За даними Херсонського обласного центру з гідрометеорології внаслідок підвищення температури повітря 4-6 березня озимі культури та багаторічні трави остаточно відновили вегетацію, що на 4-12 днів раніше середніх багаторічних строків.
Агрометеорологічні умови протягом березня для подальшого розвитку озимих культур та багаторічних трав, а також для початкового розвитку ранніх ярих зернових та зернобобових культур були задовільними. Але, внаслідок відсутності продуктивних опадів, волога з ґрунту стрімко втрачається, що в подальшому негативно позначиться на розвитку сільськогосподарських культур.
Попередні дані фітосанітарного моніторингу свідчать про добру перезимівлю основних шкідників та задовільний фізіологічний стан переважної більшості з тих, що збереглися. Воно, в свою чергу, за сприятливих агрокліматичних умов спроможні відновити численну та якісну популяцію. А тому моніторинг фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин набуває важливого значення для подальшого регулювання чисельності шкідливих організмів з метою мінімізації негативної дії їх на врожаї.
Хлібний турун ( хлібна жужелиця ). У ІІ декаді березня в посівах озимини, розміщеної після стерньових попередників, відмічено активізацію личинок хлібного туруна (жужелиці), які за допорогової чисельності осередково пошкодили до 1% рослин. Беручи до уваги, що віковий склад личинок турунів (30-70%) у другому та третьому віках, ймовірний період їх масового живлення до кінця квітня. Потреба захисних заходів виникатиме переважно в крайових смугах або в осередках надпорогової чисельності фітофага (понад 3-4 і більше личинок на кв.м), передусім в озимій пшениці після колосових попередників, з використанням інсектицидів: нурел Д, к.е., 0,75-1 л/га, пірінекс супер, КЕ, 1л/га, нортон, КЕ, 1 л/га, фостран, КЕ, 1,5 л/га.
Клоп шкідлива черепашка
У квітні з місць зимівлі повсюди будуть виходити клопи: клоп-шкідлива черепашка, маврський, австрійський, гостроплечий, гостроголовий та інші. За попередніми даними матеріалів весняних контрольних обстежень після перезимівлі збереглося до 95% клопів, які знаходяться в доброму фізіологічному стані.
За прогрівання листяної підстилки до 10-12ºС клоп шкідлива черепашка виходитиме на її поверхню, а за настання протягом 3-4 діб середньодобової температури 16-17ºС і вище перелітатиме у посіви озимих зернових культур. Залежно від погодних умов міграція клопів у посіви триватиме майже місяць. Кінець перельоту характеризується співвідношенням самиць і самців у межах 1:1. Спочатку клопи зосереджуватимуться на краях посівів озимини. В холодні дні вони ховаються в нижні яруси травостою, вузли кущіння, щілини ґрунту, під грудочки землі, опале листя тощо. Це важливо знати при обстеженні посівів для прийняття рішень щодо захисту посівів від перезимувалих клопів.
В теплу сонячну погоду клопи посилено живитимуться клітинним соком стебел, а через 7-15 днів самиці приступлять до відкладання яєць, яке триває 15-20, за дощової прохолодної погоди до 40 днів. Яйцекладки можуть знаходитися на стеблах, листях культури та бур`янів, рослинних рештках, найчастіше у два ряди по 7 яєць у кожному, всього 14 штук за одну кладку. За сприятливих умов самка може відкласти протягом життя 100-150, макс. 300 яєць.
З урахуванням кількості клопа у місцях зимівлі, їх доброго фізіологічного стану та агрометеорологічних умов весняного періоду, негативний вплив дорослої стадії черепашки на врожайність пшениці очікується головним чином на площах, прилеглих до лісів та полезахисних лісосмуг. Пошкодження пшениці перезимувалим клопом викликає різке відставання рослин у рості і розвитку, вони передчасно жовтіють. Центральний лист вище уколу серпоподібно згинається або згортається у вигляді спіралі.
