Бджолярництво – приємна, але й досить важка і клопітка робота. Задля досягнення певного результату потрібно пройти довгий шлях, і на цьому шляху трапляється безліч різноманітних перешкод. Одним із найбільших каменів спотикання на шляху пасічників є отруєння бджіл пестицидами, або хімічний токсикоз.
Хімічний токсикоз – незаразна хвороба дорослих особин бджолиної сім’ї і їх личинок, що викликається отруєнням бджіл пестицидами, які застосовуються для контролю розвитку і розповсюдження шкідливих для сільського та лісового господарства комах, рослин, грибків тощо.
Пестициди потрапляють до бджолиних сімей з нектаром, пилком, внаслідок чого забруднюються кормові запаси і товарна продукція. Токсикози виражаються в ослабленні сімей, зниженні їх продуктивності і масовій загибелі бджіл.
Хімічний токсикоз проявляється непередбачено, комахи гинуть без явних клінічних ознак. У 95% випадків хімічний токсикоз викликають інсектициди, у 4% – гербіциди і 1% припадає на інші препарати. Пестициди проникають в організм бджіл з кормом, водою, при безпосередньому контакті (що найбільш небезпечно) та фумігації.
Відповідно до екотоксикологічної оцінки всі пестициди поділяються на чотири класи небезпеки:
1-й клас небезпеки – високонебезпечні для бджіл пестициди (викликають загибель понад 20% бджіл). Екологічні регламенти: прикордонно-захисна зона для бджіл не менше 4 км; обмеження льоту – 4-5 діб;
2-й клас небезпеки – середньонебезпечні для бджіл пестициди (викликають загибель від 5 до 20% бджіл). Прикордонно-захисна зона для бджіл не менше 3-4 км, обмеження льоту – 2-3 доби;
3-й клас небезпеки – малонебезпечні для бджіл пестициди (загибель від 1 до 5% бджіл). Прикордонно-захисна зона для бджіл – 2-3 км, обмеження льоту – 1-2 доби;
4-й клас небезпеки – практично безпечні для бджіл пестициди. Прикордонно-захисна зона для бджіл не менше 1-2 км, обмеження льоту – 6-12 годин.
Діагноз на хімічний токсикоз встановлюється на основі проведеного хіміко-токсикологічного дослідження у лабораторії. При отруєнні пестицидами і промисловими викидами беруть до уваги раптовість і одночасність загибелі бджіл у більшості або у всіх сім’ях пасіки.
Пасіки обстежують комісійно. Складають акт про нанесений збиток, наводять дані про застосовані пестициди (промислові викиди), способи і час їх внесення, розташування квітучих медоносів (пилконосів) стосовно оброблених ділянок, про наявність на зазначеній території водних джерел, ознаки загибелі бджіл. Беруть проби для дослідження у лабораторії: не менш 500 бджіл у скляному чистому посуді, 100 г меду, шматок стільника 15х15 см з пергою, а також будь-який інший матеріал з бджолиних сімей при підозрі на забруднення хімічними сполуками. Проби опломбовують і висилають разом з супровідним документом та копією акту обстеження. У супровідній записці вказують, на який пестицид варто провести дослідження. Відбирають та доставляють проби якнайшвидше, тому що деякі препарати нестійкі і швидко руйнуються.
Характерні ознаки отруєння бджіл пестицидами. Клінічні ознаки отруєння бджіл різними видами хімічних засобів захисту рослин проявляються майже однаково. Бджоли стають агресивними, малорухомими, зриваються з сотів, повзають по дну вулика, на прилітній дошці і по землі навколо вуликів. Хвороба у бджіл протікає залежно від характеру дії отрути, її концентрації і від виду зібраного бджолами корму (пилок або нектар).
Якщо швидкодіючі інсектициди надходять до організму бджоли з нектаром, то загибель бджіл настає швидко. У таких випадках отруєні бджоли навіть не встигають повернутися у вулик і гинуть у місцях збору нектару або на шляху до пасіки. Хвороба протікає короткочасно і не завдає великої шкоди бджолам пасіки.
Якщо ж бджоли збирали нектар, у якому міститься повільно діючий інсектицид, або коли бджоли, які збирають пилок, встигають його принести до вулику і сигналізувати іншим бджолам про місце його збору, то у вулику настає масове вимирання дорослих бджіл різного віку внаслідок масового вильоту бджіл пасіки до отруєної зони і принесення до вулика великої кількості отруєного корму. Масове вимирання бджіл найсильніше виражене в сильних сім’ях, оскільки бджоли з таких сімей активніше працюють на квітах рослин і більше контактують із пестицидами. Розплід у таких сім’ях вимирає внаслідок недостатнього обслуговування (голодування і охолодження) і годування дорослих личинок отруєним нектаром і пилком. Якщо бджоли принесли до вулика невелику кількість отруєного пилку, то процес вимирання бджіл розтягується іноді на все літо.
Профілактика отруєнь бджіл:
-завчасно, але не менше, ніж за дві доби до початку проведення кожної хімічної обробки, адміністрація господарства сповіщає власників пасік, населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь і об’єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів. У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи;
-обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові (до 10) і вечірні (18-22) години при швидкості вітру до 3-4 м/с. Як виняток, у похмурі і прохолодні дні допускається проведення обробок у денні години;
-не допускають обробку квітучих медоносів під час масового льоту бджіл.
Доказом того, що господарство використовувало для обробки сільськогосподарських угідь той чи інший препарат слугує журнал хімобробки посівів, який має обов’язково заповнюватись агрономом або відповідальною особою у господарстві.
Доказом доведення завданої шкоди може слугувати довідка відповідної обласної зареєстрованої пасічницької організації або відділу статистики про вартість бджіл та продуктів бджільництва.
