Варооз – інвазійна хвороба бджолосімей, яку спричиняє кліщ.
Етіологія.
Збудник захворювання – кліщ Varoa destructor, що уражає розплід та дорослих бджіл. Самки кліща викликають захворювання.
Самка кліща розміром 1-1,77 на 1,5-1.99 мм, коричнева чи темно-коричнева, вона має чотири пари кінцівок з розвинутими присосками за допомогою яких вона фіксується на тілі бджоли та розплоду.
Епізоотологія.
Розвиток кліща пов’язаний з біологією бджолиної сім’ї.
Кліщ має дуже короткий цикл розвитку порівняно з виходом розплоду бджіл, що спричиняє розвитку його кількох поколінь у розплоді та нагромадженню паразита в сім’ї. Розвивається кліщ в закритому розплоді, а це охороняє від негативних факторів. Передається кліщ при шлюбних польотах, крадіжках, контакті бджіл на рослинах медоносах, при переміщенні розплоду між сім’ями.
Патогенез.
Кліщі розмножують й розвиваються у розплоді в активний період і
паразитують на дорослих бджолах узимку. Розвивається інвазія повільно протягом активного сезону її ступінь зростає серпень-вересень.
Клінічні ознаки.
При даному захворюванню з’являються нездатні до польоту трутні і бджоли, що приводять до ослаблення бджолиних сімей. При сильному ураженні гине розплід, трутневі личинки, лялечки. Матки втрачають активну яйцекладку. Уражені сім’ї гинуть на початку зимівлі у загиблих бджіл відмічають втягнуте черевце синдром втягнуто черевця при роздавлюванні груднини гемолімфи не видно.
Діагноз.
Діагноз ставлять на основі візуального виявлення кліща на бджолах, у розплоді та воско-пергових крихтах із дна вулика або лабораторії ветеринарної медицини та епізоотологічних даних.
Життєздатність бджолиних сімей оцінюють за трьома ступенями ураження: слабкий – до двох,середній – до чотирьох і сильний – понад чотири кліщі на 100 бджіл. Якщо ураження перших двох ступенів вважають умовно благополучними.
Профілактика.
Незалежно від ступеня ураження бджолосімей щорічно проводять акарицидні обробки, реєструючи обробки в ветеринарно-санітарному паспорті.
Проводять літні обробки після відкачування товарного меду та осінні з 15.10-01.11. після повного виходу розплоду. Бджолосім’я вважається благополучною з дворазовим негативним результатом або виявлення першого або другого ступеня ураження, а також після виконання вимог діючої інструкції
06.08.2020
Хвороби бджіл: варооз
Варооз – інвазійна хвороба бджолосімей, яку спричиняє кліщ.
Етіологія.
Збудник захворювання – кліщ Varoa destructor, що уражає розплід та дорослих бджіл. Самки кліща викликають захворювання.
Самка кліща розміром 1-1,77 на 1,5-1.99 мм, коричнева чи темно-коричнева, вона має чотири пари кінцівок з розвинутими присосками за допомогою яких вона фіксується на тілі бджоли та розплоду.
Епізоотологія.
Розвиток кліща пов’язаний з біологією бджолиної сім’ї.
Кліщ має дуже короткий цикл розвитку порівняно з виходом розплоду бджіл, що спричиняє розвитку його кількох поколінь у розплоді та нагромадженню паразита в сім’ї. Розвивається кліщ в закритому розплоді, а це охороняє від негативних факторів. Передається кліщ при шлюбних польотах, крадіжках, контакті бджіл на рослинах медоносах, при переміщенні розплоду між сім’ями.
Патогенез.
Кліщі розмножують й розвиваються у розплоді в активний період і
паразитують на дорослих бджолах узимку. Розвивається інвазія повільно протягом активного сезону її ступінь зростає серпень-вересень.
Клінічні ознаки.
При даному захворюванню з’являються нездатні до польоту трутні і бджоли, що приводять до ослаблення бджолиних сімей. При сильному ураженні гине розплід, трутневі личинки, лялечки. Матки втрачають активну яйцекладку. Уражені сім’ї гинуть на початку зимівлі у загиблих бджіл відмічають втягнуте черевце синдром втягнуто черевця при роздавлюванні груднини гемолімфи не видно.
Діагноз.
Діагноз ставлять на основі візуального виявлення кліща на бджолах, у розплоді та воско-пергових крихтах із дна вулика або лабораторії ветеринарної медицини та епізоотологічних даних.
Життєздатність бджолиних сімей оцінюють за трьома ступенями ураження: слабкий – до двох,середній – до чотирьох і сильний – понад чотири кліщі на 100 бджіл. Якщо ураження перших двох ступенів вважають умовно благополучними.
Профілактика.
Незалежно від ступеня ураження бджолосімей щорічно проводять акарицидні обробки, реєструючи обробки в ветеринарно-санітарному паспорті.
Проводять літні обробки після відкачування товарного меду та осінні з 15.10-01.11. після повного виходу розплоду. Бджолосім’я вважається благополучною з дворазовим негативним результатом або виявлення першого або другого ступеня ураження, а також після виконання вимог діючої інструкції