Підвищення температури повітря сприяє розвитку первинної інфекції основних збудників хвороб та активізації шкідників плодових культур. В першій декаді березня у плодових дерев помічено набухання бруньок, які вже у другій декаді місяця почали розпускатись. Для зниження щільності популяцій шкідливих організмів на плодових і ягідних культурах у фенофази розпускання бруньок — рожевий бутон – слід вжити необхідних захисних заходів. Головне – провести їх вчасно і кваліфіковано. Звичайно, дбати про добрий фітосанітарний стан садів необхідно впродовж усієї вегетації. Проте догляд за садовими плантаціями до цвітіння дерев – важливий етап технології вирощування сталих та якісних урожаїв плодів в господарствах усіх форм власності.
Як свідчать попередні дані весняних обстежень, взимку 2018-2019 р.р. в садах загинуло від 1-3% до 5% зимуючого запасу шкідників. Але кількість тих, що збереглися, достатня, щоб відновити чисельність популяцій.
Серйозною небезпекою для плодових дерев і кущів у період розпускання бруньок є садові довгоносики. Серед них найпоширеніші – сірий бруньковий довгоносик, яблуневий квіткоїд, букарки, казарки. Їх вихід розпочнеться у період набрякання бруньок за середньодобової температури повітря понад +6°С. За температури +10-14°С очікується масове розселення жуків. Встановлено, що один жук брунькоїда здатен за добу пошкодити понад 50% бруньок на саджанці.
На початку розпускання бруньок гусениці білана жилкуватого і золотогуза за температури повітря +12°С залишатимуть гнізда й живитимуться бруньками, а потім молодими листочками. Скрізь вихід гусениць яблуневої молі з-під щитків відбуватиметься за суми ефективних температур 160°С (нижній поріг 12°С). Гусениці непарного та кільчастого шовкопрядів відроджуватимуться за суми ефективних температур 110°С (понад 6°С), а розанової та інших листокруток за суми ефективних температур 70°С (вище 10°С) у приватних та лісопаркових насадженнях.
Прогрівання ґрунту на глибині 10 см до +12°С сприятиме заляльковуванню яблуневого пильщика, виліт якого співпадає з фазою відокремлення бутонів. Заляльковування грушевого пильщика розпочнеться у фазу набрякання бруньок груші, коли грунт на глибині 10 см прогріється до +7°С. За середньодобової температури повітря понад +11°С на початку цвітіння яблуні відбуватиметься літ метеликів мінуючої молі. Скрізь заляльковування гусениць яблуневої плодожерки розпочнеться за стійких температур понад +10°С, а виліт метеликів за суми ефективних температур 90-110°С, що приблизно співпадає з І декадою травня.
У плодових насадженнях за температури повітря +5-10°С грушева листоблішка відкладатиме яйця, а за температури +7-8°С відроджуватимуться личинки яблуневої листоблішки. Личинки листоблішок відразу приступають до живлення, висмоктуючи сік із черешків, листків і квітконіжок. Медяниці виділяють липкі екскременти, що мають вигляд білих кулястих крапель (яблунева) або прозорої рідини (грушева). Яблунева дає одне, а грушева — 4–5 поколінь за вегетацію.
У період набрякання і розпускання бруньок скрізь із зимуючих яєць виплоджуватимуться личинки яблуневої, інших видів попелиць. Середньодобова температура в межах зазначеної сприятиме розвитку каліфорнійської щитівки та сливової й акацієвої несправжньощитівок.
За суми ефективних температур (від порогу розвитку 8°С) 130°С спостерігатиметься вихід личинок комоподібної щитівок, у місцях, де є осередки сильного ступеня заселення дерев. Розвиток червоного і бурого плодових кліщів розпочнеться під час відокремлення бутонів за середньодобової температури вище +7-8°С у місцях із сильним ступенем заселення дерев. За температури повітря +10°С виходитиме із зимівлі глодовий кліщ. Самки звичайного павутинного кліща за температури повітря +12-13°С заселятимуть бутони і листки дерев.
