Для того, щоб уберегтися від холоду і вогкості, бджоли з осені починають готуватися до зими і старанно зашпаровують усі щілини вулика. Проте одна маленька бджола не в змозі підтримувати належну температуру для благополучної зимівлі, тому бджоли взимку збираються разом, утворюючи живий клуб. Зовнішня поверхня клубу – це нерухомі бджоли, щільно притиснуті одна до одної. Цей нерухомий живий щит не дає охолонути клубу всередині, де знаходяться активні бджоли, які й створюють потрібну температуру. При зниженні температури клуб ущільнюється, при підвищенні – стає більше. Іноді бджоли можуть сидіти по кілька діб абсолютно нерухомо, періодично міняючись місцями з бджолами, які знаходяться глибше, в теплішій частині клубу. Для підтримки порівняно високої температури всередині клубу (28 – 32ᵒ С тепла) протягом всієї зими бджоли харчуються медом, що знаходиться в стільниках.
Клуб бджіл завжди розміщується так, щоб його верхня частина займала значну площу печатного меду. Цей обігріваємий бджолами мед і служить їм для харчування. У перші місяці зимівлі бджоли споживають порівняно невелику кількість меду, в середньому близько 25 г на день, або 750 г на місяць. До кінця зими витрата меду поступово зростає до 1,01 – 2 кг через загальне підвищення температури клубу. З появою розплоду витрата меду зростає вдвічі.
Запас меду необхідно правильно розташувати в гнізді. Стільники з малою кількістю меду не повинні зберігатися в гнізді, бо вони можуть стати перешкодою на шляху руху клубу. Мед поміщають зверху над бджолами, або збоку. Середину гнізда залишають порожньою, щоб бджоли взимку могли вільно переміщатися. Бджоли краще зимують на світлому меду. Високий вміст мінеральних речовин в складі темного меду не зовсім підходить для харчування бджіл узимку.
Якщо запасів меду мало, то підгодівлю бджіл проводять цукровим сиропом, який бджоли переробляють і заповнюють стільники. З цією метою можна використовують концентрований сироп. Починають підгодівлю в кінці літа. З настанням холодів остаточно формують гнізда. Велика кількість корму і припинення надходження нектару призводить до того, що матка перестає відкладати яйця.
Годування бджіл взимку здійснюють тільки у разі потреби. У першій половині зими бджіл краще не турбувати. Вже наприкінці лютого бджоли стають активнішими, матки починають нести яйця. Друга половина зими – відповідальний період в житті бджіл. Вони стають більш чутливими до будь-яких коливань температури, або вологості. У цей період може виявитися нестача корму і знадобитися підгодівля бджіл. Якщо з вулика чутний слабкий шелест, замість рівного гулу, це свідчить про голодування бджіл.
Для нормальної життєдіяльності бджіл необхідна достатня кількість меду і відповідні умови. Головне завдання бджоляра при підготовці бджіл до зими – допомогти їм забезпечити себе кормом. Тому правильно організована зимівля – запорука гарного врожаю в наступному році.
31.01.2019
Як правильно організувати зимівлю бджіл
Для того, щоб уберегтися від холоду і вогкості, бджоли з осені починають готуватися до зими і старанно зашпаровують усі щілини вулика. Проте одна маленька бджола не в змозі підтримувати належну температуру для благополучної зимівлі, тому бджоли взимку збираються разом, утворюючи живий клуб. Зовнішня поверхня клубу – це нерухомі бджоли, щільно притиснуті одна до одної. Цей нерухомий живий щит не дає охолонути клубу всередині, де знаходяться активні бджоли, які й створюють потрібну температуру. При зниженні температури клуб ущільнюється, при підвищенні – стає більше. Іноді бджоли можуть сидіти по кілька діб абсолютно нерухомо, періодично міняючись місцями з бджолами, які знаходяться глибше, в теплішій частині клубу. Для підтримки порівняно високої температури всередині клубу (28 – 32ᵒ С тепла) протягом всієї зими бджоли харчуються медом, що знаходиться в стільниках.
Клуб бджіл завжди розміщується так, щоб його верхня частина займала значну площу печатного меду. Цей обігріваємий бджолами мед і служить їм для харчування. У перші місяці зимівлі бджоли споживають порівняно невелику кількість меду, в середньому близько 25 г на день, або 750 г на місяць. До кінця зими витрата меду поступово зростає до 1,01 – 2 кг через загальне підвищення температури клубу. З появою розплоду витрата меду зростає вдвічі.
Запас меду необхідно правильно розташувати в гнізді. Стільники з малою кількістю меду не повинні зберігатися в гнізді, бо вони можуть стати перешкодою на шляху руху клубу. Мед поміщають зверху над бджолами, або збоку. Середину гнізда залишають порожньою, щоб бджоли взимку могли вільно переміщатися. Бджоли краще зимують на світлому меду. Високий вміст мінеральних речовин в складі темного меду не зовсім підходить для харчування бджіл узимку.
Якщо запасів меду мало, то підгодівлю бджіл проводять цукровим сиропом, який бджоли переробляють і заповнюють стільники. З цією метою можна використовують концентрований сироп. Починають підгодівлю в кінці літа. З настанням холодів остаточно формують гнізда. Велика кількість корму і припинення надходження нектару призводить до того, що матка перестає відкладати яйця.
Годування бджіл взимку здійснюють тільки у разі потреби. У першій половині зими бджіл краще не турбувати. Вже наприкінці лютого бджоли стають активнішими, матки починають нести яйця. Друга половина зими – відповідальний період в житті бджіл. Вони стають більш чутливими до будь-яких коливань температури, або вологості. У цей період може виявитися нестача корму і знадобитися підгодівля бджіл. Якщо з вулика чутний слабкий шелест, замість рівного гулу, це свідчить про голодування бджіл.
Для нормальної життєдіяльності бджіл необхідна достатня кількість меду і відповідні умови. Головне завдання бджоляра при підготовці бджіл до зими – допомогти їм забезпечити себе кормом. Тому правильно організована зимівля – запорука гарного врожаю в наступному році.