08.07.2019
Хімічний токсикоз бджіл
Бджолярництво – приємна, але й досить важка і клопітка робота. Задля досягнення певного результату потрібно пройти довгий шлях, і на цьому шляху трапляється безліч різноманітних перешкод. Одним із найбільших каменів спотикання на шляху пасічників є отруєння бджіл пестицидами, або хімічний токсикоз.
Хімічний токсикоз – незаразна хвороба дорослих особин бджолиної сім’ї і їх личинок, що викликається отруєнням бджіл пестицидами, які застосовуються для контролю розвитку і розповсюдження шкідливих для сільського та лісового господарства комах, рослин, грибків тощо.
Пестициди потрапляють до бджолиних сімей з нектаром, пилком, внаслідок чого забруднюються кормові запаси і товарна продукція. Токсикози виражаються в ослабленні сімей, зниженні їх продуктивності і масовій загибелі бджіл.
Хімічний токсикоз проявляється непередбачено, комахи гинуть без явних клінічних ознак. У 95% випадків хімічний токсикоз викликають інсектициди, у 4% – гербіциди і 1% припадає на інші препарати. Пестициди проникають в організм бджіл з кормом, водою, при безпосередньому контакті (що найбільш небезпечно) та фумігації.
Відповідно до екотоксикологічної оцінки всі пестициди поділяються на чотири класи небезпеки:
1-й клас небезпеки – високонебезпечні для бджіл пестициди (викликають загибель понад 20% бджіл). Екологічні регламенти: прикордонно-захисна зона для бджіл не менше 4 км; обмеження льоту – 4-5 діб;
2-й клас небезпеки – середньонебезпечні для бджіл пестициди (викликають загибель від 5 до 20% бджіл). Прикордонно-захисна зона для бджіл не менше 3-4 км, обмеження льоту – 2-3 доби;
3-й клас небезпеки – малонебезпечні для бджіл пестициди (загибель від 1 до 5% бджіл). Прикордонно-захисна зона для бджіл – 2-3 км, обмеження льоту – 1-2 доби;
4-й клас небезпеки – практично безпечні для бджіл пестициди. Прикордонно-захисна зона для бджіл не менше 1-2 км, обмеження льоту – 6-12 годин.
Діагноз на хімічний токсикоз встановлюється на основі проведеного хіміко-токсикологічного дослідження у лабораторії. При отруєнні пестицидами і промисловими викидами беруть до уваги раптовість і одночасність загибелі бджіл у більшості або у всіх сім’ях пасіки.
Пасіки обстежують комісійно. Складають акт про нанесений збиток, наводять дані про застосовані пестициди (промислові викиди), способи і час їх внесення, розташування квітучих медоносів (пилконосів) стосовно оброблених ділянок, про наявність на зазначеній території водних джерел, ознаки загибелі бджіл. Беруть проби для дослідження у лабораторії: не менш 500 бджіл у скляному чистому посуді, 100 г меду, шматок стільника 15х15 см з пергою, а також будь-який інший матеріал з бджолиних сімей при підозрі на забруднення хімічними сполуками. Проби опломбовують і висилають разом з супровідним документом та копією акту обстеження. У супровідній записці вказують, на який пестицид варто провести дослідження. Відбирають та доставляють проби якнайшвидше, тому що деякі препарати нестійкі і швидко руйнуються.
Характерні ознаки отруєння бджіл пестицидами. Клінічні ознаки отруєння бджіл різними видами хімічних засобів захисту рослин проявляються майже однаково. Бджоли стають агресивними, малорухомими, зриваються з сотів, повзають по дну вулика, на прилітній дошці і по землі навколо вуликів. Хвороба у бджіл протікає залежно від характеру дії отрути, її концентрації і від виду зібраного бджолами корму (пилок або нектар).
Якщо швидкодіючі інсектициди надходять до організму бджоли з нектаром, то загибель бджіл настає швидко. У таких випадках отруєні бджоли навіть не встигають повернутися у вулик і гинуть у місцях збору нектару або на шляху до пасіки. Хвороба протікає короткочасно і не завдає великої шкоди бджолам пасіки.
Якщо ж бджоли збирали нектар, у якому міститься повільно діючий інсектицид, або коли бджоли, які збирають пилок, встигають його принести до вулику і сигналізувати іншим бджолам про місце його збору, то у вулику настає масове вимирання дорослих бджіл різного віку внаслідок масового вильоту бджіл пасіки до отруєної зони і принесення до вулика великої кількості отруєного корму. Масове вимирання бджіл найсильніше виражене в сильних сім’ях, оскільки бджоли з таких сімей активніше працюють на квітах рослин і більше контактують із пестицидами. Розплід у таких сім’ях вимирає внаслідок недостатнього обслуговування (голодування і охолодження) і годування дорослих личинок отруєним нектаром і пилком. Якщо бджоли принесли до вулика невелику кількість отруєного пилку, то процес вимирання бджіл розтягується іноді на все літо.
Профілактика отруєнь бджіл:
-завчасно, але не менше, ніж за дві доби до початку проведення кожної хімічної обробки, адміністрація господарства сповіщає власників пасік, населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь і об’єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів. У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи;
-обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові (до 10) і вечірні (18-22) години при швидкості вітру до 3-4 м/с. Як виняток, у похмурі і прохолодні дні допускається проведення обробок у денні години;
-не допускають обробку квітучих медоносів під час масового льоту бджіл.
Доказом того, що господарство використовувало для обробки сільськогосподарських угідь той чи інший препарат слугує журнал хімобробки посівів, який має обов’язково заповнюватись агрономом або відповідальною особою у господарстві.
Доказом доведення завданої шкоди може слугувати довідка відповідної обласної зареєстрованої пасічницької організації або відділу статистики про вартість бджіл та продуктів бджільництва.