Плодові рослини можуть уражувати різноманітні хвороби, серед яких домінують парша яблуні та груші, борошниста роса яблуні, кокомікоз вишні та черешні, клястероспоріоз кісточкових, моніліоз, кучерявість листків персика. За умов чергування зволоження й підсихання листків при температурі понад +7°С (оптимальна 18-20°С) слід очікувати значний розвиток парші яблуні та груші. Поширенню кокомікозу сприятиме помірно тепла, дощова погода (17-20°С). При температурі +18-25°С і значному насиченні повітря вологою ймовірний масовий розвиток борошнистої роси. Для розвитку клястероспоріозу під дією атмосферних опадів достатніми будуть відносно низькі (4-5°С) температури повітря. Ймовірному масовому поширенню кучерявості листків персика і моніліального опіку на кісточкових культурах сприятиме прохолодна дощова погода (10°С), наявність туманів і рос.
На початку розпускання бруньок кісточкових культур, у фазу рожевого бутона (персик, абрикос) проти моніліального опіку, кучерявості листків персика, клястероспоріозу, плодової гнилі проводять обприскування насаджень фиталом, РК – 2 л/га. На персику проти кучерявості листя ефективні: скор 250 ЕС КЕ, 0,2 л/га або делан, в.г., 1 кг/га. Під час висування та відокремлення бутонів черешні, вишні, сливи проти моніліозу, плямистостей, плодової гнилі, листогризучих шкідників, довгоносиків, попелиць, пильщиків, несправжніх щитівок та ін. проводять обприскування дерев хорусом 75 WG, ВГ, 0,25-0,3 кг/га з додаванням на сливі Бі-58 нового, к.е., 1,2-2 л/га, конфідору 200 SL, РК, 0,2-0,3 л/га, блискавки, КЕ, 0,15-0,25 л/га, на вишні і сливі – золона 35, к.е., 0,8-2,8 л/га, на персику – дурсбану 480, к.е., 2 л/га.
На початку розпускання бруньок зерняткових порід проти жуків сірого брунькового довгоносика, квіткоїда, гусениць білана жилкуватого, золотогуза, листокруток, яблуневої молі, парші, борошнистої роси та ін. проводять обприскування актарою 240 SC, к.с., 0,14 -0,15л/га, енжіо 247 SC, КС, 0,18 л/га, пірінексом, КЕ, 2 л/га з додаванням проти парші, інших хвороб – хоруса 75 WG, ВГ, 0,25 кг/га, дітану М-45, ЗП, 2-3 кг/га, мерпану, ВГ, 1,9-2,5 кг/га, коса йду 2000, ВГ, 2,5 кг/га, чемпіону, ЗП, 1,5-2 кг/га. Під час обробки сортів, що уражуються борошнистою росою, додають імпакт, 25 SC к.с., 0,1-0,15 л/га, топаз, 100 ЕС КЕ 0,3-0,4 л/га або його аналоги.
Слід зазначити, що за даними Херсонського обласного центру з гідрометеорології заморозки за кліматичними багаторічними даними можуть спостерігатися на території Херсонської області до середини травня, тому господарства області повинні бути готові до боротьби зі шкідниками в період цвітіння плодових дерев.
Нагадуємо, що у зв’язку з продовженням весняно-польових робіт у господарствах області особи, діяльність яких пов’язана з транспортуванням, зберіганням, застосуванням пестицидами і агрохімікатами повинні пройти медогляд, навчання та інструктажі з правил техніки безпеки і мати допуск на право здійснення робіт з пестицидами і агрохімікатами.
Обробки необхідно проводити в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години.
Згідно зі ст.37 Закону України «Про бджільництво», необхідно не пізніше ніж за три доби до початку обробки попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
Під час проведення захисних обробок слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 та правил особистої гігієни.