Після повного переселення перезимувалих клопів у посіви (ЕПШ 2-4 і більше клопів на кв.м) під час виходу озимих зернових культур в трубку посіви захищають через обприскування актарою 25WG, ВГ, 0,1–0,14 кг/га або 240 SC к.с., 0,15 л/га, акцентом, к.е., 1,5 л/га, альтексом КЕ, 0,1-0,15 л/га, блискавкою, КЕ, 0,1-0,15 л/га, данадимом стабільним, к.е., 1,0-1,5 л/га, децисом профі 25 WG, ВГ, 0,04 кг/га, децис f-Люкс 25 EC, КЕ 0,3-0,4 л/га, енжіо 247 SC, КС, 0,18 л/га, карате зеоном 050 CS, СК, 0,15 л/га, карателем, ЕС, КЕ, 0,15 л/га, нурелом Д, к.е., 0,75-1 л/га, сумі-альфа, КЕ, 0,2-0,25 л/га, сумітіоном, КЕ, 0,6-1,0 л/га, фастаком, КЕ, 0,1-0,15 л/га, фуфаноном 570, КЕ, 1,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,07-0,1 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,5 л/га, оперкотом, ЗП, 0,15 кг/га, фостраном, КЕ, 1,5 л/га, біммером, к.е., 1,0-1,5 л/га та їх аналогами, шаманом, КЕ, 0,75 л/га. Ці інсектициди ефективні й проти комплексу інших шкідників зернових культур.
Хлібні п’явиці (червоногруда, синя) заселятимуть озиму пшеницю й ярий ячмінь за температури 10-15º С. Пошкодження п’явицями призводить до підсихання листя злаків, відставання у рості рослин, які виділяються серед зелених білястими смугами пошкоджених листкових пластинок. З утворенням вогнищ підвищеної чисельності і шкідливості захисні заходи проводять осередково в місцях надпорогового (у фазу виходу в трубку ЕПШ 10-15 екз/м2 п’явиці на озимій пшениці, 10-15 екз/м2 на ярому ячмені; личинок – 0,5-1,0 екземплярів на стебло на озимій пшениці, ярому ячмені) скупчення шкідника.
За такої ж температури активізуються хлібні блішки (смугаста, велика і звичайна стеблова блішка), які будуть шкідливішими у разі посушливого квітня, насамперед на сходах ярих зернових культур, де можлива їх надпорогова чисельність. Знешкодження блішок досягатиметься через обробку крайових смуг посівів на початку заселення полів.
На ярих зернових у фазах сходів 3-го листка за наявності на кв.м 30-50 жуків хлібної блішки, 10-15 жуків п’явиці та 40-50 екз. шведських мух на 100 п.с. посіви обробляють карате 050 ЕС, к.е., 0,15-0,2 л/га, сумі-альфа, КЕ, 0,2 л/га, іншими рекомендованими інсектицидами.
У посівах зернових колосових культур розвиватимуться злакові мухи (гессенська, шведські, чорна пшенична, яра, озима, опоміза пшенична). Гессенська муха, яка у квітні літатиме та заселятиме озиму пшеницю, ячмінь небезпечною буде у фазі сходів культур ярового ячменю, які відстають у рості (виділяються темнішим кольором листя і великою кількістю бокових стебел).
Вищезазначені злакові мухи за сприятливих для їх розвитку погодних умов навесні, заселятимуть та шкодитимуть передусім у слабо розкущених з осені, послаблених та зріджених після зимівлі посівах озимих. За наявності температурного мінімуму (+18°С) шкідливими будуть на пізніх посівах ярих зернових за теплої сухої погоди навесні.
Злакові попелиці відроджуватимуться із яєць за середньодобової температури 6-8°С, а з середини квітня розпочнеться їх масове розмноження. За теплої сухої погоди попелиця буде розмножуватися в масовій кількості. Цикадки живитимуться соком рослин через численні уколи листя, які у ярих культур викликають у місці уколу білі, а в озимих – жовто-фіолетові плями. Вірофорні цикадки можуть переносити вірусні хвороби.
У квітні повсюди в посівах озимих зернових продовжиться розвиток різноманітних хвороб, джерелом яких є листя нижнього ярусу та рештки рослин, уражені борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою іржею. За встановлення оптимальних температур (t° повітря 16-25°С), та вологості повітря сформуються осередки інтенсивного розвитку зазначених хвороб. Частіше вони виявлятимуться на полях з добре розвиненими густими посівами і підвищеним агрофоном, передусім там, де сума ефективних опадів протягом весняних місяців перевищуватиме кліматичну норму. На ярих культурах розвиватимуться всі вищевказані хвороби та інші плямистості.
