Щорічно сотні людей хворіють на харчові токсикоінфекції, зумовлені продуктами, забрудненими бактеріями або хімічними речовинами.
Значну небезпеку являють такі патогенні та умовно патогенні мікроорганізми, як сальмонели. Сальмонели, що потрапляють в організм людини під час вживання недостатньо обробленого м’яса курей, яловичини, та сирого молока, є основної причиною виникнення харчових хвороб у людей. Причиною спалахів захворювань через вживання домашньої їжі є забруднена сировина, недостатня обізнаність споживачів щодо санітарних умов та правил приготування їжі, недотримання режимів термічної обробки продуктів.
Сирі м’ясо, яйця, риба, молюски, фрукти та овочі є потенційними джерелами сальмонел та інших мікроорганізмів. Щоб запобігти хворобі ,необхідно знати біологічні властивості збудника і його життєдіяльність. Сальмонели стійкі в харчових продуктах у кисломолочних при температурі +4С вони зберігаються 48 годин, у молоці при кімнатній температурі до 4-10 діб, у холодильнику 4 доби, в сирах від 7 до 13 місяців, у ковбасних виробів від 6 до 130 днів.
Нині сальмонели становлять складну та гостру проблему гуманної й ветеринарної медицини, яка обумовлена складною антигенною структурою збудника. Велику загрозу являють рідкісні серотипи сальмонел, що раніше не виділялись у нас, а потрапили до нашої держави з контрабандними неякісними продуктами, кормами тваринниного та рослинного походження, декоративними тваринами, птахами, племінними яйцями й добовими курчатами.
В умовах ринків фахівців ветеринарної медицини державних лабораторій ВСЕ відповідно до Правил ветсанекспертизи ковбасних виробів зобов’язані проводити дослідження відібраних зразків копченостей на ринках в районах та містах. Також проводити мікробіологічні дослідження харчової продукції в лабораторіях ветеринарної медицини щомісячно на відповідність продукції щодо безпечності та якості харчових продуктів.
Отже, назріла необхідність запровадження жорстких гігієнічних контрольних заходів до харчового ланцюга, поліпшення гігієнічних умов під час первинного виробництва, обробки, зберігання та реалізації харчових продуктів.
03.01.2018
Сальмонолез – їжа як ризик
Щорічно сотні людей хворіють на харчові токсикоінфекції, зумовлені продуктами, забрудненими бактеріями або хімічними речовинами.
Значну небезпеку являють такі патогенні та умовно патогенні мікроорганізми, як сальмонели. Сальмонели, що потрапляють в організм людини під час вживання недостатньо обробленого м’яса курей, яловичини, та сирого молока, є основної причиною виникнення харчових хвороб у людей. Причиною спалахів захворювань через вживання домашньої їжі є забруднена сировина, недостатня обізнаність споживачів щодо санітарних умов та правил приготування їжі, недотримання режимів термічної обробки продуктів.
Сирі м’ясо, яйця, риба, молюски, фрукти та овочі є потенційними джерелами сальмонел та інших мікроорганізмів. Щоб запобігти хворобі ,необхідно знати біологічні властивості збудника і його життєдіяльність. Сальмонели стійкі в харчових продуктах у кисломолочних при температурі +4С вони зберігаються 48 годин, у молоці при кімнатній температурі до 4-10 діб, у холодильнику 4 доби, в сирах від 7 до 13 місяців, у ковбасних виробів від 6 до 130 днів.
Нині сальмонели становлять складну та гостру проблему гуманної й ветеринарної медицини, яка обумовлена складною антигенною структурою збудника. Велику загрозу являють рідкісні серотипи сальмонел, що раніше не виділялись у нас, а потрапили до нашої держави з контрабандними неякісними продуктами, кормами тваринниного та рослинного походження, декоративними тваринами, птахами, племінними яйцями й добовими курчатами.
В умовах ринків фахівців ветеринарної медицини державних лабораторій ВСЕ відповідно до Правил ветсанекспертизи ковбасних виробів зобов’язані проводити дослідження відібраних зразків копченостей на ринках в районах та містах. Також проводити мікробіологічні дослідження харчової продукції в лабораторіях ветеринарної медицини щомісячно на відповідність продукції щодо безпечності та якості харчових продуктів.
Отже, назріла необхідність запровадження жорстких гігієнічних контрольних заходів до харчового ланцюга, поліпшення гігієнічних умов під час первинного виробництва, обробки, зберігання та реалізації харчових продуктів.