Рентгенографія – одержання рентгенівського зображення на плівці. Перші знімки в Х-променях зроблені видатним українським вченим Іваном Пулюєм (1895 р.) за допомогою «лампи Пулюя». Потім з аналогічною лампою експериментував німецький вчений Вільгельм Рентген, який, на відміну від І. Пулюя, широко опублікував результати своїх досліджень і отримав в 1901 році Нобелівську премію. При рентгенографії пучок рентгенівського випромінювання направляють на досліджувану частину тіла. Х промені, що проникли через тіло хворого, попадають на плівку. Рентгенівська плівка має чутливість не тільки до рентгенівського випромінювання, але і до видимого світла. Тому її поміщають у касету. Зображення на плівці стає видимим після фотообробки (прояв, фіксування). Готовий знімок розглядають на світлі або на негатоскопі. Метод рентгенографії – простий і необтяжливий для хворого. Знімки можна робити як у рентгенівському кабінеті, так і безпосередньо в операційній, перев’язочній, або навіть у палаті (за допомогою пересувних рентгенівських установок).
Знімок є документом, що може зберігатися довгий час і дає можливість вивчати хворобу в динаміці.
Покази до рентгенографії досить поширені – з неї починають більшість рентгенологічних досліджень. Проведення рентгенографії вимагає дотримання визначених правил. Для попередження шкідливого впливу Х-променів на організм опромінюють лише досліджувану частину тіла, сусідні ділянки тіла закривають захисними пристосуваннями (зазвичай свинцевою гумою).
Флюорографія – одним із методів рентгенологічного дослідження,що полягає в одержанні фотознімка рентгенівського зображення з флюоресцентного екрана. Найпоширенішим діагностичним методом, що використовує принцип флюорографії, є флюорографія органів грудної клітки, яка застосовується насамперед для скринінгу туберкульозу та злоякісних новоутворень легень (наприклад, рак легені). Також в медичній діагностиці флюорографія використовується для вивчення молочних залоз та кісткової системи. Розроблені як стаціонарні, так і мобільні флюорографічні апарати. На сьогодні плівкова флюорографія поступово поступається цифровій. Цифрові методи дозволяють спростити роботу із зображенням, зменшити променеве навантаження на пацієнта і витрати на додаткові матеріали (плівку, проявник для плівки). За результатами перевірки Скадовським районним управлінням Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області встановлено, що в м. Скадовськ працюють 4 рентгенівські кабінети, де проводиться рентгенографія за відсутністю санітарних паспортів.
З огляду на це нагадуємо, санітарний паспорт – це дозвіл, який видається Держпродспоживслужбою на право проведення робіт з джерелами іонізуючого випромінювання в лікувально-профілактичних закладах фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, які здійснюють рентгенологічні процедури, що засвідчує виконання вимог санітарного законодавства щодо забезпечення протирадіаційного захисту персоналу та пацієнтів (Державні санітарні правила і норми «Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур», затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 4 червня 2007 року № 294, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 листопада 2007 р. за № 1256/14523, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 вересня 2017 року№ 1126).
18.12.2018
Рентгенографія та санітарний паспорт
Рентгенографія – одержання рентгенівського зображення на плівці. Перші знімки в Х-променях зроблені видатним українським вченим Іваном Пулюєм (1895 р.) за допомогою «лампи Пулюя». Потім з аналогічною лампою експериментував німецький вчений Вільгельм Рентген, який, на відміну від І. Пулюя, широко опублікував результати своїх досліджень і отримав в 1901 році Нобелівську премію. При рентгенографії пучок рентгенівського випромінювання направляють на досліджувану частину тіла. Х промені, що проникли через тіло хворого, попадають на плівку. Рентгенівська плівка має чутливість не тільки до рентгенівського випромінювання, але і до видимого світла. Тому її поміщають у касету. Зображення на плівці стає видимим після фотообробки (прояв, фіксування). Готовий знімок розглядають на світлі або на негатоскопі. Метод рентгенографії – простий і необтяжливий для хворого. Знімки можна робити як у рентгенівському кабінеті, так і безпосередньо в операційній, перев’язочній, або навіть у палаті (за допомогою пересувних рентгенівських установок).
Знімок є документом, що може зберігатися довгий час і дає можливість вивчати хворобу в динаміці.
Покази до рентгенографії досить поширені – з неї починають більшість рентгенологічних досліджень. Проведення рентгенографії вимагає дотримання визначених правил. Для попередження шкідливого впливу Х-променів на організм опромінюють лише досліджувану частину тіла, сусідні ділянки тіла закривають захисними пристосуваннями (зазвичай свинцевою гумою).
Флюорографія – одним із методів рентгенологічного дослідження,що полягає в одержанні фотознімка рентгенівського зображення з флюоресцентного екрана. Найпоширенішим діагностичним методом, що використовує принцип флюорографії, є флюорографія органів грудної клітки, яка застосовується насамперед для скринінгу туберкульозу та злоякісних новоутворень легень (наприклад, рак легені). Також в медичній діагностиці флюорографія використовується для вивчення молочних залоз та кісткової системи. Розроблені як стаціонарні, так і мобільні флюорографічні апарати. На сьогодні плівкова флюорографія поступово поступається цифровій. Цифрові методи дозволяють спростити роботу із зображенням, зменшити променеве навантаження на пацієнта і витрати на додаткові матеріали (плівку, проявник для плівки). За результатами перевірки Скадовським районним управлінням Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області встановлено, що в м. Скадовськ працюють 4 рентгенівські кабінети, де проводиться рентгенографія за відсутністю санітарних паспортів.
З огляду на це нагадуємо, санітарний паспорт – це дозвіл, який видається Держпродспоживслужбою на право проведення робіт з джерелами іонізуючого випромінювання в лікувально-профілактичних закладах фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, які здійснюють рентгенологічні процедури, що засвідчує виконання вимог санітарного законодавства щодо забезпечення протирадіаційного захисту персоналу та пацієнтів (Державні санітарні правила і норми «Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур», затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 4 червня 2007 року № 294, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 листопада 2007 р. за № 1256/14523, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 вересня 2017 року№ 1126).