02.04.2019
Прогноз появи шкідників та хвороб у плодових насадженнях до фази цвітіння
Підвищення температури повітря сприяє розвитку первинної інфекції основних збудників хвороб та активізації шкідників плодових культур. В першій декаді березня у плодових дерев помічено набухання бруньок, які вже у другій декаді місяця почали розпускатись. Для зниження щільності популяцій шкідливих організмів на плодових і ягідних культурах у фенофази розпускання бруньок — рожевий бутон – слід вжити необхідних захисних заходів. Головне – провести їх вчасно і кваліфіковано. Звичайно, дбати про добрий фітосанітарний стан садів необхідно впродовж усієї вегетації. Проте догляд за садовими плантаціями до цвітіння дерев – важливий етап технології вирощування сталих та якісних урожаїв плодів в господарствах усіх форм власності.
Як свідчать попередні дані весняних обстежень, взимку 2018-2019 р.р. в садах загинуло від 1-3% до 5% зимуючого запасу шкідників. Але кількість тих, що збереглися, достатня, щоб відновити чисельність популяцій.
Серйозною небезпекою для плодових дерев і кущів у період розпускання бруньок є садові довгоносики. Серед них найпоширеніші – сірий бруньковий довгоносик, яблуневий квіткоїд, букарки, казарки. Їх вихід розпочнеться у період набрякання бруньок за середньодобової температури повітря понад +6°С. За температури +10-14°С очікується масове розселення жуків. Встановлено, що один жук брунькоїда здатен за добу пошкодити понад 50% бруньок на саджанці.
На початку розпускання бруньок гусениці білана жилкуватого і золотогуза за температури повітря +12°С залишатимуть гнізда й живитимуться бруньками, а потім молодими листочками. Скрізь вихід гусениць яблуневої молі з-під щитків відбуватиметься за суми ефективних температур 160°С (нижній поріг 12°С). Гусениці непарного та кільчастого шовкопрядів відроджуватимуться за суми ефективних температур 110°С (понад 6°С), а розанової та інших листокруток за суми ефективних температур 70°С (вище 10°С) у приватних та лісопаркових насадженнях.
Прогрівання ґрунту на глибині 10 см до +12°С сприятиме заляльковуванню яблуневого пильщика, виліт якого співпадає з фазою відокремлення бутонів. Заляльковування грушевого пильщика розпочнеться у фазу набрякання бруньок груші, коли грунт на глибині 10 см прогріється до +7°С. За середньодобової температури повітря понад +11°С на початку цвітіння яблуні відбуватиметься літ метеликів мінуючої молі. Скрізь заляльковування гусениць яблуневої плодожерки розпочнеться за стійких температур понад +10°С, а виліт метеликів за суми ефективних температур 90-110°С, що приблизно співпадає з І декадою травня.
У плодових насадженнях за температури повітря +5-10°С грушева листоблішка відкладатиме яйця, а за температури +7-8°С відроджуватимуться личинки яблуневої листоблішки. Личинки листоблішок відразу приступають до живлення, висмоктуючи сік із черешків, листків і квітконіжок. Медяниці виділяють липкі екскременти, що мають вигляд білих кулястих крапель (яблунева) або прозорої рідини (грушева). Яблунева дає одне, а грушева — 4–5 поколінь за вегетацію.
У період набрякання і розпускання бруньок скрізь із зимуючих яєць виплоджуватимуться личинки яблуневої, інших видів попелиць. Середньодобова температура в межах зазначеної сприятиме розвитку каліфорнійської щитівки та сливової й акацієвої несправжньощитівок.
За суми ефективних температур (від порогу розвитку 8°С) 130°С спостерігатиметься вихід личинок комоподібної щитівок, у місцях, де є осередки сильного ступеня заселення дерев. Розвиток червоного і бурого плодових кліщів розпочнеться під час відокремлення бутонів за середньодобової температури вище +7-8°С у місцях із сильним ступенем заселення дерев. За температури повітря +10°С виходитиме із зимівлі глодовий кліщ. Самки звичайного павутинного кліща за температури повітря +12-13°С заселятимуть бутони і листки дерев.
