Що ви знаєте про апітерапію?

Найчастіше ми згадуємо маленьких трударів бджіл виключно, як «постачальників » меду, який так приємно смакувати холодними вечорами. Та мало кому відомо, що завдяки бджолам виник цілий напрямок в медицині!

Апітерапія є молодим напрямком сучасної медицини. Вона полягає у використанні цілющих продуктів бджільництва: маточного молочка, прополісу, квіткового пилку та бджолиної отрути – продуктів, природою призначених для збереження і продовження життя бджіл, які також з успіхом можуть бути використані й людиною.

Інтерес до продуктів бджільництва зростає лавиноподібно, тому що їх лікувальна, профілактична дія перевершує дію багатьох синтетичних препаратів

Прийом меду всередину – класичний метод введення будь-яких ліків в організм. Мед приймають як у чистому вигляді, так і в якості розчинів, мікстур, таблеток. Для досягнення антибактеріального та протизапального ефекту, мед слід приймати невеликими порціями (по чайній ложці), затримуючи його в роті якомога довше. Доза більше 200 г недоцільна, а при тривалому вживанні – навіть шкідлива. При дозуванні меду має бути велика точність, як, власне, і при дозуванні інших ліків.

З меду можна приготувати лікарські напої. Їх перевага у тому, що вони роблять безпосереднє стимулювання, не викликаючи потім стомлення, токсичних або інших негативних реакцій. За складом і впливом медові медичні напої можна розділити на збуджуючі, зміцнюючі, такі, що викликають апетит, а також заспокійливі та  відхаркувальні.

Місцеве застосування меду поширене при захворюваннях шкіри. У деяких випадках уражену ділянку шкіри змазують натуральним медом. Крім того, застосовуються компреси і місцеві ванни 20-40% розчину меду або мазі. При медовому масажі значно поліпшується кровообіг у глибоких шарах шкіри і підлеглих м’язах, що сприяє поліпшенню живлення внутрішніх органів і тканин. Мед, віддаючи біологічно активні речовини, адсорбує токсини і сприяє швидкому виведенню їх з організму. Такий масаж проводиться для збільшення лімфовідтоку і очищення шкіри.

Пилок – у хімічному складі пилку значна кількість речовин, які мають широкий спектр дій на організм: капиллярозміцнюючі, протизапальні, радіозахисні, протиокислювальні, жовчогінні, сечогінні, протипухлинні. Прийом пилку підвищує апетит, сприятливо впливає на загальний обмін речовин, діяльність шлунка. Є ефективним при схудненні, замінюючи всі зміцнюючі засоби. Пилок і, перш за все пилок гречки, містить рутин і тому благотворно позначається на мозковому кровообігу, зміцнюючи судинну систему. Регулює функції кишечнику, підвищує вміст гемоглобіну, є заспокійливим засобом.

 Перга – використовують для лікування колітів, хронічних гепатитів. Рекомендується при атеросклерозі для пониження плазматичного холестерину, лікує нервову систему, анемії, діабет, застосовується для попередження ендемічного зобу, при ішемічній хворобі серця, скорочує частоту нападів стенокардії та зменшує нахил до утворення тромбів. Перга нейтралізує нітрати, що потрапляють в організм.

Прополіс – має знеболювальну, антимікробну і антибіотичну дії, антигрипозний і противірусний ефекти. Руйнує токсини, бере участь в обмінних, ферментативних процесах. Прополіс застосовується, насамперед, у хірургії, дерматології, отоларингології, педіатрії та стоматології.

Віск використовували як засіб для лікування виразок, фурункулів, опіків, ран; жування воску рекомендували при ангінах, гайморитах. Тепер віск застосовують для інгаляцій, у стоматології, в якості аплікації при облітеруючому ендартеріїті, жуванні стільників з медом при пародонтиті, вживанні всередину при спастичних колітах.

Бджола за своєю медико-біологічною суттю являє собою одноразовий шприц з унікальними ліками.

Бджолина отрута робить позитивний вплив на здоров’я людини, підвищує імунітет. Для лікування бджолиною отрутою були розроблені спеціальні схеми і таблиці. До кожного захворювання підходять свої певні зони укусів. Бджолина отрута є дуже потужним каталізатором практично всіх фізіологічних процесів, що відбуваються в нашому організмі.

Апітерапія є перспективним і оптимальним методом, який дозволяє значно покращити якість життя хворих та визначити перспективу подальшої не тільки лікувальної, але і профілактичної тактики.

Тож робимо висновок, що «ліки» можуть бути смачними та вміти самі себе «виготовляти».