Пасовищне утримання корів позитивно впливає i на організм тварин, його відтворні функції, а також на якість кінцевої продукції – молока i м’яса. Але випасання великої рогатої худоби на травах, де переважають молоді рослини, конюшина або люцерна, часто призводить до виникнення тимпанії (здуття).
Тимпанія – гостре здуття рубця відбувається в результаті переповнення його газами. Причиною скупчення газів є поїдання твариною великої кількості молодої трави, що швидко починає бродити, особливо бобових культур, використання зіпсованого, запліснявілого і промерзлого корму, випасання після дощу або при росі по люцерні, конюшині, еспарцеті, а також напування тварини відразу після поїдання великої кількості зеленої маси. При простій тимпанії гази скупчуються у верхньому півмішку рубця, при пінявій — змішуються з кормовими масами. Переповнений газами рубець тисне на сичуг, кишечник, печінку, нирки, діафрагму, серце, легені та інші органи. Внаслідок серцевої й легеневої недостатності зменшується газообмін, виникає гіпоксія і з’являється задишка. Якщо переповнення газами рубця триває, то може настати смерть внаслідок асфіксії, або виникнути одночасний розрив стінки рубця і діафрагми з наступним летальним кінцем.
Тварини відмовляються від корму, у них припиняються відрижка та жуйка, збільшується об’єм живота, особливо лівої половини з випинанням стінки лівої пахвини, виникає почуття страху і неспокою. Дихання часте, поверхневе, переважно грудного типу. В тяжких випадках тварина дихає через розкритий рот, з якого виділяється велика кількість слини. На початку хвороби відзначають гіперемію слизових оболонок, у подальшому може спостерігатися їхній ціаноз. Скорочення рубця деякий час посилені, а потім швидко послаблюються і зовсім зникають. Пальпацією в ділянці лівої пахвини визначають твердоеластичну консистенцію вмісту рубця. Тварина часто приймає позу для дефекації й сечовиділення, але сечі та калу виділяється мало.
Заходи боротьби полягають в енергійному розтиранні лівої половини черева в області голодної ямки. Щоб викликати відрижку і відходження газів, застосовують ритмічне витягування язика рукою, загнуздання тварини солом’яним джгутом або мотузкою, змоченими дьогтем або креоліном, введення адсорбентів. У важких випадках звертаються до проколу рубця в області голодної ямки троакаром.
Для профілактики тимпанії велику рогату худобу пасуть по траві після того, як спаде роса. Не можна виганяти голодних тварин на молоду люцерну і конюшину.Слід підгодовувати тварин сухими кормами (сіно тощо) перед вигоном на молоду траву, сходи озимих злаків, бобових культур. Не можна випасати худобу на траві з росою чи після дощу, згодовувати таку зелену масу. Забороняється давати в необмеженій кількості брагу, пивну дробину або зіпсовану чи мерзлу картоплю, буряки та інші корми. Необхідно запобігати зниженню температури вмісту рубця.
20.05.2019
Тимпанія рубця у тварин: ознаки і причини
Пасовищне утримання корів позитивно впливає i на організм тварин, його відтворні функції, а також на якість кінцевої продукції – молока i м’яса. Але випасання великої рогатої худоби на травах, де переважають молоді рослини, конюшина або люцерна, часто призводить до виникнення тимпанії (здуття).
Тимпанія – гостре здуття рубця відбувається в результаті переповнення його газами. Причиною скупчення газів є поїдання твариною великої кількості молодої трави, що швидко починає бродити, особливо бобових культур, використання зіпсованого, запліснявілого і промерзлого корму, випасання після дощу або при росі по люцерні, конюшині, еспарцеті, а також напування тварини відразу після поїдання великої кількості зеленої маси. При простій тимпанії гази скупчуються у верхньому півмішку рубця, при пінявій — змішуються з кормовими масами. Переповнений газами рубець тисне на сичуг, кишечник, печінку, нирки, діафрагму, серце, легені та інші органи. Внаслідок серцевої й легеневої недостатності зменшується газообмін, виникає гіпоксія і з’являється задишка. Якщо переповнення газами рубця триває, то може настати смерть внаслідок асфіксії, або виникнути одночасний розрив стінки рубця і діафрагми з наступним летальним кінцем.
Тварини відмовляються від корму, у них припиняються відрижка та жуйка, збільшується об’єм живота, особливо лівої половини з випинанням стінки лівої пахвини, виникає почуття страху і неспокою. Дихання часте, поверхневе, переважно грудного типу. В тяжких випадках тварина дихає через розкритий рот, з якого виділяється велика кількість слини. На початку хвороби відзначають гіперемію слизових оболонок, у подальшому може спостерігатися їхній ціаноз. Скорочення рубця деякий час посилені, а потім швидко послаблюються і зовсім зникають. Пальпацією в ділянці лівої пахвини визначають твердоеластичну консистенцію вмісту рубця. Тварина часто приймає позу для дефекації й сечовиділення, але сечі та калу виділяється мало.
Заходи боротьби полягають в енергійному розтиранні лівої половини черева в області голодної ямки. Щоб викликати відрижку і відходження газів, застосовують ритмічне витягування язика рукою, загнуздання тварини солом’яним джгутом або мотузкою, змоченими дьогтем або креоліном, введення адсорбентів. У важких випадках звертаються до проколу рубця в області голодної ямки троакаром.
Для профілактики тимпанії велику рогату худобу пасуть по траві після того, як спаде роса. Не можна виганяти голодних тварин на молоду люцерну і конюшину.Слід підгодовувати тварин сухими кормами (сіно тощо) перед вигоном на молоду траву, сходи озимих злаків, бобових культур. Не можна випасати худобу на траві з росою чи після дощу, згодовувати таку зелену масу. Забороняється давати в необмеженій кількості брагу, пивну дробину або зіпсовану чи мерзлу картоплю, буряки та інші корми. Необхідно запобігати зниженню температури вмісту рубця.