Вечеря під «захистом» Закону             

В Україні спостерігається тенденція стрімкого збільшення кількості закладів громадського харчування, до яких можна віднести будь-які ресторани, бари, кафе та кав’ярні.

Тож актуальними є й питання захисту прав споживачів, які відвідують вищезазначені заклади харчування.

Всі правові відносини, які виникають між закладом громадського харчування та відвідувачем відносяться до сфери застосування Закону України «Про захист прав споживачів».

Так, згідно з ч. 8 ст. 8 Закону, у разі придбання споживачем непридатного харчового продукту продавець зобов’язаний замінити його на харчовий продукт, який є придатним до споживання, або повернути споживачеві сплачені ним кошти.

При цьому непридатний харчовий продукт в розумінні п. 48, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» це харчовий продукт, який містить сторонні речовини та/або предмети, пошкоджений в інший спосіб та/або зіпсований у результаті механічних, та/або хімічних, та/або мікробних факторів. Таким чином, якщо в закладі громадського харчування вам подали зіпсовану ставу, в якій містяться сторонні предмети, ви маєте право вимагати замінити цей продукт на придатний, або взагалі не сплачувати кошти за рахунком.

Крім того, ви можете відмовитися від страви, якщо її не подадуть вам вчасно. Оскільки замовлення клієнтом певної страви в закладах харчування за своєю юридичною природою є укладанням цивільно-правового договору. Такий договір в юридичній науці має назву – договір приєднання. Тож, за загальним правилом, визначеним ст. 634 Цивільного кодексу України «Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала…». Отже, якщо Ви заздалегідь попросили, а офіціант запевнив Вас, що страва буде готуватися, наприклад, 10 хвилин, а Вам довелося очікувати 40 хвилин, або навіть більше, необхідно розуміти, що проблеми з затримкою є проблемою кухні цього закладу, а не Ваші особисто, тому дочікуватись замовлення і сплачувати рахунок за нього Ви не зобов’язані.

Однак при цьому, Вам необхідно буде довести, що виходячи зі своїх інтересів Ви не погодились би сплачувати вартість страви, якби знали скільки часу вона буде готуватись. Крім того, нез’ясованим лишається питання яким чином Вам необхідно буде це довести та які аргументи використовувати спілкуючись з адміністрацією закладу. Тому у разі виникнення подібних конфліктів слід пам’ятати, у вирішені проблеми багато що залежить не тільки від Вашого знання своїх прав, а і від порядності самого закладу харчування, оскільки хоча і закон в даному випадку діє на Вашому боці, механізм реалізації даного права ніде не прописаний, що свідчить про необхідність подальшої роботи законодавців в сфері захисту прав споживачів.

Поширеною є ситуація, коли в меню закладу міститься зображення страви, яке за своїми зовнішніми ознаками не відповідає ознакам страви, поданої офіціантом.

В такому разі, якщо продукція не має потрібних вам споживчих властивостей, наприклад в ній не вистачає якогось харчового продукту, її вартість ви також маєте право не сплачувати, що законодавчо відображено в п. 1 ч. 7 ст. 15 Закону. Так, відповідно до змісту цієї ст.: «У разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило: придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, – споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків».

Існує припущення, що споживач має право не сплачувати вартість страви у випадку, якщо вона «не сподобалась» або не «виправдала сподівань». Однак зазначене припущення є хибним, оскільки такі категорії як «сподобалась» чи «не сподобалась» знаходяться за межами правового поля та є лише суб’єктивними міркуваннями споживача з приводу поданої страви.

Споживачі зараз наділені достатньо великим переліком прав та можливостей, серед яких є навіть право відмовитися від сплати вартості замовлення. Однак, не дивлячись на те, що з юридичної точки зору такі права існують, для цього мають бути певні підстави, передбачені законодавством. Проте у багатьох випадках при виникненні проблем споживач має розраховувати не тільки на норми законів, але і на порядність та ввічливість працівників закладів громадського харчування.