В рамках інформаційної кампанії щодо захисту прав споживачів фахівці Генічеського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області продовжують започатковану низку зустрічей з учнями шкіл м. Генічеська. Новою темою обговорення стали інтернет-покупки, які дуже популярні серед молоді, та необхідний алгоритм дій при порушенні прав споживача під час «шопінгу» в інтернеті.
При придбанні товару у інтернет-магазині споживач заходить на сайт продавця, знаходить потрібний йому товар (при цьому можна роздивитися його фотознімки, прочитати опис, а нерідко ще й відгуки тих, хто встиг його купити раніше), потім обирає спосіб доставки і оплати. Доставляють товари начастіше:
—кур’єром магазину;
—поштою;
—кур’єрською службою.
Найпоширеніші способи оплати отриманого товару:
—готівкою (кур’єру);
—банківським переказом;
—платіжними картками на сайті магазину.
З точки зору покупця основні особливості інтернет-торгівлі наступні:
1) отримання товару і оплата за нього не збігаються у часі (крім випадку, коли доставку здійснює кур’єр, і він же забирає гроші);
2) при отриманні товару не завжди можна перевірити його комплектність та якість (наприклад, якщо товар надсилають поштою).
Відносини, що виникають між покупцем і продавцем товарів, правила надавання робіт та послуг в Інтернеті не відрізняються від традиційних правил купівлі-продажу і регулюються, зокрема, положеннями Цивільного кодексу України та Закону України «Про захист прав споживачів».
У вітчизняному законодавстві договір, укладений за допомогою мережі Інтернет, відноситься до категорії договорів, укладених на відстані, тобто договорів, укладених продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв’язку поза торговельними або офісними приміщеннями.
При цьому, під засобами дистанційного зв’язку маються на увазі телекомунікаційні мережі, поштовий зв’язок, телебачення, інформаційні мережі, зокрема Інтернет, які можуть використовуватися для укладення договорів на відстані (стаття 1 Закону).
Вимоги до інтернет-торговця досить суворі. Перед укладенням договору купівлі-продажу він повинен (ч. 2 ст. 13 Закону «Про захист прав споживачів») надати споживачеві інформацію про:
1) найменування продавця та його місцезнаходження. Якщо з найменуванням у більшості таких магазинів проблем немає (на будь-якому сайті є назва магазину), то власну адресу оприлюднюють лише поодинокі сміливці;
2) порядок прийняття претензії. Закон не розшифровує, про які претензії йдеться. Ймовірно, про будь-які претензії покупця до продавця;
3) основні характеристики продукції. З цим все гаразд. Можна побачити і детальний опис товару, і його фотознімки;
4) ціну, включаючи плату за доставку. Тут також усе зрозуміло. Якщо інтернет-магазин бере окрему плату за доставку, про це, здебільшого, зазначають на його сайті;
5) умови оплати;
6) гарантійні зобов’язання та інші послуги, пов’язані з утриманням чи ремонтом продукції. Переважно на товари, придбані в інтернет-магазині, поширюється така ж гарантія від виробника, як і на продукцію у звичайних магазинах;
7) інші умови поставки;
8) мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції;
9) порядок розірвання договору. У більшості інтернет-магазинів така інформація на сайті – відсутня.
Якщо споживачу надано наведені вище відомості, інтернет-магазин повинен підтвердити замовлення письмово або за допомогою електронного повідомлення. Таким повідомленням називають інформацію, яку споживач може у будь-який спосіб відтворити або зберегти в електронному вигляді (п. 10 ст. 1 Закону). В даному випадку – це інтернет-сторінка, на яку покупець потрапляє перед тим, як запит на купівлю товару буде сформовано. Рекомендуємо покупцям дублювати всі дані на папері або в електронному листі.
Договір купівлі-продажу не потрібно оформляти письмово, коли:
—товар через інтернет-магазин продає фізична особа-підприємець і вартість товару не перевищує 340 грн.;
—момент оплати й отримання товару збігаються (незалежно від вартості покупки і того, кому належить інтернет-магазин), тобто замовлення доставляє кур’єр магазину і він же приймає оплату готівкою.
Інтернет-магазин має видати покупцю розрахунковий документ, що засвідчує купівлю, з позначенням дати продажу (ч. 11 ст. 8 Закону «Про захист прав споживачів»).