Плодові рослини можуть уражувати різноманітні хвороби, серед яких домінують парша яблуні та груші, борошниста роса яблуні, кокомікоз вишні та черешні, клястероспоріоз кісточкових, моніліоз, кучерявість листків персика. За умов чергування зволоження й підсихання листків при температурі понад +7°С (оптимальна 18-20°С) слід очікувати значний розвиток парші яблуні та груші. Поширенню кокомікозу сприятиме помірно тепла, дощова погода (17-20°С). При температурі +18-25°С і значному насиченні повітря вологою ймовірний масовий розвиток борошнистої роси. Для розвитку клястероспоріозу під дією атмосферних опадів достатніми будуть відносно низькі (4-5°С) температури повітря. Ймовірному масовому поширенню кучерявості листків персика і моніліального опіку на кісточкових культурах сприятиме прохолодна дощова погода (10°С), наявність туманів і рос.
На початку розпускання бруньок кісточкових культур, у фазу рожевого бутона (персик, абрикос) проти моніліального опіку, кучерявості листків персика, клястероспоріозу, плодової гнилі проводять обприскування насаджень фиталом, РК – 2 л/га. На персику проти кучерявості листя ефективні: скор 250 ЕС КЕ, 0,2 л/га або делан, в.г., 1 кг/га. Під час висування та відокремлення бутонів черешні, вишні, сливи проти моніліозу, плямистостей, плодової гнилі, листогризучих шкідників, довгоносиків, попелиць, пильщиків, несправжніх щитівок та ін. проводять обприскування дерев хорусом 75 WG, ВГ, 0,25-0,3 кг/га з додаванням на сливі Бі-58 нового, к.е., 1,2-2 л/га, конфідору 200 SL, РК, 0,2-0,3 л/га, блискавки, КЕ, 0,15-0,25 л/га, на вишні і сливі – золона 35, к.е., 0,8-2,8 л/га, на персику – дурсбану 480, к.е., 2 л/га.
На початку розпускання бруньок зерняткових порід проти жуків сірого брунькового довгоносика, квіткоїда, гусениць білана жилкуватого, золотогуза, листокруток, яблуневої молі, парші, борошнистої роси та ін. проводять обприскування актарою 240 SC, к.с., 0,14 -0,15л/га, енжіо 247 SC, КС, 0,18 л/га, пірінексом, КЕ, 2 л/га з додаванням проти парші, інших хвороб – хоруса 75 WG, ВГ, 0,25 кг/га, дітану М-45, ЗП, 2-3 кг/га, мерпану, ВГ, 1,9-2,5 кг/га, коса йду 2000, ВГ, 2,5 кг/га, чемпіону, ЗП, 1,5-2 кг/га. Під час обробки сортів, що уражуються борошнистою росою, додають імпакт, 25 SC к.с., 0,1-0,15 л/га, топаз, 100 ЕС КЕ 0,3-0,4 л/га або його аналоги.
Слід зазначити, що за даними Херсонського обласного центру з гідрометеорології заморозки за кліматичними багаторічними даними можуть спостерігатися на території Херсонської області до середини травня, тому господарства області повинні бути готові до боротьби зі шкідниками в період цвітіння плодових дерев.
Нагадуємо, що у зв’язку з продовженням весняно-польових робіт у господарствах області особи, діяльність яких пов’язана з транспортуванням, зберіганням, застосуванням пестицидами і агрохімікатами повинні пройти медогляд, навчання та інструктажі з правил техніки безпеки і мати допуск на право здійснення робіт з пестицидами і агрохімікатами.
Обробки необхідно проводити в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години.
Згідно зі ст.37 Закону України «Про бджільництво», необхідно не пізніше ніж за три доби до початку обробки попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
Під час проведення захисних обробок слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 та правил особистої гігієни.