуванню у гризунів резистентності, тому потрібно чергувати родентициди з урахуванням діючої речовини.
Випадання достатньої кількості опадів у вигляді мряки, дощу, снігу та зниження температури повітря не вплинули на чисельність та шкодочинність мишоподібних гризунів. В посівах озимих культур і багаторічних трав продовжувався розвиток та розселення гризунів.
Згідно моніторингу, проведеного спеціалістами управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області на одному га озимих зернових культур нараховуються 2,0 колонії, максимально –3 кол/га з чисельністю 15-25 жилих нір/га. На озимому ріпаку середня чисельність колоній шкідника -2,4, максимально – 4 кол/га. На багаторічних травах середня чисельність шкідника – 2,4 кол/га, максимально – 5 кол/га. На неугіддях, в садах середня чисельність шкідника – 2,5 кол/га, максимально – 5 кол/га.
Станом на 18 січня з метою виявлення мишоподібних гризунів обстежено 478,4 тис. га, з яких шкідником заселено 99,1 тис. га в тому числі вище економічного порогу шкодочинності 98,8 тис. га. Боротьбу з гризунами проведено на площі 98,8 тис. га, в тому числі 65,3 тис. га на озимих зернових, 12,4 тис. га на озимому ріпаку, 1,7 тис. га на багаторічних травах, а 19,4 тис. га на необроблених земельних ділянках, які прилягають до культурних посівів і з яких проходить розселення мишоподібних, садах.
За тиждень проведено обстеження на площі 30,8 тис. га, площа заселення збільшилась на 16,3 тис. га, обробки за тиждень проведені на площі 16,8 тис. га. Проти мишоподібних гризунів обробки проводили Бериславський, Великолепетиський, Горностаївський, Генічеський, Іванівський, Верхньорогачицький, Нижньосірогозький, Чаплинський, Каланчацький райони.
Моніторинг за мишоподібними гризунами продовжується. В подальшому погодні умови третьої декади січня та вчасно проведені захисні заходи регулюватимуть активність поширення та розмноження мишоподібних гризунів. Танення снігу призведе до заливання нір і ходів гризунів а, це відповідно, сприятиме зниженню чисельності їх популяції, так як мишоподібні дуже чутливі до переохолодження.
За попередніми даними загибель гризунів від затоплення нір на окремих полях складатиме від 10 до 15%, особливо в низинах.
22.01.2018
Захисні заходи проти мишоподібних гризунів
Найпоширеніший шкідник взимку в нашому регіоні це – мишоподібні гризуни. Домінуючим видом є полівка звичайна, яка заселяє посіви озимих зернових, багаторічні трави, сади, пасовища, а взимку – скирти соломи. Одна полівка здатна за добу з’їдати по масі до 300% своєї ваги зелених стебел. Тим самим полівки можуть завдати істотної шкоди озимим культурам і багаторічним травам. Нагадуємо, що вони здатні мігрувати на відстані від 3 до 5 км, вважаючи за краще поля з добре розвиненим густим травостоєм. Також не варто забувати про високу плодючості гризунів, що дає їм можливість швидко відновлювати свою чисельність. Одна миша кожні 20 днів приносить 6 – 12 мишенят, які вже на 20 – 30-й день після народження починають розмножуватися. З осені до весни кількість виводків – більше п’яти. Щоб визначити потребу в обробках, слід знати чисельність гризунів на кожному полі. Для цього підраховують кількість колоній і нір на прямолінійних маршрутах по діагоналі поля 1000 м завдовжки (1200 чоловічих або 1400 жіночих кроків) та 5 м (0,5 га) завширшки за малої кількості гризунів. На кожному полі до 200 га закладають один маршрут або ділянку. У другій половині дня притоптують усі виходи в колоніях, а вранці наступного дня підраховують відкриті виходи та визначають кількість жилих колоній і нір.
До захисту посівів озимих зернових культур проти мишей приступають за наявності 3-5 жилих колоній на 1 га, або 50-100 жилих нір на 1 га , використовуючи родентициди дозволені до використання в Україні, згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів».
Після проведених захисних заходів необхідно обов’язково проводити визначення біологічної ефективності, і в разі збереження чисельності мишоподібних гризунів вище ЕПШ рекомендується проведення повторних обробок. Багаторазове використання принади з одною антикоагулятною діючою речовиною сприяє формуванню у гризунів резистентності, тому потрібно чергувати родентициди з урахуванням діючої речовини.
Випадання достатньої кількості опадів у вигляді мряки, дощу, снігу та зниження температури повітря не вплинули на чисельність та шкодочинність мишоподібних гризунів. В посівах озимих культур і багаторічних трав продовжувався розвиток та розселення гризунів.
Згідно моніторингу, проведеного спеціалістами управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області на одному га озимих зернових культур нараховуються 2,0 колонії, максимально –3 кол/га з чисельністю 15-25 жилих нір/га. На озимому ріпаку середня чисельність колоній шкідника -2,4, максимально – 4 кол/га. На багаторічних травах середня чисельність шкідника – 2,4 кол/га, максимально – 5 кол/га. На неугіддях, в садах середня чисельність шкідника – 2,5 кол/га, максимально – 5 кол/га.
Станом на 18 січня з метою виявлення мишоподібних гризунів обстежено 478,4 тис. га, з яких шкідником заселено 99,1 тис. га в тому числі вище економічного порогу шкодочинності 98,8 тис. га. Боротьбу з гризунами проведено на площі 98,8 тис. га, в тому числі 65,3 тис. га на озимих зернових, 12,4 тис. га на озимому ріпаку, 1,7 тис. га на багаторічних травах, а 19,4 тис. га на необроблених земельних ділянках, які прилягають до культурних посівів і з яких проходить розселення мишоподібних, садах.
За тиждень проведено обстеження на площі 30,8 тис. га, площа заселення збільшилась на 16,3 тис. га, обробки за тиждень проведені на площі 16,8 тис. га. Проти мишоподібних гризунів обробки проводили Бериславський, Великолепетиський, Горностаївський, Генічеський, Іванівський, Верхньорогачицький, Нижньосірогозький, Чаплинський, Каланчацький райони.
Моніторинг за мишоподібними гризунами продовжується. В подальшому погодні умови третьої декади січня та вчасно проведені захисні заходи регулюватимуть активність поширення та розмноження мишоподібних гризунів. Танення снігу призведе до заливання нір і ходів гризунів а, це відповідно, сприятиме зниженню чисельності їх популяції, так як мишоподібні дуже чутливі до переохолодження.
За попередніми даними загибель гризунів від затоплення нір на окремих полях складатиме від 10 до 15%, особливо в низинах.