Ранньовесняне боронування

Несприятливі погодні умови цього року призвели до загибелі 90% листових пластин на рослинах озимини, що зазнали переростання на момент зниження температури повітря.   Сільгоспвиробникам слід терміново провести обстеження усіх площ озимих культур з метою визначення їх фітосанітарного стану та у разі виявлення ураження рослин провести комплекс агротехнічних заходів, спрямованих на уникнення розповсюдження хвороб та ураження точки росту рослин.   Ефективним заходом оздоровлення рослин та покращення стану посівів буде ранньовесняне боронування з прикореневим підживленням мінеральними добривами.

Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області наголошує, що проведення боронування посівів озимих культур у весняний період поліпшує їх фітосанітарний стан, забезпечує розпушення верхнього кореневмісного шару ґрунту, що сприяє кращому забезпеченню кореневої системи рослин киснем, вологою та поживними речовинами та активізує розвиток поглинальної поверхні коренів.

Крім того, боронування вирішує такі завдання як: видалення відмерлих решток листкової маси рослин основної культури внаслідок дії несприятливих чинників зимівлі, а також загиблих рослин уражених хлібним туруном,  опомізою пшеничною, гессенською, шведською та іншими злаковими мухами, руйнування ґрунтової кірки, поліпшення аерації та активізація мікробіологічних процесів та знищення до 30% бур’янів.

 Разом з тим, питання боронування посівів пшениці озимої залишається доволі полемічним, адже тільки за дотримання всіх вимог при виконанні даного агроприйому можна досягти очікуваних результатів. Його доцільність визначається в кожному конкретному випадку. Доведено, що боронування озимих культур доцільне у таких випадках:

  • на перерослих посівах з вираженими ознаками випрівання рослин та ураження їх хворобами;
  • на добре розвинених посівах, але коли рослини не закривають поверхню ґрунту листям і є загроза пересихання, утворення тріщин та значних непродуктивних витрат вологи з ґрунту.

Тип борони підбирають з врахуванням фізичного стану ґрунту та рослин. Глибина ходу зуба борони повинна становити 2–3 см. Напрямок руху агрегатів (вздовж, впоперек, по діагоналі рядків) вибирають таким чином, щоб не пошкоджувати культурних рослин і забезпечувати необхідну якість проведення боронування посівів. Польові досліди та результати практичної діяльності свідчать про те, що за допомогою цього технологічного прийому також можливо боротися з однорічними бур’янами, хоча, як відомо, більш ефективним способом боротьби з ними є застосування гербіцидів.

Після проведення зазначених заходів неможна залишати зібрані рослинні рештки на узбіччях полів без знищення шляхом прикопування або вивезення за межи просторової ізоляції, тому що вони  слугуватимуть джерелом розповсюдження шкідливих організмів.