До відома підприємств та осіб, які здійснюють виробництво, зберігання, та обіг рослин та рослинної продукції!
Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області інформує про небезпечного карантинного шкідника – капрового жука!
Батьківщина капрового жука – Індія, де жука вперше зареєстрували в 1894 році. Він з’явився в спекотному кліматі південної Азії, але швидко поширився по всьому світу. Велику кількість шкідників відзначено в Західній Європі, Африці, Середній Азії, Японії. Зустрічається він і в іншій частині світу – Новій Зеландії. В багато країн: США, Австралія, Куба, Індонезія, Німеччина, Данія, Італія, Бельгія та інші шкідник заносився, але був знищений або не зміг пристосуватися до місцевого клімату.
В Україні цей шкідник відсутній але є потенційна загроза занесення!! Саме в останні роки при зміні клімату, коли в нашому південному регіоні в зимовий період стовпчик термометра нижче 0°C знижується досить рідко, а літо жарке саме це є найсприятливішими умовами для заселення та розвитку цього небезпечного карантинного шкідника в Україну. Вражає більшість зернових, бобових культур та продуктів їх переробки.
Середні розміри жука 1,8-3 мм. Черевце коричнево-буре, надкрилля коричневі. На тілі буває малюнок з темніших перев’язок. Верхня частина тіла покрита тонкими волосками жовтуватого або чорного кольору. Дорослі жуки не харчуються та не літають. Личинки жука несуть відповідальність за всю шкоду, заподіяну запасам людини, їх термін життя може становити до 150 днів. Вони рухливі, ведуть потайний спосіб життя, ховаються від світла, все перетворюють до порошкоподібного стану, здатні пробиратися до їжі через найщільніші перепони, прогризаючи поліетилен, крафт-папір, фольгу. Колонії потомства капрового жука проявляють цілодобову активність, харчуючись без перерв. В результаті чого пошкоджене до такого стану зерно, продукти переробки набагато швидше уражаються пліснявими грибами, які псуються виділяючи при цьому шкідливі і канцерогенні речовини.
При несприятливих умовах, погіршенні якості їжі, критичному збільшенні популяції личинки впадають в діапаузу. Комахи заповзають в щілини, де завмирають на різний термін – від декількох тижнів до чотирьох років. Оживають вони після появи свіжого корму. Потомство капрового жука не гине при невеликих негативних температурах.
Присутність в рослинній продукції личинкових шкірок – найперше свідчення заселення її личинками. Також на наявність капрового жука вказує пошкоджене зерно (подріблене в результаті живлення личинок), екскременти.
На територію Херсонської області шкідливий організм може потрапити разом з імпортованою продукцією через морські та річковий порти, залізничним, автомобільним та авіатранспортом. Тому для запобігання проникнення на територію Херсонської області капрового жука дуже важливо дотримуватися суворих карантинних заходів та при виявленні негайно проводити заходи по локалізації та ліквідації.
Найрадикальнішим знищувальним заходом боротьби з капровим жуком залишається хімічна дезінсекція: волога, аерозольна або газова.
У разі виявлення характерних ознак пошкодження рослинної продукції просимо негайно інформувати Управління фітосанітарної безпеки у м. Херсоні за адресою: вул. Старообрядницька, 34, тел. (0552) 26-36-13 та державних фітосанітарних інспекторів у районах області.
12.11.2020
Винищувач продовольчих запасів
До відома підприємств та осіб, які здійснюють виробництво, зберігання, та обіг рослин та рослинної продукції!
Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області інформує про небезпечного карантинного шкідника – капрового жука!
Батьківщина капрового жука – Індія, де жука вперше зареєстрували в 1894 році. Він з’явився в спекотному кліматі південної Азії, але швидко поширився по всьому світу. Велику кількість шкідників відзначено в Західній Європі, Африці, Середній Азії, Японії. Зустрічається він і в іншій частині світу – Новій Зеландії. В багато країн: США, Австралія, Куба, Індонезія, Німеччина, Данія, Італія, Бельгія та інші шкідник заносився, але був знищений або не зміг пристосуватися до місцевого клімату.
В Україні цей шкідник відсутній але є потенційна загроза занесення!! Саме в останні роки при зміні клімату, коли в нашому південному регіоні в зимовий період стовпчик термометра нижче 0°C знижується досить рідко, а літо жарке саме це є найсприятливішими умовами для заселення та розвитку цього небезпечного карантинного шкідника в Україну. Вражає більшість зернових, бобових культур та продуктів їх переробки.
Середні розміри жука 1,8-3 мм. Черевце коричнево-буре, надкрилля коричневі. На тілі буває малюнок з темніших перев’язок. Верхня частина тіла покрита тонкими волосками жовтуватого або чорного кольору. Дорослі жуки не харчуються та не літають. Личинки жука несуть відповідальність за всю шкоду, заподіяну запасам людини, їх термін життя може становити до 150 днів. Вони рухливі, ведуть потайний спосіб життя, ховаються від світла, все перетворюють до порошкоподібного стану, здатні пробиратися до їжі через найщільніші перепони, прогризаючи поліетилен, крафт-папір, фольгу. Колонії потомства капрового жука проявляють цілодобову активність, харчуючись без перерв. В результаті чого пошкоджене до такого стану зерно, продукти переробки набагато швидше уражаються пліснявими грибами, які псуються виділяючи при цьому шкідливі і канцерогенні речовини.
При несприятливих умовах, погіршенні якості їжі, критичному збільшенні популяції личинки впадають в діапаузу. Комахи заповзають в щілини, де завмирають на різний термін – від декількох тижнів до чотирьох років. Оживають вони після появи свіжого корму. Потомство капрового жука не гине при невеликих негативних температурах.
Присутність в рослинній продукції личинкових шкірок – найперше свідчення заселення її личинками. Також на наявність капрового жука вказує пошкоджене зерно (подріблене в результаті живлення личинок), екскременти.
На територію Херсонської області шкідливий організм може потрапити разом з імпортованою продукцією через морські та річковий порти, залізничним, автомобільним та авіатранспортом. Тому для запобігання проникнення на територію Херсонської області капрового жука дуже важливо дотримуватися суворих карантинних заходів та при виявленні негайно проводити заходи по локалізації та ліквідації.
Найрадикальнішим знищувальним заходом боротьби з капровим жуком залишається хімічна дезінсекція: волога, аерозольна або газова.
У разі виявлення характерних ознак пошкодження рослинної продукції просимо негайно інформувати Управління фітосанітарної безпеки у м. Херсоні за адресою: вул. Старообрядницька, 34, тел. (0552) 26-36-13 та державних фітосанітарних інспекторів у районах області.