Сказ, або водобоязнь — особливо небезпечне, гостре, заразне, надзвичайно важке і невиліковне захворювання, яке неминуче закінчується смертю. Хворіють на нього люди і всі теплокровні тварини.
“Випадки, коли люди намагаються самотужки допомогти худобі – непоодинокі. В той час, коли поряд живуть і працюють кваліфіковані фахівці ветеринарної медицини, котрі готові прийти на допомогу тваринам будь-який час, але їх кличуть до хворих тварин, умовно кажучи, за 15 хвилин до їхньої загибелі і чекають від них чуда,” – зазначає Сергій Шапран, завідувач епізоотологічного відділу Новотроїцької районної державної лікарні ветеринарної медицини.
Для прикладу:
Декілька років тому в Новотроїцькому районі від сказу загинула тварина. Про це повідомили представники Новотроїцької районної державної лікарні ветеринарної медицини.
В селі Дружелюбівка після пасовища ввечері власник корови помітив у неї неспокійну поведінку – збудження та ревіння. Наступного дня вранці у тварини проявилися судоми та пінисті виділення з ротової порожнини.
На що мешканці села вирішили самі залити хворій тварині в ротову порожнину лікувальну суміш, однак ці дії не дали результату. Тільки після цього власник викликав лікаря ветеринарної медицини, який припустив, що вона хвора на сказ. Наступного дня, вранці тварина загинула. Спеціаліст ветлікарні відібрав патологічний матеріал для дослідження. В Херсонській регіональній державній лабораторії ветеринарної медицини в результаті дослідження діагноз підтвердили.
Всі люди, які намагались допомогти господарю лікувати тварину, були обслинені коровою, тому потрапили у зону ризику зараження сказом. Ці особи були щеплені проти сказу.
Цей випадок свідчить про те, що некваліфіковані особи без консультації та дозволу ветеринарного спеціаліста, опираючись на власний розсуд та інформацію некомпетентних людей, наражають себе та свої рідних на смертельну небезпеку. Всі особи, які брали участь в «лікуванні» хворої тварини не захворіли на сказ.
Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області інформує, що першочергова дія господарів тварин, які помітили невластиву поведінку тварин та підозрюють сказ – звернутися до установ, які входять до сфери управління Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області.
Профілактика сказу:
Джерелами сказу є дикі тварини, головним чином із сімейства собачих (вовки, лисиці), а також кажани. Небезпека цих тварин обумовлена наявністю в їх слині великої концентрації вірусу (у вовків – в 90-100%, лисиць – у 80-90%, собак і кішок – в 50%). Особливо небезпечні лисиці.
У повсякденному житті можуть мати місце випадки зараження при послинені пошкоджених шкірних покривів і слизових оболонок людини хворими на сказ тваринами при розробці туш тварин, контакті із забрудненою слиною, шкірою.
Хворі сказом тварини виділяють вірус зі слиною в останні дні інкубаційного періоду, за 7-10 днів до появи клінічних проявів і впродовж усього періоду хвороби.
Симптоматика: тяжкість клінічних проявів залежить від багатьох чинників: місця проникнення вірусу в організм, його вірулентності та дози, стану організму людини або тварини. Тривалість інкубаційного періоду залежить від локалізації укусу (обличчя, шия, нижні або верхні кінцівки, тулуб тощо).
У людини інкубаційний період може тривати місяцями, в середньому 30-90 днів, найкоротший – 7 днів. Враховуючи те, що вірус в слині з’являється за 7-10 днів до появи клінічних симптомів. Необхідно пам’ятати, що тварин, які нанесли укуси, необхідно ізолювати і проводити за ними 10-денний ветеринарний нагляд.
Тварину, яка була вкушена, в жодному разі не слід вбивати. Її варто ізолювати, встановити за нею нагляд, попередити ветеринарного лікаря, який протягом 10 днів проводить ветеринарний нагляд.
Лікування цієї хвороби відсутнє. У разі невчасного звернення, при покусі твариною, до лікувального закладу, та не проведення профілактичного лікування людини настає смерть.
Як діяти людям, яких покусала тварина?