У будь-якому випадку інтернет-магазин має виписати покупцю товарний чек (якщо продавець – фізична особа-підприємець). Крім того, до товару повинні додати документ (паспорт, талон тощо), у якому виробник зазначає гарантійний строк на свою продукцію (ч. 2 ст. 7 Закону «Про захист прав споживачів»).
Заміна товару
Частина 6 ст. 13 Закону «Про захист прав споживачів» дозволяє продавцю використовувати у договорі стандартну умову про можливість заміни товару за його відсутності іншим. Про це покупця повинні повідомити перед укладенням договору. Продавець може замінити товар тільки тоді, коли одночасно виконуються три умови:
1) інший товар відповідає меті використання замовленого;
2) має таку ж або кращу якість;
3) його ціна не перевищує ціни замовленого товару.
Повернення товару
Договір купівлі-продажу, укладений через Інтернет, покупець може розірвати протягом 14 днів із моменту підтвердження інформації про укладення договору від продавця або з моменту одержання товару чи його першої поставки (ч. 4 ст.13 Закону «Про захист прав споживачів»).
Разом з тим, повернути товар, що не сподобався, вдасться не завжди. У ч. 5 ст. 13 Закону «Про захист прав споживачів» перелічено обставини, за яких це неможливо:
1) за згодою споживача поставка товару електронними засобами зв’язку відбулася до закінчення строку розірвання договору, про що споживачеві повідомлено у підтвердженні інформації (наприклад, при купівлі через Інтернет комп’ютерної програми її можуть надіслати споживачу дуже оперативно);
2) ціна товару залежить від котировок на фінансовому ринку, тобто поза контролем продавця;
3) договір стосується виготовлення або переробки товару на замовлення споживача, тобто товар не можна продати іншим особам (або можна з істотними фінансовими втратами для продавця);
4) споживач відкрив аудіо- чи відеокасету або носій комп’ютерного забезпечення (компакт-диск), які постачають запечатаними;
5) договір стосується доставки періодичних видань;
6) договір укладено щодо лотерей чи інших азартних ігор.
Сподіваємося, що дані роз’яснення будуть корисними і допоможуть уникнути негараздів при купівлі через мережу Інтернет, адже відомий старий вислів каже: «Хто володіє інформацією, той володіє світом!».
19.11.2018
Що ти маєш знати, якщо ти активний інтернет-«шопер»
В рамках інформаційної кампанії щодо захисту прав споживачів фахівці Генічеського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області продовжують започатковану низку зустрічей з учнями шкіл м. Генічеська. Новою темою обговорення стали інтернет-покупки, які дуже популярні серед молоді, та необхідний алгоритм дій при порушенні прав споживача під час «шопінгу» в інтернеті.
При придбанні товару у інтернет-магазині споживач заходить на сайт продавця, знаходить потрібний йому товар (при цьому можна роздивитися його фотознімки, прочитати опис, а нерідко ще й відгуки тих, хто встиг його купити раніше), потім обирає спосіб доставки і оплати. Доставляють товари начастіше:
—кур’єром магазину;
—поштою;
—кур’єрською службою.
Найпоширеніші способи оплати отриманого товару:
—готівкою (кур’єру);
—банківським переказом;
—платіжними картками на сайті магазину.
З точки зору покупця основні особливості інтернет-торгівлі наступні:
1) отримання товару і оплата за нього не збігаються у часі (крім випадку, коли доставку здійснює кур’єр, і він же забирає гроші);
2) при отриманні товару не завжди можна перевірити його комплектність та якість (наприклад, якщо товар надсилають поштою).
Відносини, що виникають між покупцем і продавцем товарів, правила надавання робіт та послуг в Інтернеті не відрізняються від традиційних правил купівлі-продажу і регулюються, зокрема, положеннями Цивільного кодексу України та Закону України «Про захист прав споживачів».
У вітчизняному законодавстві договір, укладений за допомогою мережі Інтернет, відноситься до категорії договорів, укладених на відстані, тобто договорів, укладених продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв’язку поза торговельними або офісними приміщеннями.
При цьому, під засобами дистанційного зв’язку маються на увазі телекомунікаційні мережі, поштовий зв’язок, телебачення, інформаційні мережі, зокрема Інтернет, які можуть використовуватися для укладення договорів на відстані (стаття 1 Закону).
