Протягом ранньовесняного період загрозу посівам озимих зернових культур становить ціла низка хвороб – борошниста роса, септоріоз та гельмінтоспоріозні плямистості – та шкідливих організмів – хлібна жужелиця, злакові мухи, частково хлібні блішки, гусениці озимої совки.
У зв’язку з підняттям ґрунтових шкідників у поверхневі шари ґрунту відмічено початок їх живлення на посівах зернових культур. Тому керівникам та агрономам господарств необхідно терміново організувати обстеження посівів з метою встановлення чисельності шкідників.
При здійсненні обстежень, насамперед, слід звертати увагу на прикореневу зону озимих культур. У даний час посівам озимих зернових культур загрожують гусениці озимої совки, які знаходяться переважно в 5-6 віці і потребують додаткового харчування навесні.
Озима совка – це представник групи підгризаючих совок. Вдень шкідник ховається в ґрунті (під грудочками), а ввечері перегризає рослину у приземній частині, внаслідок чого спостерігається її засихання. Живлення гусениць озимої совки прогнозовано триватиме до ІІ декади квітня, після чого відбуватиметься заляльковування.
У квітні ймовірний негативний вплив на рослини злакових мух. Це численна група внутрішньостеблових шкідників, найпоширенішими з яких є гессенська, шведська, чорна пшенична мухи. Останніми роками розвиток злакових мух на зернових полях нашого регіону відбувається невисокими темпами через несприятливі погодні умови (прохолодна затяжна весна, спека й посуха в другій половині літа — восени) і запізнення із сівбою озимих. Але, за сприятливих для розвитку шкідників погодних умов, порушення технології вирощування зернових культур можливе формування осередків з підвищеною чисельністю шкідника. Зараз відбувається заляльковування личинок, після чого розпочнеться виліт мух, що зазвичай спостерігається в І-ІІ декадах квітня. Через 5-10 днів після яйцекладки відбуватиметься відродження личинок, які пошкоджуватимуть рослини. Значної шкодочинності від злакових мух на озимих зернових культурах не прогнозується. Основну увагу необхідно звернути на ярі зернові в період сходів. Друге покоління шведської мухи завдаватиме шкоду сходам кукурудзи. Розвитку мух сприятиме тепла та суха погода.
Погодні умови активізували на добре розвинених посівах озимої пшениці та ячменю розвиток таких хвороб як борошниста роса, септоріоз, гельмінтоспоріоз та інші. Появу хвороб відмічено на 2-10% рослин. Симптоми грибних хвороб у ранньовесняний період не завжди правильно діагностуються агрономами. Вони часто схожі на пожовтіння, викликане поганою аерацією, недостатнім споживанням поживних речовин при низьких температурах ґрунту, післядією гербіцидів, які застосовувалися на попередній культурі. Якщо такі проблеми є, дуже важливо правильно встановити їх причину, відрізнити ураження хворобами від інших факторів, щоб мати можливість підготуватися до своєчасного застосування фунгіцидів там, де це необхідно.
Рішення щодо оздоровлення озимих зернових культур фунгіцидами варто приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля. Вибір препаратів необхідно здійснювати з огляду на спектр їх захисної дії та домінуючу хворобу: за ураження посівів борошнистою росою та септоріозом – 2-х верхніх листків на рівні 1% та вище (тобто за наявності близько 2-4 плям цих хвороб на листку пшениці), бурою іржею – коли на листку налічується 10-15 пустул. Період проведення обробок фунгіцидами проти більшості плямистостей і борошнистої роси збігатиметься в часі з проведенням хімпрополки. Для захисту озимих зернових культур від хвороб листя у період вегетації культури посіви обприскують фунгіцидами на основі таких діючих речовин та їх сумішей: піраклостробіна з епоксіконазолом, біксафена з протіоконазолом, пікоксістробіна з ципроконазолом, пропіконазола з ципроконазолом, тіофанат-метила з епоксіконазолом, азоксістробіна з ципроконазолом, азоксістробіна з пропіконазолом і з ципроконазолом, карбендазима з пропіконазолом, тіофанат-метила з епоксиконазолом і з тебуконазолом, пропіконазола з прохлоразом, дифеноконазола з пропіконазолом, прохлораза з тебуконазолом і з проквіназидом, тріадимефона з флутріафолом, тріадимефон, пропіконазол, прохлораз, карбендазим, флутріафол та інші.
Обробки необхідно проводити в тиху, безвітряну погоду в ранішні та вечірні години.
Згідно зі ст. 37 Закону України «Про бджільництво», необхідно не пізніше ніж за три доби до початку обробки попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
Робота з пестицидами дозволена тільки особам, які мають допуски на право здійснення робіт з пестицидами та агрохімікатами.
Під час проведення захисних обробок слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 та правил особистої гігієни.