Перш за все необхідно якомога швидше промити рану водою з господарським милом, обробити краї рани 5-відсотковим розчином йоду, накласти стерильну пов’язку і звернутись у травматологічні пункти (відділення) лікарні за медичною допомогою, або до найближчого лікувально-профілактичного закладу. У разі укусів дикими, безпритульними тваринами треба за порадою лікаря-рабіолога пройти курс антирабічних щеплень у стаціонарному відділенні медичного закладу. Ці щеплення на сьогодні єдиний ефективний засіб профілактики, щоб не померти від сказу. Запам’ятайте, що після укусу не треба чекати симптомів! Збережіть собі ці правила. Навіть якщо укус був не до крові, слина зараженої тварини могла потрапити на подряпини, а це – пряма загроза заразитися. Негайно та ретельно промийте уражене місце великою кількістю води з милом. Ця проста процедура має важливе значення і може врятувати життя. Дезінфікуйте рану. Використайте антисептичний засіб на основі спирту чи йоду (перекис водню не допоможе). Зверніться до найближчого медзакладу. Якщо немає впевненості в тому, що тварина була здоровою, вам обов’язково мають зробити щеплення вакциною, які є в усіх областях України. Наявність можна перевірити за посиланням – https://goo.gl/dJ4A3v.
Якщо є можливість – зверніться до ветеринарної служби з твариною, яка вас вкусила. Там проведуть дослідження цієї тварини. За можливості тварину треба помістити під карантин на 10 днів для нагляду. Профілактичне лікування можна перервати, якщо буде підтверджено, що тварина не заражена сказом. Якщо тварину неможливо знайти та протестувати, необхідно провести повний профілактичний курс профілактичних щеплень. Завжди вакцинуйте від сказу домашніх тварин. Це стосується як собак, так і котів. Зробіть профілактичне щеплення, якщо ваша робота пов’язана з ризиком зараження зокрема, якщо ви працюєте ветеринаром, єгерем, лісником, у лабораторіях, які працюють з тваринами.
Пам’ятайте, сказ вилікувати не можна, його можна тільки попередити!
27.08.2021
Сказ: Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області доводить до відома громадян, що самолікування тварин, без консультації спеціалістів, загрожує життю як тварин, так і людей
Сказ, або водобоязнь — особливо небезпечне, гостре, заразне, надзвичайно важке і невиліковне захворювання, яке неминуче закінчується смертю. Хворіють на нього люди і всі теплокровні тварини.
“Випадки, коли люди намагаються самотужки допомогти худобі – непоодинокі. В той час, коли поряд живуть і працюють кваліфіковані фахівці ветеринарної медицини, котрі готові прийти на допомогу тваринам будь-який час, але їх кличуть до хворих тварин, умовно кажучи, за 15 хвилин до їхньої загибелі і чекають від них чуда,” – зазначає Сергій Шапран, завідувач епізоотологічного відділу Новотроїцької районної державної лікарні ветеринарної медицини.
Для прикладу:
Декілька років тому в Новотроїцькому районі від сказу загинула тварина. Про це повідомили представники Новотроїцької районної державної лікарні ветеринарної медицини.
В селі Дружелюбівка після пасовища ввечері власник корови помітив у неї неспокійну поведінку – збудження та ревіння. Наступного дня вранці у тварини проявилися судоми та пінисті виділення з ротової порожнини.
На що мешканці села вирішили самі залити хворій тварині в ротову порожнину лікувальну суміш, однак ці дії не дали результату. Тільки після цього власник викликав лікаря ветеринарної медицини, який припустив, що вона хвора на сказ. Наступного дня, вранці тварина загинула. Спеціаліст ветлікарні відібрав патологічний матеріал для дослідження. В Херсонській регіональній державній лабораторії ветеринарної медицини в результаті дослідження діагноз підтвердили.
Всі люди, які намагались допомогти господарю лікувати тварину, були обслинені коровою, тому потрапили у зону ризику зараження сказом. Ці особи були щеплені проти сказу.
Цей випадок свідчить про те, що некваліфіковані особи без консультації та дозволу ветеринарного спеціаліста, опираючись на власний розсуд та інформацію некомпетентних людей, наражають себе та свої рідних на смертельну небезпеку. Всі особи, які брали участь в «лікуванні» хворої тварини не захворіли на сказ.
Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області інформує, що першочергова дія господарів тварин, які помітили невластиву поведінку тварин та підозрюють сказ – звернутися до установ, які входять до сфери управління Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області.
Профілактика сказу:
Джерелами сказу є дикі тварини, головним чином із сімейства собачих (вовки, лисиці), а також кажани. Небезпека цих тварин обумовлена наявністю в їх слині великої концентрації вірусу (у вовків – в 90-100%, лисиць – у 80-90%, собак і кішок – в 50%). Особливо небезпечні лисиці.
У повсякденному житті можуть мати місце випадки зараження при послинені пошкоджених шкірних покривів і слизових оболонок людини хворими на сказ тваринами при розробці туш тварин, контакті із забрудненою слиною, шкірою.
Хворі сказом тварини виділяють вірус зі слиною в останні дні інкубаційного періоду, за 7-10 днів до появи клінічних проявів і впродовж усього періоду хвороби.
Симптоматика: тяжкість клінічних проявів залежить від багатьох чинників: місця проникнення вірусу в організм, його вірулентності та дози, стану організму людини або тварини. Тривалість інкубаційного періоду залежить від локалізації укусу (обличчя, шия, нижні або верхні кінцівки, тулуб тощо).
У людини інкубаційний період може тривати місяцями, в середньому 30-90 днів, найкоротший – 7 днів. Враховуючи те, що вірус в слині з’являється за 7-10 днів до появи клінічних симптомів. Необхідно пам’ятати, що тварин, які нанесли укуси, необхідно ізолювати і проводити за ними 10-денний ветеринарний нагляд.
Тварину, яка була вкушена, в жодному разі не слід вбивати. Її варто ізолювати, встановити за нею нагляд, попередити ветеринарного лікаря, який протягом 10 днів проводить ветеринарний нагляд.
Лікування цієї хвороби відсутнє. У разі невчасного звернення, при покусі твариною, до лікувального закладу, та не проведення профілактичного лікування людини настає смерть.
Як діяти людям, яких покусала тварина?
Перш за все необхідно якомога швидше промити рану водою з господарським милом, обробити краї рани 5-відсотковим розчином йоду, накласти стерильну пов’язку і звернутись у травматологічні пункти (відділення) лікарні за медичною допомогою, або до найближчого лікувально-профілактичного закладу. У разі укусів дикими, безпритульними тваринами треба за порадою лікаря-рабіолога пройти курс антирабічних щеплень у стаціонарному відділенні медичного закладу. Ці щеплення на сьогодні єдиний ефективний засіб профілактики, щоб не померти від сказу. Запам’ятайте, що після укусу не треба чекати симптомів! Збережіть собі ці правила. Навіть якщо укус був не до крові, слина зараженої тварини могла потрапити на подряпини, а це – пряма загроза заразитися. Негайно та ретельно промийте уражене місце великою кількістю води з милом. Ця проста процедура має важливе значення і може врятувати життя. Дезінфікуйте рану. Використайте антисептичний засіб на основі спирту чи йоду (перекис водню не допоможе). Зверніться до найближчого медзакладу. Якщо немає впевненості в тому, що тварина була здоровою, вам обов’язково мають зробити щеплення вакциною, які є в усіх областях України. Наявність можна перевірити за посиланням – https://goo.gl/dJ4A3v.
Якщо є можливість – зверніться до ветеринарної служби з твариною, яка вас вкусила. Там проведуть дослідження цієї тварини. За можливості тварину треба помістити під карантин на 10 днів для нагляду. Профілактичне лікування можна перервати, якщо буде підтверджено, що тварина не заражена сказом. Якщо тварину неможливо знайти та протестувати, необхідно провести повний профілактичний курс профілактичних щеплень. Завжди вакцинуйте від сказу домашніх тварин. Це стосується як собак, так і котів. Зробіть профілактичне щеплення, якщо ваша робота пов’язана з ризиком зараження зокрема, якщо ви працюєте ветеринаром, єгерем, лісником, у лабораторіях, які працюють з тваринами.
Пам’ятайте, сказ вилікувати не можна, його можна тільки попередити!