У Чаплинському районі провели фітосанітарний  моніторинг посівів  озимих зернових

Головним спеціалістом відділу прогнозування, фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби Галиною Щур разом з головним агрономом базового господарства  ТОВ «Сіна», Чаплинського району  Олександром  Гірманом було здійснено фітосанітарний  моніторинг посівів  озимих зернових культур, озимого ріпаку   та озимого гороху з метою визначення динаміки розвитку і розповсюдження шкідливих організмів по кожному  полі окремо. 

Кожен рік по-своєму особливий, а інколи і специфічний, отож і 2020 рік цікавий не тільки різноманітністю погодних умов, а специфічним розвитком та появою шкодочинних об’єктів.

Проведені раніше обстеження на перезимівлю шкідників показали, що загибель їх була дуже незначною. Насамперед спостереження проводяться за найнебезпечнішими шкідливими організмами регіону.

Сприятливими  були умови і для перезимівлі клопів. Відсутність тривалих морозних періодів  забезпечили виживання близько 96 % шкідника.  За видовим складом переважає клоп-шкідлива черепашка. Відмічено початок заселення посівів злаковими попелицями. Наростання чисельності та активне розселення фітофага спостерігалося впродовж третьої декади квітня, що співпало з фазою трубкування озимих зернових. Проходить заселення посівів трипсами, спарювання і яйцекладка розпочнуться  в другій половині травня.

Погодні умови весняної вегетації в цілому сприяли поширенню хвороб. Серед хвороб листя пшениці лідирують плямистості. Септоріоз та гельмінтоспоріоз ячменю займають одне із головних місць за шкідливістью та поширенням і є одними  із найбільш прогресуючих захворювань культури.

На озимому ріпаку були виявлені яйцекладки капустяної мінуючої  молі.  З метою спостереження за початком відродження гусениць шкідника спеціалісти застосовують поняття «прапорець», відмічаючи місця виявлених яйцекладок сигнальними палицями. 

Під час косіння сачком  були виявлені таки шкідники як оленка волохата, бронзівка, квіткоїд та навіть один метелик капустяного білану.  По кожному полю складається  акт обстеження з зазначенням не тільки виявлених шкідників  та їх середньої чисельності, а вказується ступень ураження  переноспорозом, альтернаріозом, фомозом, білою плямистістю.

За результатами проведених обстежень фітосанітарний інспектор надає рекомендації щодо захисних заходів з обов’язковим урахуванням  економічного порогу шкодочинністі.