25.03.2019
Шкідники та хвороби озимої пшениці
Протягом ранньовесняного період загрозу посівам озимих зернових культур становить ціла низка хвороб – борошниста роса, септоріоз та гельмінтоспоріозні плямистості – та шкідливих організмів – хлібна жужелиця, злакові мухи, частково хлібні блішки, гусениці озимої совки.
У зв’язку з підняттям ґрунтових шкідників у поверхневі шари ґрунту відмічено початок їх живлення на посівах зернових культур. Тому керівникам та агрономам господарств необхідно терміново організувати обстеження посівів з метою встановлення чисельності шкідників.
При здійсненні обстежень, насамперед, слід звертати увагу на прикореневу зону озимих культур. У даний час посівам озимих зернових культур загрожують гусениці озимої совки, які знаходяться переважно в 5-6 віці і потребують додаткового харчування навесні.
Озима совка – це представник групи підгризаючих совок. Вдень шкідник ховається в ґрунті (під грудочками), а ввечері перегризає рослину у приземній частині, внаслідок чого спостерігається її засихання. Живлення гусениць озимої совки прогнозовано триватиме до ІІ декади квітня, після чого відбуватиметься заляльковування.
У квітні ймовірний негативний вплив на рослини злакових мух. Це численна група внутрішньостеблових шкідників, найпоширенішими з яких є гессенська, шведська, чорна пшенична мухи. Останніми роками розвиток злакових мух на зернових полях нашого регіону відбувається невисокими темпами через несприятливі погодні умови (прохолодна затяжна весна, спека й посуха в другій половині літа — восени) і запізнення із сівбою озимих. Але, за сприятливих для розвитку шкідників погодних умов, порушення технології вирощування зернових культур можливе формування осередків з підвищеною чисельністю шкідника. Зараз відбувається заляльковування личинок, після чого розпочнеться виліт мух, що зазвичай спостерігається в І-ІІ декадах квітня. Через 5-10 днів після яйцекладки відбуватиметься відродження личинок, які пошкоджуватимуть рослини. Значної шкодочинності від злакових мух на озимих зернових культурах не прогнозується. Основну увагу необхідно звернути на ярі зернові в період сходів. Друге покоління шведської мухи завдаватиме шкоду сходам кукурудзи. Розвитку мух сприятиме тепла та суха погода.
Погодні умови активізували на добре розвинених посівах озимої пшениці та ячменю розвиток таких хвороб як борошниста роса, септоріоз, гельмінтоспоріоз та інші. Появу хвороб відмічено на 2-10% рослин. Симптоми грибних хвороб у ранньовесняний період не завжди правильно діагностуються агрономами. Вони часто схожі на пожовтіння, викликане поганою аерацією, недостатнім споживанням поживних речовин при низьких температурах ґрунту, післядією гербіцидів, які застосовувалися на попередній культурі. Якщо такі проблеми є, дуже важливо правильно встановити їх причину, відрізнити ураження хворобами від інших факторів, щоб мати можливість підготуватися до своєчасного застосування фунгіцидів там, де це необхідно.
Рішення щодо оздоровлення озимих зернових культур фунгіцидами варто приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля. Вибір препаратів необхідно здійснювати з огляду на спектр їх захисної дії та домінуючу хворобу: за ураження посівів борошнистою росою та септоріозом – 2-х верхніх листків на рівні 1% та вище (тобто за наявності близько 2-4 плям цих хвороб на листку пшениці), бурою іржею – коли на листку налічується 10-15 пустул. Період проведення обробок фунгіцидами проти більшості плямистостей і борошнистої роси збігатиметься в часі з проведенням хімпрополки. Для захисту озимих зернових культур від хвороб листя у період вегетації культури посіви обприскують фунгіцидами на основі таких діючих речовин та їх сумішей: піраклостробіна з епоксіконазолом, біксафена з протіоконазолом, пікоксістробіна з ципроконазолом, пропіконазола з ципроконазолом, тіофанат-метила з епоксіконазолом, азоксістробіна з ципроконазолом, азоксістробіна з пропіконазолом і з ципроконазолом, карбендазима з пропіконазолом, тіофанат-метила з епоксиконазолом і з тебуконазолом, пропіконазола з прохлоразом, дифеноконазола з пропіконазолом, прохлораза з тебуконазолом і з проквіназидом, тріадимефона з флутріафолом, тріадимефон, пропіконазол, прохлораз, карбендазим, флутріафол та інші.
Обробки необхідно проводити в тиху, безвітряну погоду в ранішні та вечірні години.
Згідно зі ст. 37 Закону України «Про бджільництво», необхідно не пізніше ніж за три доби до початку обробки попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
Робота з пестицидами дозволена тільки особам, які мають допуски на право здійснення робіт з пестицидами та агрохімікатами.
Під час проведення захисних обробок слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 та правил особистої гігієни.