Останніми роками спостерігається погіршення фітосанітарного стану посівів озимої пшениці. Скорочені сівозміни й домінування у них зернових культур, різке зниження рівнів внесення меліорантів, макро‑ і мікроелементів, розбалансування по окремим елементам живлення, використання пестицидів низької якості – все це створює умови для погіршення фітосанітарного стану агрофітоценозів. Так, останнім часом виробничники реєструють зростання шкодочинності хвороб пшениці. У рослинництві сьогодення практично відсутнє неінфіковане насіння, а ступінь ураження різними видами шкодочинних збудників хвороб досить високий. Уже кілька років поспіль відмічається сильний розвиток збудників піренофорозу й септоріозу, численних кореневих гнилей, фузаріозів та альтернаріозу. Потенційно небезпечними є ураження збудниками офіобольозу – хвороби, яка є карантинною для КНР. Державні фітосанітарні інспектори щорічно проводять обстеження по заявкам на виявлення зазначеного захворювання по посівах озимого ячменю. В 2020 році всього проведено обстеження 8172,2 га ячменю на території області. Збудника хвороби не виявлено. Але слід пам’ятати, що у наших сусідів, у Польщі, ураження офіобольозом є серед найшкодочинніших.
Погіршенню фітосанітарного стану агрофітоценозів сприяє недодержання сівозмін, неякісний обробок ґрунту і недотримань схем захисту під час розвитку озимої пшениці. Враховуючи здатність хвороб зберігати свою агресивність на рослинних рештках протягом 4-5 років аграріям стає все складніше протистояти численним захворюванням.
Навіть той, хто сумнівався у доцільності протруювання насіння, уже впевнився, що без нього гарного врожаю не буде. При цьому слід пам’ятати, що велика кількість хвороб передається насамперед рослинними рештками та зберігається на падалиці, тому дотримання сівозмін та просторової ізоляції вкрай важливо для отримання здорового вражаю та реалізацією насінням всього свого генетичного потенціалу.
Деякі вчені (В. ШВАРТАУ, член-кор. НАН України, проф., Інститут фізіології рослин і генетики НАН України) вносить припущення, що зростання конфліктів у світі за останні 5 років збігається зі стрімким збільшенням накопичення мікотоксинів у врожаї зернових культур у всіх країнах світу. Зв’язок між інфікуванням зерна сажкою й несприятливим впливом на людину був описаний ще 600 років до н. е. асирійцями. 1096-й — це рік першого хрестового походу і повальних епідемій ерготизму. «Великий страх» (La Grande Peur) у північній Франції в 1789 році, коли громадянська непокора і заворушення збіглися з особливо серйозною інвазією врожаю жита сажкою. Селяни описувалися як такі, що втратили голови. Був виявлений зв’язок між соціальною поведінкою, поганим здоров’ям й «поганим борошном». Також мабуть усі чули таке поняття як п’яний хліб – хліб, виготовлений із зерна, зараженого грибом Fusarium graminearum. Прийом в їжу викликає гостре отруєння як у людей, так і у тварин. Також при здійсненні моніторингу озимих культур в останні роки державні інспектори зустрічають ураження озимої пшениці ріжками пурпуровими (Claviceps purpurea) – гриб класу сумчастих, що пошкоджує зав’язь понад 100 культурних і дикорослих злаків.
Паразитують здебільшого на житі. Гриб має пурпурове забарвлення, розміщується в колосках замість зерен, і нагадує формою зуб або ріг. При розломі ріжок всередині білий. Пурпурові ріжки містять алкалоїди (ерготамін, ерготоксин, ергометрин, ергостерин), гістамін, тирамін, бетаїн та інші речовини. Народні назви цього гриба включають: бабка, баб’ячий зуб, воронячі кігті, головня, житниця, житні ріжки, маткові ріжки, омилок, ріжок-у-житі, спір, спориння, шаленця. Алкалоїди маткових ріжок мають психотропну, нейротоксичну дію, зумовлену збуджувальним, а потім пригнічувальним ефектом на центральну нервову систему, зокрема на альфа-адренорецептори з вираженим судинорозширювальним ефектом, що супроводжується зниженням артеріального тиску. Симптоми отруєння залежать від клінічної форми, яка проявляється у вигляді гангрени (гангренозна форма) або судом (конвульсивна форма). У тварин, які поїдають злаки з цими ріжками, з’являється омертвіння вух, хвоста і ніг.
Вибираючи протруйник для насіння слід обов’язково визначитись з фітосанітарним станом як насіння так і патогенами, які зберігаються на рослинних рештках на полі, де планується висіватись культура.
До процесу протруювання необхідно підходити системно, використовуючи як інсектицидні, так і фунгіцидні протруйники: тільки у такий спосіб можна отримати якісний та «здоровий» посівний матеріал.
