Вимірювальні прилади вже давно стали невід’ємною частиною сучасного життя. Без них важко уявити діяльність лабораторій, установ, сфери торгівлі. Для забезпечення справної роботи вимірювальних механізмів створені єдині метрологічні стандарти, котрим мають відповідати усі вимірювальні прилади, зокрема ваги. Обов’язковій метрологічній повірці підлягають насамперед прилади,що застосовуються у торгівлі, на виробництві, при фасовці товарів. Держпродспоживслужба як державний контролюючий орган здійснює нагляд за точністю роботи вимірювального обладнання з метою виключення спірних ситуацій. Саме питанню повірки був присвячений круглий стіл: “Організація і порядок проведення метрологічного нагляду на підприємствах, установах та організаціях. Вимоги Технічного регламету щодо деяких товарів, які фасують за масою та об’ємом у готову упаковку”.
Тема, яку запропонували до розгляду фахівці Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, зацікавила багатьох. Серед стейкхолдерів – підприємці, суб’єкти господарювання сфери торгівлі, представники автозаправних комплексів.
З вітальним словом до учасників круглого столу звернувся в.о. обов’язків начальника Управлінням захисту споживачів Олександр Мандра, який подякував присутніх за бажання працювати у рамках правового поля та наголосив, що мета Держпродспоживслужби як контролюючого органу – насамперед робота у превентивному напрямку, який базується на принципах консультативно-дорадчої допомоги.
Під час роботи “круглого столу” його учасники торкнулися питань процедури проведення метрологічного нагляду та переліку підстав, за якими проводяться перевірки.
Начальник відділу метрологічного нагляду Юрій Ванкудра звернув увагу на те, що згідно з Законом України “Про метрологію та метрологічну діяльність” обов’язковій повірці підлягає тільки законодавчо-регульовані засоби вимірювальної техніки, усі інші вимірювальні засоби проходять повірку у добровільному порядку. В той же час фахівець зазначив, що відповідальність за справність вимірювальних приладів, що перебувають в експлуатації, безпосередньо несе сам суб’єкт господарювання.
Присутні також взяли до уваги наведену виступаючими статистику: так, за словами фахівців, із 40 планових перевірок з метрологічного нагляду, проведених за поточний період, у 25 випадках виявлені порушення, що тягнуть за собою оформлення припису та подальшу заборону експлуатації вимірювальних приладів у разі неусунення встановлених невідповідностей.
Як зауважив Олександр Мандра, алгоритм тут дуже простий: чим частіше порушення, тим частіше й перевірки.
Захід, що проходив у формі дружнього діалогу, надав його учасникам багато корисної інформації, необхідної для подальшої роботи, та вичерпні відповіді на всі нагальні питання.
Підсумовуючи обговорення, фахівці Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, підтримали побажання присутніх щодо проведення наступних засідань у формі “круглого столу” та запропонували самим учасникам висувати для обговорення теми, що їх цікавлять.
20.09.2019
Сьогодні відбулося засідання круглого столу з питань метрологічного нагляду за законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки
Вимірювальні прилади вже давно стали невід’ємною частиною сучасного життя. Без них важко уявити діяльність лабораторій, установ, сфери торгівлі. Для забезпечення справної роботи вимірювальних механізмів створені єдині метрологічні стандарти, котрим мають відповідати усі вимірювальні прилади, зокрема ваги. Обов’язковій метрологічній повірці підлягають насамперед прилади,що застосовуються у торгівлі, на виробництві, при фасовці товарів. Держпродспоживслужба як державний контролюючий орган здійснює нагляд за точністю роботи вимірювального обладнання з метою виключення спірних ситуацій. Саме питанню повірки був присвячений круглий стіл: “Організація і порядок проведення метрологічного нагляду на підприємствах, установах та організаціях. Вимоги Технічного регламету щодо деяких товарів, які фасують за масою та об’ємом у готову упаковку”.
Тема, яку запропонували до розгляду фахівці Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, зацікавила багатьох. Серед стейкхолдерів – підприємці, суб’єкти господарювання сфери торгівлі, представники автозаправних комплексів.
З вітальним словом до учасників круглого столу звернувся в.о. обов’язків начальника Управлінням захисту споживачів Олександр Мандра, який подякував присутніх за бажання працювати у рамках правового поля та наголосив, що мета Держпродспоживслужби як контролюючого органу – насамперед робота у превентивному напрямку, який базується на принципах консультативно-дорадчої допомоги.
Під час роботи “круглого столу” його учасники торкнулися питань процедури проведення метрологічного нагляду та переліку підстав, за якими проводяться перевірки.
Начальник відділу метрологічного нагляду Юрій Ванкудра звернув увагу на те, що згідно з Законом України “Про метрологію та метрологічну діяльність” обов’язковій повірці підлягає тільки законодавчо-регульовані засоби вимірювальної техніки, усі інші вимірювальні засоби проходять повірку у добровільному порядку. В той же час фахівець зазначив, що відповідальність за справність вимірювальних приладів, що перебувають в експлуатації, безпосередньо несе сам суб’єкт господарювання.
Присутні також взяли до уваги наведену виступаючими статистику: так, за словами фахівців, із 40 планових перевірок з метрологічного нагляду, проведених за поточний період, у 25 випадках виявлені порушення, що тягнуть за собою оформлення припису та подальшу заборону експлуатації вимірювальних приладів у разі неусунення встановлених невідповідностей.
Як зауважив Олександр Мандра, алгоритм тут дуже простий: чим частіше порушення, тим частіше й перевірки.
Захід, що проходив у формі дружнього діалогу, надав його учасникам багато корисної інформації, необхідної для подальшої роботи, та вичерпні відповіді на всі нагальні питання.
Підсумовуючи обговорення, фахівці Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, підтримали побажання присутніх щодо проведення наступних засідань у формі “круглого столу” та запропонували самим учасникам висувати для обговорення теми, що їх цікавлять.