Реєстрація пасік – перший крок до отримання якісної та безпечної продукції бджільництва

Мед бджолиний натуральний, принесений Божою комахою, створений самою матінкою природою – є цілющим продуктом. Бджільництво – потужна галузь сільського господарства, яка дає мед, віск, квітковий пилок, маточне молочко і бджолину отруту.

Щоб одержати цінні продукти бджільництва в достатній кількості потрібно тримати на пасіках сильні бджолині сім’ї на добрій кормовій базі з використанням інтенсивних технологій розведення за умови стійкого ветеринарно-санітарного та епізоотичного благополуччя пасік.

Людство зазвичай асоціює медоносну бджолу лише як комаху, що виробляє мед, забуваючи про інші не менш цілющі та важливі продукти та головне, не усвідомлюючи, що передусім бджіл використовують для запилення сільськогосподарських рослин з метою підвищення їх врожайності.

Бджолярі, які не бажають реєструвати свої пасіки, завдають шкоди не лише собі, а й навколишньому середовищу. На сьогодні головними ворогами бджіл є антибіотики та пестициди. Звісно, вирішення цього питання залежить від багатьох факторів та потребує зацікавленості як з боку бджоляра, так і з боку держави. Але першим кроком до отримання безпечної та якісної продукції бджільництва є зареєстрована пасіка, що надає ряд переваг для успішного розвитку.

По-перше, оскільки головною проблемою масової загибелі бджіл є використання аграріями пестицидів для оброблення сільськогосподарських угідь, у разі реєстрації пасіки її власника заздалегідь попереджають про початок обробки. По-друге, щоб продати мед, пергу чи маточкове молочко на ринку потрібна довідка із місцевої ветеринарної лабораторії ринку про якість продуктів бджільництва. Пасічники, які зареєструвати бджолосім’ї, без зайвих труднощів пройдуть цю процедуру й на законних підставах зможуть реалізовувати мед. Крім того, якщо пасіка зареєстрована, то відповідний документ точно фіксує кількість бджолосімей. Якщо вулики із їх мешканцями не занесені до реєстру, то на юридичному рівні їх немає. А значить у випадку крадіжки, стихійного лиха чи інших форс-мажорних обставин довести розміри шкоди та претендувати на відшкодування збитків буде дуже складно.

Тому, щоб уникнути вищезазначених проблем, необхідно реєструвати пасіки. Реєстрація пасік проводиться на підставі заяви фізичної чи юридичної особи незалежно від форми власності. У заяві про реєстрацію пасіки зазначаються назва та адреса заявника, кількість бджолосімей.

Бджоляр, який зареєстрував пасіку, отримує:

  • Ветеринарне обслуговування. Пасіка отримує регулярний професійний догляд, що дозволить вирішити проблему захворювання бджіл, тим самим не впливаючи на якість та безпечність продукції бджільництва.
  • Своєчасне попередження при обробці сільськогосподарських угідь. Фізичні і юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, згідно зі ст.37 Закону України «Про бджільництво», зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 кілометрів від оброблюваних площ.
  • Доступ до ринку збуту. Також, реєстрація пасіки – це прямий шлях самостійного виходу на ринок експорту, але тільки тоді, коли сам бджоляр буде гарантом якості та безпечності власної продукції. Все це можливо лише у зацікавленому тандемі виробника та держави. Має бути стандартизований сам шлях виходу з «тіні» малого виробника, що змусить бджоляра відповідати за здоров’я бджіл та безпеку продукції.

Реєстрація потужностей здійснюється на безоплатній основі. Оператору ринку необхідно лише подати заяву до територіального органу Держпродспоживслужби за місцем розташування потужностей та детальну інформацію про вид діяльності.

Власнику пасік необхідно отримати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку, що видається на підставі письмового звернення до районного управління Держпродспоживслужби з обов’язковим проведенням епізоотичного обстеження. У паспорті мають бути відображені: характеристика пасіки, її ветеринарно-санітарний стан, епізоотична обстановка, дані лабораторних досліджень, результати проведених лікувально-профілактичних заходів.