Фунгіциди застосовують під час виходу рослин в трубку, переважно з хімічним прополюванням, За інтенсивності ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею, гельмінтоспоріозом, іншими плямистостями – 1%, септоріозом листя – 3-5%, кореневими гнилями за достатнього зволоження діюча речовина тріадимефон: байзафон – 0,5-1,0 кг/га; д.р. тіофанат – метил: топсін M 500 – 1,2 – 1,4 л/га; д.р. беноміл : за норми 0,3 – 0,6 кг/га: фундазол, ЗП беназол, ЗП; д. р. пропіконазол – норма 0,5 л/га: тілт 250 ЕС, КЕ балеро EC,КЕ, ескулап, КЕ; д. р. флутріафол норма 0,1-0,5 л/га – імпакт 500, КС, корнет, КС тюдор, КС, фулгор 250, КС, плаза, КС, скальпель 250, КС; д. р. карбендазим за норми 0,3-2 л/га – доктор Кроп, КС, абсолют, КС; д. р. тебуконазол за норми 0,5 -1,0 л/га: фолікур 250 EW, ЕВ, рятівник, в. г., містік супер, к. е., колосаль, КЕ, амулет, к.е., террасил 250, к.е., фортеця тотал ЕС, ; д.р. тебуконазол+ тріадименол+спіроксамін: фалькон 460 ЕС, КЕ,– 0,4 – 0,6 л/га; д.р. протіконазол+ тебуконазол+ спіроксамін: солігор 425 ЕС, КЕ – 0,7 -1,0 л/га; д.р. азоксістробін + пропіконазол+ ципроконазол: амістар тріо 255ЕC, КЕ -1 л/га; д.р.пропіконазол+ прохлораз: бампер Супер, КЕ, – 0,8 – 1,2 л/га; д.р. піраклостробін+епоксиконазол: абакус, мк.е – 1,25 – 1,75 л/га; д.р.тебуконазол+ прохлораз: замір, ЕВ – 0,75-1,5 л/га; д.р. флутріафол+ карбендазим: імпакт К, КС – 0,6 – 0,8 л/га; д.р. флутриафол+ тебуконазол: імпакт Т, КС – 1 л/га; д.р. ципроконазол+ пропіконазол: альто супер 330ЕС, КЕ – 0,4 – 0,5 л/га; д.р. епоксиконазол + тіофанат – метил: рекс Дуо, КС – 0,4 – 0,6 л/га; пропіконазол +тебуконазол: колосаль Про, МЕ – 0,3-0,4л/га.
Рішення щодо оздоровлення озимої пшениці фунгіцидами слід приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля.
05.04.2019
Прогноз фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин у господарствах Херсонської області на квітень 2019 року
За даними Херсонського обласного центру з гідрометеорології внаслідок підвищення температури повітря 4-6 березня озимі культури та багаторічні трави остаточно відновили вегетацію, що на 4-12 днів раніше середніх багаторічних строків.
Агрометеорологічні умови протягом березня для подальшого розвитку озимих культур та багаторічних трав, а також для початкового розвитку ранніх ярих зернових та зернобобових культур були задовільними. Але, внаслідок відсутності продуктивних опадів, волога з ґрунту стрімко втрачається, що в подальшому негативно позначиться на розвитку сільськогосподарських культур.
Попередні дані фітосанітарного моніторингу свідчать про добру перезимівлю основних шкідників та задовільний фізіологічний стан переважної більшості з тих, що збереглися. Воно, в свою чергу, за сприятливих агрокліматичних умов спроможні відновити численну та якісну популяцію. А тому моніторинг фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин набуває важливого значення для подальшого регулювання чисельності шкідливих організмів з метою мінімізації негативної дії їх на врожаї.
Хлібний турун ( хлібна жужелиця ). У ІІ декаді березня в посівах озимини, розміщеної після стерньових попередників, відмічено активізацію личинок хлібного туруна (жужелиці), які за допорогової чисельності осередково пошкодили до 1% рослин. Беручи до уваги, що віковий склад личинок турунів (30-70%) у другому та третьому віках, ймовірний період їх масового живлення до кінця квітня. Потреба захисних заходів виникатиме переважно в крайових смугах або в осередках надпорогової чисельності фітофага (понад 3-4 і більше личинок на кв.м), передусім в озимій пшениці після колосових попередників, з використанням інсектицидів: нурел Д, к.е., 0,75-1 л/га, пірінекс супер, КЕ, 1л/га, нортон, КЕ, 1 л/га, фостран, КЕ, 1,5 л/га.
Клоп шкідлива черепашка
У квітні з місць зимівлі повсюди будуть виходити клопи: клоп-шкідлива черепашка, маврський, австрійський, гостроплечий, гостроголовий та інші. За попередніми даними матеріалів весняних контрольних обстежень після перезимівлі збереглося до 95% клопів, які знаходяться в доброму фізіологічному стані.
