З метою виконання фітосанітарних вимог у сфері міжнародної торгівлі з країнами Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), необхідне підтвердження щодо встановлення та/або підтримання офіційного статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів.
Рішенням Ради Євразійської економічної комісії від 30.11.2016 р. №157 (далі Рішення № 157) введені Єдині карантинні фітосанітарні вимоги до підкарантинної продукції і підкарантинних об’єктів на митному кордоні та на митній території ЄАЕС.
Відповідно до Рішення№157, об’єкти регулювання (коренеплоди) за кодами УКТЗЕД (0706, 0709, 1214, 1212 91) повинні походити із місць виробництва або виробничої ділянки, вільних від віруса некротичного пожовтіння жилок буряка – ризоманія (Beetnecroticyellowveinbenyvirus).
Ризоманія буряка (Beetnecroticyellowveinvirus) – небезпечна вірусна хвороба цукрових буряків, яка викликається вірусним збудником Beetnecroticyellowvirus. Переносником і резерватором вірусу є ґрунтовий гриб Polymyxabetae. Захворювання поширюється інфікованим ґрунтом, з водою, рослинними рештками, інвентарем, при транспортуванні коренеплодів із заражених територій, бульб картоплі,саджанців, цибулин. Вірус розвивається в гіфах гриба. Патоген має високу життєздатність, яка зберігається протягом багатьох років. Значно сильніше хвороба прогресує при високій температурі та надмірній вологості. У відносно сухому ґрунті ризоманія виявляється значно рідше.
В уражених коренеплодів маса у 10-15 разів нижча, ніж у здорових. Шкодочинність ризоманії проявляється в уповільненні росту і розвитку рослин, зменшенні їх цукристості, врожайності на 50–80%, погіршенні технологічних якостей сировини.
Зовнішні ознаки ризоманії: колір листків рослини у ранній фазі розвитку змінюється від світло-зеленого до жовтуватого, центральні листки мають подовжені черешки та звужені листкові пластинки, спостерігається пожовтіння жилок листків. У другій половині вегетації на листках з’являється побуріння судин з подальшою появою некрозів.
Однак, типові ознаки на листках зустрічаються дуже рідко, в більшості випадків вони відсутні, тому польова діагностика за симптомами на листках ускладнена. Характерні симптоми ризоманії проявляються на коренеплоді у вигляді розростання бічних корінців – ризоїдів, утворення ними «бороди».
Коренеплоди дрібні, недорозвинені, з великою кількістю дрібних, переплетених між собою корінців, вони відстають у рості, схильні до загнивання. При поперечному розрізі коренеплоду добре помітне побуріння судинних пучків.
Ризоманія являє собою серйозну загрозу також під час зберігання коренеплодів. Відбувається повна некротизація і здерев’яніння провідної судинної системи рослин, внаслідок чого коренеплоди стають більш зів’ялими. Кагатна гниль на уражених ризоманією рослинах може розпочатись як із внутрішніх, так і з зовнішніх тканин.
Фітосанітарні заходи: для запобігання поширення хвороби необхідно дотримуватись карантинних заходів при ввезенні, вивезенні, перевезенні, зберіганні садивного матеріалу з ґрунтом із заражених зон країн розповсюдження захворювання. Проведення карантинного інспектування, фітосанітарної експертизи завезеного імпортного матеріалу. При виявленні вогнища захворювання, запроваджується карантинний режим. Основну увага в боротьбі з цією хворобою відводиться селекційно-генетичним методам. Для зниження шкодочинності захворювання рекомендовані заходи, що підвищують біологічну активність ґрунту: внесення органічних добрив, вирощування проміжних культур, дотримання рекомендованих систем сівозмін та обробки ґрунту. Необхідно належним чином підтримувати структуру ґрунту, не допускати заболочування полів, проводити глибоке розпушування після зливових дощів, забезпечувати збалансоване живлення рослин.
На сьогодні Херсонська обласна фітосанітарна лабораторія надає послуги щодо проведення експертиз об’єктів регулювання на основі імуноферментного аналізу на виявлення вірусної хвороби «Вірус некротичного пожовтіння жилок буряка – ризоманія (Beetnecroticyellowveinbenyvirus)» для встановлення та/або підтримання офіційного статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованого шкідливого організму.
Увага! Точна ідентифікація збудника хвороби ризоманія буряка (Beetnecroticyellowveinbenyvirus) проводиться лише у лабораторних умовах. У разі підозри зараження рослин регульованим шкідливим організмом звертайтеся до Херсонської обласної фітосанітарної лабораторії за адресою: м. Херсон, вул. Грецька, 40, тел. (0552) 49-03-02; (0552) 49-30-80.