16.07.2020
Хвороби пшениці, які є небезпечними для людини
Останніми роками спостерігається погіршення фітосанітарного стану посівів озимої пшениці. Скорочені сівозміни й домінування у них зернових культур, різке зниження рівнів внесення меліорантів, макро‑ і мікроелементів, розбалансування по окремим елементам живлення, використання пестицидів низької якості – все це створює умови для погіршення фітосанітарного стану агрофітоценозів. Так, останнім часом виробничники реєструють зростання шкодочинності хвороб пшениці. У рослинництві сьогодення практично відсутнє неінфіковане насіння, а ступінь ураження різними видами шкодочинних збудників хвороб досить високий. Уже кілька років поспіль відмічається сильний розвиток збудників піренофорозу й септоріозу, численних кореневих гнилей, фузаріозів та альтернаріозу. Потенційно небезпечними є ураження збудниками офіобольозу – хвороби, яка є карантинною для КНР. Державні фітосанітарні інспектори щорічно проводять обстеження по заявкам на виявлення зазначеного захворювання по посівах озимого ячменю. В 2020 році всього проведено обстеження 8172,2 га ячменю на території області. Збудника хвороби не виявлено. Але слід пам’ятати, що у наших сусідів, у Польщі, ураження офіобольозом є серед найшкодочинніших.
Погіршенню фітосанітарного стану агрофітоценозів сприяє недодержання сівозмін, неякісний обробок ґрунту і недотримань схем захисту під час розвитку озимої пшениці. Враховуючи здатність хвороб зберігати свою агресивність на рослинних рештках протягом 4-5 років аграріям стає все складніше протистояти численним захворюванням.
Навіть той, хто сумнівався у доцільності протруювання насіння, уже впевнився, що без нього гарного врожаю не буде. При цьому слід пам’ятати, що велика кількість хвороб передається насамперед рослинними рештками та зберігається на падалиці, тому дотримання сівозмін та просторової ізоляції вкрай важливо для отримання здорового вражаю та реалізацією насінням всього свого генетичного потенціалу.
Деякі вчені (В. ШВАРТАУ, член-кор. НАН України, проф., Інститут фізіології рослин і генетики НАН України) вносить припущення, що зростання конфліктів у світі за останні 5 років збігається зі стрімким збільшенням накопичення мікотоксинів у врожаї зернових культур у всіх країнах світу. Зв’язок між інфікуванням зерна сажкою й несприятливим впливом на людину був описаний ще 600 років до н. е. асирійцями. 1096-й — це рік першого хрестового походу і повальних епідемій ерготизму. «Великий страх» (La Grande Peur) у північній Франції в 1789 році, коли громадянська непокора і заворушення збіглися з особливо серйозною інвазією врожаю жита сажкою. Селяни описувалися як такі, що втратили голови. Був виявлений зв’язок між соціальною поведінкою, поганим здоров’ям й «поганим борошном». Також мабуть усі чули таке поняття як п’яний хліб – хліб, виготовлений із зерна, зараженого грибом Fusarium graminearum. Прийом в їжу викликає гостре отруєння як у людей, так і у тварин. Також при здійсненні моніторингу озимих культур в останні роки державні інспектори зустрічають ураження озимої пшениці ріжками пурпуровими (Claviceps purpurea) – гриб класу сумчастих, що пошкоджує зав’язь понад 100 культурних і дикорослих злаків.
Паразитують здебільшого на житі. Гриб має пурпурове забарвлення, розміщується в колосках замість зерен, і нагадує формою зуб або ріг. При розломі ріжок всередині білий. Пурпурові ріжки містять алкалоїди (ерготамін, ерготоксин, ергометрин, ергостерин), гістамін, тирамін, бетаїн та інші речовини. Народні назви цього гриба включають: бабка, баб’ячий зуб, воронячі кігті, головня, житниця, житні ріжки, маткові ріжки, омилок, ріжок-у-житі, спір, спориння, шаленця. Алкалоїди маткових ріжок мають психотропну, нейротоксичну дію, зумовлену збуджувальним, а потім пригнічувальним ефектом на центральну нервову систему, зокрема на альфа-адренорецептори з вираженим судинорозширювальним ефектом, що супроводжується зниженням артеріального тиску. Симптоми отруєння залежать від клінічної форми, яка проявляється у вигляді гангрени (гангренозна форма) або судом (конвульсивна форма). У тварин, які поїдають злаки з цими ріжками, з’являється омертвіння вух, хвоста і ніг.
Вибираючи протруйник для насіння слід обов’язково визначитись з фітосанітарним станом як насіння так і патогенами, які зберігаються на рослинних рештках на полі, де планується висіватись культура.
До процесу протруювання необхідно підходити системно, використовуючи як інсектицидні, так і фунгіцидні протруйники: тільки у такий спосіб можна отримати якісний та «здоровий» посівний матеріал.