За прогрівання листяної підстилки до 10-12ºС клоп шкідлива черепашка виходитиме на її поверхню, а за настання протягом 3-4 діб середньодобової температури 16-17ºС і вище перелітатиме у посіви озимих зернових культур. Залежно від погодних умов міграція клопів у посіви триватиме майже місяць. Кінець перельоту характеризується співвідношенням самиць і самців у межах 1:1. Спочатку клопи зосереджуватимуться на краях посівів озимини. В холодні дні вони ховаються в нижні яруси травостою, вузли кущіння, щілини ґрунту, під грудочки землі, опале листя тощо. Це важливо знати при обстеженні посівів для прийняття рішень щодо захисту посівів від перезимувалих клопів.
В теплу сонячну погоду клопи посилено живитимуться клітинним соком стебел, а через 7-15 днів самиці приступлять до відкладання яєць, яке триває 15-20, за дощової прохолодної погоди до 40 днів. Яйцекладки можуть знаходитися на стеблах, листях культури та бур`янів, рослинних рештках, найчастіше у два ряди по 7 яєць у кожному, всього 14 штук за одну кладку. За сприятливих умов самка може відкласти протягом життя 100-150, макс. 300 яєць.
З урахуванням кількості клопа у місцях зимівлі, їх доброго фізіологічного стану та агрометеорологічних умов весняного періоду, негативний вплив дорослої стадії черепашки на врожайність пшениці очікується головним чином на площах, прилеглих до лісів та полезахисних лісосмуг. Пошкодження пшениці перезимувалим клопом викликає різке відставання рослин у рості і розвитку, вони передчасно жовтіють. Центральний лист вище уколу серпоподібно згинається або згортається у вигляді спіралі.
Після повного переселення перезимувалих клопів у посіви (ЕПШ 2-4 і більше клопів на кв.м) під час виходу озимих зернових культур в трубку посіви захищають через обприскування актарою 25WG, ВГ, 0,1–0,14 кг/га або 240 SC к.с., 0,15 л/га, акцентом, к.е., 1,5 л/га, альтексом КЕ, 0,1-0,15 л/га, блискавкою, КЕ, 0,1-0,15 л/га, данадимом стабільним, к.е., 1,0-1,5 л/га, децисом профі 25 WG, ВГ, 0,04 кг/га, децис f-Люкс 25 EC, КЕ 0,3-0,4 л/га, енжіо 247 SC, КС, 0,18 л/га, карате зеоном 050 CS, СК, 0,15 л/га, карателем, ЕС, КЕ, 0,15 л/га, нурелом Д, к.е., 0,75-1 л/га, сумі-альфа, КЕ, 0,2-0,25 л/га, сумітіоном, КЕ, 0,6-1,0 л/га, фастаком, КЕ, 0,1-0,15 л/га, фуфаноном 570, КЕ, 1,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,07-0,1 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,5 л/га, оперкотом, ЗП, 0,15 кг/га, фостраном, КЕ, 1,5 л/га, біммером, к.е., 1,0-1,5 л/га та їх аналогами, шаманом, КЕ, 0,75 л/га. Ці інсектициди ефективні й проти комплексу інших шкідників зернових культур.
Хлібні п’явиці (червоногруда, синя) заселятимуть озиму пшеницю й ярий ячмінь за температури 10-15º С. Пошкодження п’явицями призводить до підсихання листя злаків, відставання у рості рослин, які виділяються серед зелених білястими смугами пошкоджених листкових пластинок. З утворенням вогнищ підвищеної чисельності і шкідливості захисні заходи проводять осередково в місцях надпорогового (у фазу виходу в трубку ЕПШ 10-15 екз/м2 п’явиці на озимій пшениці, 10-15 екз/м2 на ярому ячмені; личинок – 0,5-1,0 екземплярів на стебло на озимій пшениці, ярому ячмені) скупчення шкідника.
За такої ж температури активізуються хлібні блішки (смугаста, велика і звичайна стеблова блішка), які будуть шкідливішими у разі посушливого квітня, насамперед на сходах ярих зернових культур, де можлива їх надпорогова чисельність. Знешкодження блішок досягатиметься через обробку крайових смуг посівів на початку заселення полів.
На ярих зернових у фазах сходів 3-го листка за наявності на кв.м 30-50 жуків хлібної блішки, 10-15 жуків п’явиці та 40-50 екз. шведських мух на 100 п.с. посіви обробляють карате 050 ЕС, к.е., 0,15-0,2 л/га, сумі-альфа, КЕ, 0,2 л/га, іншими рекомендованими інсектицидами.