Вимоги до інтернет-торговця досить суворі. Перед укладенням договору купівлі-продажу він повинен (ч. 2 ст. 13 Закону «Про захист прав споживачів») надати споживачеві інформацію про:
1) найменування продавця та його місцезнаходження. Якщо з найменуванням у більшості таких магазинів проблем немає (на будь-якому сайті є назва магазину), то власну адресу оприлюднюють лише поодинокі сміливці;
2) порядок прийняття претензії. Закон не розшифровує, про які претензії йдеться. Ймовірно, про будь-які претензії покупця до продавця;
3) основні характеристики продукції. З цим все гаразд. Можна побачити і детальний опис товару, і його фотознімки;
4) ціну, включаючи плату за доставку. Тут також усе зрозуміло. Якщо інтернет-магазин бере окрему плату за доставку, про це, здебільшого, зазначають на його сайті;
5) умови оплати;
6) гарантійні зобов’язання та інші послуги, пов’язані з утриманням чи ремонтом продукції. Переважно на товари, придбані в інтернет-магазині, поширюється така ж гарантія від виробника, як і на продукцію у звичайних магазинах;
7) інші умови поставки;
8) мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції;
9) порядок розірвання договору. У більшості інтернет-магазинів така інформація на сайті – відсутня.
Якщо споживачу надано наведені вище відомості, інтернет-магазин повинен підтвердити замовлення письмово або за допомогою електронного повідомлення. Таким повідомленням називають інформацію, яку споживач може у будь-який спосіб відтворити або зберегти в електронному вигляді (п. 10 ст. 1 Закону). В даному випадку – це інтернет-сторінка, на яку покупець потрапляє перед тим, як запит на купівлю товару буде сформовано. Рекомендуємо покупцям дублювати всі дані на папері або в електронному листі.
Договір купівлі-продажу не потрібно оформляти письмово, коли:
—товар через інтернет-магазин продає фізична особа-підприємець і вартість товару не перевищує 340 грн.;
—момент оплати й отримання товару збігаються (незалежно від вартості покупки і того, кому належить інтернет-магазин), тобто замовлення доставляє кур’єр магазину і він же приймає оплату готівкою.
Інтернет-магазин має видати покупцю розрахунковий документ, що засвідчує купівлю, з позначенням дати продажу (ч. 11 ст. 8 Закону «Про захист прав споживачів»).
У будь-якому випадку інтернет-магазин має виписати покупцю товарний чек (якщо продавець – фізична особа-підприємець). Крім того, до товару повинні додати документ (паспорт, талон тощо), у якому виробник зазначає гарантійний строк на свою продукцію (ч. 2 ст. 7 Закону «Про захист прав споживачів»).
Заміна товару
Частина 6 ст. 13 Закону «Про захист прав споживачів» дозволяє продавцю використовувати у договорі стандартну умову про можливість заміни товару за його відсутності іншим. Про це покупця повинні повідомити перед укладенням договору. Продавець може замінити товар тільки тоді, коли одночасно виконуються три умови:
1) інший товар відповідає меті використання замовленого;
2) має таку ж або кращу якість;
3) його ціна не перевищує ціни замовленого товару.
Повернення товару
Договір купівлі-продажу, укладений через Інтернет, покупець може розірвати протягом 14 днів із моменту підтвердження інформації про укладення договору від продавця або з моменту одержання товару чи його першої поставки (ч. 4 ст.13 Закону «Про захист прав споживачів»).
Разом з тим, повернути товар, що не сподобався, вдасться не завжди. У ч. 5 ст. 13 Закону «Про захист прав споживачів» перелічено обставини, за яких це неможливо:
1) за згодою споживача поставка товару електронними засобами зв’язку відбулася до закінчення строку розірвання договору, про що споживачеві повідомлено у підтвердженні інформації (наприклад, при купівлі через Інтернет комп’ютерної програми її можуть надіслати споживачу дуже оперативно);
2) ціна товару залежить від котировок на фінансовому ринку, тобто поза контролем продавця;
3) договір стосується виготовлення або переробки товару на замовлення споживача, тобто товар не можна продати іншим особам (або можна з істотними фінансовими втратами для продавця);
4) споживач відкрив аудіо- чи відеокасету або носій комп’ютерного забезпечення (компакт-диск), які постачають запечатаними;
5) договір стосується доставки періодичних видань;
6) договір укладено щодо лотерей чи інших азартних ігор.
Сподіваємося, що дані роз’яснення будуть корисними і допоможуть уникнути негараздів при купівлі через мережу Інтернет, адже відомий старий вислів каже: «Хто володіє інформацією, той володіє світом!».