Досить часто трапляються такі неприємні ситуації, коли в магазині покупець ненароком випускає із рук або ж зачіпає товар, який лежить неналежним чином, і він розбивається чи пошкоджується.
Як правило, у цьому випадку працівники магазину/адміністрація/охорона починають відразу вимагати сплатити кошти за зіпсований товар.
Наскільки ця вимога правомірна? Бо, перш за все, потрібно з’ясувати, хто насправді винен в тому, що товар пошкоджено – покупець, адміністрація магазину, яка неправильно зберігала/розмістила цей товар в торговому залі, чи можливо зовсім інший покупець?
Важливо зазначити, що Закон України «Про захист прав споживачів» у таких ситуаціях однозначно захищає покупця (споживача). Проте є і деякі нюанси.
Згідно зі статтею 323 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, тобто магазин.
Відповідно до ст. 668 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару. Тобто, коли продукція не передана покупцю, ризик пошкодження полягає на власникові/магазинові, а тому покупець не повинен сплачувати кошти за розбитий/зіпсований товар, оскільки він ще не придбав його. Якщо ж адміністрація/охорона магазину наполягає на своєму, вимагайте скласти акт про нанесення шкоди та надати факти, які, на думку адміністрації магазину, доводять вашу провину.
Слід підкреслити, що вину покупця, а також чи він повинен сплатити за такий товар може встановити тільки суд. Тобто покупцеві треба пам’ятати – нічого на місці не оплачується, а тільки фіксується.
У разі, якщо адміністрація магазину відмовляється складати будь-які акти і однаково вимагає сплатити кошти, покупець повинен знати, що відповідно до ч. 2 ст.17 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється примушувати споживача придбати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту.
Але й споживачу необхідно довести, що він розбив/зіпсував товар випадково.
У цьому може дуже допомогти запис із камери відео-спостереження.
У випадку, коли адміністрація/охорона магазину переходить до більш рішучих дій і взагалі не випускає покупця з приміщення, слід згадати про пункти 1, 4 і 5 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», в яких йдеться про заборону нечесної підприємницької практики та агресивної діяльності. Так, агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу, що істотно обмежує свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції.
Крім того, в якості агресивних визначаються та забороняються такі форми підприємницької практики: створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати, а також вимога оплати продукції, наданої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої і недвозначної згоди на її придбання.
Якщо ж після всіх аргументів покупця працівники магазину/адміністрація/охорона однаково продовжують примушувати сплатити за розбитий/пошкоджений товар і відмовляються складати акт та фіксувати факт випадкового псування, покупець повинен негайно звернутися до поліції.
31.10.2018
Як діяти покупцю, який випадково розбив чи пошкодив товар у магазині?
Досить часто трапляються такі неприємні ситуації, коли в магазині покупець ненароком випускає із рук або ж зачіпає товар, який лежить неналежним чином, і він розбивається чи пошкоджується.
Як правило, у цьому випадку працівники магазину/адміністрація/охорона починають відразу вимагати сплатити кошти за зіпсований товар.
Наскільки ця вимога правомірна? Бо, перш за все, потрібно з’ясувати, хто насправді винен в тому, що товар пошкоджено – покупець, адміністрація магазину, яка неправильно зберігала/розмістила цей товар в торговому залі, чи можливо зовсім інший покупець?
Важливо зазначити, що Закон України «Про захист прав споживачів» у таких ситуаціях однозначно захищає покупця (споживача). Проте є і деякі нюанси.
Згідно зі статтею 323 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, тобто магазин.
Відповідно до ст. 668 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару. Тобто, коли продукція не передана покупцю, ризик пошкодження полягає на власникові/магазинові, а тому покупець не повинен сплачувати кошти за розбитий/зіпсований товар, оскільки він ще не придбав його. Якщо ж адміністрація/охорона магазину наполягає на своєму, вимагайте скласти акт про нанесення шкоди та надати факти, які, на думку адміністрації магазину, доводять вашу провину.
Слід підкреслити, що вину покупця, а також чи він повинен сплатити за такий товар може встановити тільки суд. Тобто покупцеві треба пам’ятати – нічого на місці не оплачується, а тільки фіксується.
У разі, якщо адміністрація магазину відмовляється складати будь-які акти і однаково вимагає сплатити кошти, покупець повинен знати, що відповідно до ч. 2 ст.17 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється примушувати споживача придбати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту.
Але й споживачу необхідно довести, що він розбив/зіпсував товар випадково.
У цьому може дуже допомогти запис із камери відео-спостереження.
У випадку, коли адміністрація/охорона магазину переходить до більш рішучих дій і взагалі не випускає покупця з приміщення, слід згадати про пункти 1, 4 і 5 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», в яких йдеться про заборону нечесної підприємницької практики та агресивної діяльності. Так, агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу, що істотно обмежує свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції.
Крім того, в якості агресивних визначаються та забороняються такі форми підприємницької практики: створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати, а також вимога оплати продукції, наданої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої і недвозначної згоди на її придбання.
Якщо ж після всіх аргументів покупця працівники магазину/адміністрація/охорона однаково продовжують примушувати сплатити за розбитий/пошкоджений товар і відмовляються складати акт та фіксувати факт випадкового псування, покупець повинен негайно звернутися до поліції.