26.02.2019
Ризоманія буряка
З метою виконання фітосанітарних вимог у сфері міжнародної торгівлі з країнами Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), необхідне підтвердження щодо встановлення та/або підтримання офіційного статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів.
Рішенням Ради Євразійської економічної комісії від 30.11.2016 р. №157 (далі Рішення № 157) введені Єдині карантинні фітосанітарні вимоги до підкарантинної продукції і підкарантинних об’єктів на митному кордоні та на митній території ЄАЕС.
Відповідно до Рішення№157, об’єкти регулювання (коренеплоди) за кодами УКТЗЕД (0706, 0709, 1214, 1212 91) повинні походити із місць виробництва або виробничої ділянки, вільних від віруса некротичного пожовтіння жилок буряка – ризоманія (Beetnecroticyellowveinbenyvirus).
Ризоманія буряка (Beetnecroticyellowveinvirus) – небезпечна вірусна хвороба цукрових буряків, яка викликається вірусним збудником Beetnecroticyellowvirus. Переносником і резерватором вірусу є ґрунтовий гриб Polymyxabetae. Захворювання поширюється інфікованим ґрунтом, з водою, рослинними рештками, інвентарем, при транспортуванні коренеплодів із заражених територій, бульб картоплі,саджанців, цибулин. Вірус розвивається в гіфах гриба. Патоген має високу життєздатність, яка зберігається протягом багатьох років. Значно сильніше хвороба прогресує при високій температурі та надмірній вологості. У відносно сухому ґрунті ризоманія виявляється значно рідше.
В уражених коренеплодів маса у 10-15 разів нижча, ніж у здорових. Шкодочинність ризоманії проявляється в уповільненні росту і розвитку рослин, зменшенні їх цукристості, врожайності на 50–80%, погіршенні технологічних якостей сировини.
Зовнішні ознаки ризоманії: колір листків рослини у ранній фазі розвитку змінюється від світло-зеленого до жовтуватого, центральні листки мають подовжені черешки та звужені листкові пластинки, спостерігається пожовтіння жилок листків. У другій половині вегетації на листках з’являється побуріння судин з подальшою появою некрозів.
Однак, типові ознаки на листках зустрічаються дуже рідко, в більшості випадків вони відсутні, тому польова діагностика за симптомами на листках ускладнена. Характерні симптоми ризоманії проявляються на коренеплоді у вигляді розростання бічних корінців – ризоїдів, утворення ними «бороди».
Коренеплоди дрібні, недорозвинені, з великою кількістю дрібних, переплетених між собою корінців, вони відстають у рості, схильні до загнивання. При поперечному розрізі коренеплоду добре помітне побуріння судинних пучків.
Ризоманія являє собою серйозну загрозу також під час зберігання коренеплодів. Відбувається повна некротизація і здерев’яніння провідної судинної системи рослин, внаслідок чого коренеплоди стають більш зів’ялими. Кагатна гниль на уражених ризоманією рослинах може розпочатись як із внутрішніх, так і з зовнішніх тканин.
Фітосанітарні заходи: для запобігання поширення хвороби необхідно дотримуватись карантинних заходів при ввезенні, вивезенні, перевезенні, зберіганні садивного матеріалу з ґрунтом із заражених зон країн розповсюдження захворювання. Проведення карантинного інспектування, фітосанітарної експертизи завезеного імпортного матеріалу. При виявленні вогнища захворювання, запроваджується карантинний режим. Основну увага в боротьбі з цією хворобою відводиться селекційно-генетичним методам. Для зниження шкодочинності захворювання рекомендовані заходи, що підвищують біологічну активність ґрунту: внесення органічних добрив, вирощування проміжних культур, дотримання рекомендованих систем сівозмін та обробки ґрунту. Необхідно належним чином підтримувати структуру ґрунту, не допускати заболочування полів, проводити глибоке розпушування після зливових дощів, забезпечувати збалансоване живлення рослин.
На сьогодні Херсонська обласна фітосанітарна лабораторія надає послуги щодо проведення експертиз об’єктів регулювання на основі імуноферментного аналізу на виявлення вірусної хвороби «Вірус некротичного пожовтіння жилок буряка – ризоманія (Beetnecroticyellowveinbenyvirus)» для встановлення та/або підтримання офіційного статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованого шкідливого організму.
Увага! Точна ідентифікація збудника хвороби ризоманія буряка (Beetnecroticyellowveinbenyvirus) проводиться лише у лабораторних умовах. У разі підозри зараження рослин регульованим шкідливим організмом звертайтеся до Херсонської обласної фітосанітарної лабораторії за адресою: м. Херсон, вул. Грецька, 40, тел. (0552) 49-03-02; (0552) 49-30-80.