У посівах зернових колосових культур розвиватимуться злакові мухи (гессенська, шведські, чорна пшенична, яра, озима, опоміза пшенична). Гессенська муха, яка у квітні літатиме та заселятиме озиму пшеницю, ячмінь небезпечною буде у фазі сходів культур ярового ячменю, які відстають у рості (виділяються темнішим кольором листя і великою кількістю бокових стебел).
Вищезазначені злакові мухи за сприятливих для їх розвитку погодних умов навесні, заселятимуть та шкодитимуть передусім у слабо розкущених з осені, послаблених та зріджених після зимівлі посівах озимих. За наявності температурного мінімуму (+18°С) шкідливими будуть на пізніх посівах ярих зернових за теплої сухої погоди навесні.
Злакові попелиці відроджуватимуться із яєць за середньодобової температури 6-8°С, а з середини квітня розпочнеться їх масове розмноження. За теплої сухої погоди попелиця буде розмножуватися в масовій кількості. Цикадки живитимуться соком рослин через численні уколи листя, які у ярих культур викликають у місці уколу білі, а в озимих – жовто-фіолетові плями. Вірофорні цикадки можуть переносити вірусні хвороби.
У квітні повсюди в посівах озимих зернових продовжиться розвиток різноманітних хвороб, джерелом яких є листя нижнього ярусу та рештки рослин, уражені борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою іржею. За встановлення оптимальних температур (t° повітря 16-25°С), та вологості повітря сформуються осередки інтенсивного розвитку зазначених хвороб. Частіше вони виявлятимуться на полях з добре розвиненими густими посівами і підвищеним агрофоном, передусім там, де сума ефективних опадів протягом весняних місяців перевищуватиме кліматичну норму. На ярих культурах розвиватимуться всі вищевказані хвороби та інші плямистості.
Фунгіциди застосовують під час виходу рослин в трубку, переважно з хімічним прополюванням, За інтенсивності ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею, гельмінтоспоріозом, іншими плямистостями – 1%, септоріозом листя – 3-5%, кореневими гнилями за достатнього зволоження діюча речовина тріадимефон: байзафон – 0,5-1,0 кг/га; д.р. тіофанат – метил: топсін M 500 – 1,2 – 1,4 л/га; д.р. беноміл : за норми 0,3 – 0,6 кг/га: фундазол, ЗП беназол, ЗП; д. р. пропіконазол – норма 0,5 л/га: тілт 250 ЕС, КЕ балеро EC,КЕ, ескулап, КЕ; д. р. флутріафол норма 0,1-0,5 л/га – імпакт 500, КС, корнет, КС тюдор, КС, фулгор 250, КС, плаза, КС, скальпель 250, КС; д. р. карбендазим за норми 0,3-2 л/га – доктор Кроп, КС, абсолют, КС; д. р. тебуконазол за норми 0,5 -1,0 л/га: фолікур 250 EW, ЕВ, рятівник, в. г., містік супер, к. е., колосаль, КЕ, амулет, к.е., террасил 250, к.е., фортеця тотал ЕС, ; д.р. тебуконазол+ тріадименол+спіроксамін: фалькон 460 ЕС, КЕ,– 0,4 – 0,6 л/га; д.р. протіконазол+ тебуконазол+ спіроксамін: солігор 425 ЕС, КЕ – 0,7 -1,0 л/га; д.р. азоксістробін + пропіконазол+ ципроконазол: амістар тріо 255ЕC, КЕ -1 л/га; д.р.пропіконазол+ прохлораз: бампер Супер, КЕ, – 0,8 – 1,2 л/га; д.р. піраклостробін+епоксиконазол: абакус, мк.е – 1,25 – 1,75 л/га; д.р.тебуконазол+ прохлораз: замір, ЕВ – 0,75-1,5 л/га; д.р. флутріафол+ карбендазим: імпакт К, КС – 0,6 – 0,8 л/га; д.р. флутриафол+ тебуконазол: імпакт Т, КС – 1 л/га; д.р. ципроконазол+ пропіконазол: альто супер 330ЕС, КЕ – 0,4 – 0,5 л/га; д.р. епоксиконазол + тіофанат – метил: рекс Дуо, КС – 0,4 – 0,6 л/га; пропіконазол +тебуконазол: колосаль Про, МЕ – 0,3-0,4л/га.
Рішення щодо оздоровлення озимої пшениці фунгіцидами слід приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля.