Україна традиційно славиться смачними стравами. У кожної господині є свій рецепт приготування ковбаски, смаженої рульки, запеченої підчеревини, а у кожного господаря – секрети вирощування кабанчика чи свинки ліпші, аніж у сусіда!
Та щоб смачні страви приносили задоволення – вони повинні бути, насамперед, безпечними та якісними. І тут актуальності набуває питання з профілактики такого небезпечного захворювання, як трихінельоз.
Трихінельоз (Trichinellosis) — антропозоогельмінтоз із гострим чи хронічним перебігом вираженого алергічного характеру, який викликає нематода Trichinella spiralis. За характером епідемічних спалахів він нагадує інфекційні захворювання (дизентерію, тиф, туляремію та ін.), а за злоякісністю перебігу та смертністю — йому немає рівних.
Здебільшого, трихінельоз вражає м`ясоїдних тварин – кабанів, ведмедів, лисиць, шакалів, хутрових звірів. Але трапляються випадки, коли паразити виявляються й у м`ясі лосів, бобрів, коней, які є травоїдними. Трихінельоз так само може вражати і птахів, що харчуються падаллю, морських тварин (тюленів, морських котиків) і ракоподібних, які поїдають інфікованих тварин, що потонули.
Трихінельоз у домашньому господарстві.
Хворіють на трихінельоз практично всі ссавці, а також коти, собаки, домашні свині. Механізм передачі захворювання серед домашніх тварин такий же, як і у дикій природі. У домашніх свиней, як і у диких кабанів, ця хвороба діагностується найчастіше. Коти і собаки теж можуть хворіти трихінельозом. Разом з тим, треба пам`ятати, що людина не може заразитися від них, оскільки хвороба передається тільки через вживання інфікованого м`яса. Коти можуть заразитися під час полювання на дрібних гризунів, птахів, якщо ті були носіями трихінел. Домашніх улюбленців ми можемо заразити самі, пригостивши їх сирим м`ясом, або рибою. Собаки найчастіше заражаються на полюванні, особливо якщо після вдалого полювання “на кабана”, господар гостинно пригощає свого улюбленця мисливськими трофеями.
Чим небезпечний трихінельоз для людей?
Люди найчастіше хворіють на трихінельоз через свою необачність. Зараження людини трихінельозом можливо тільки у разі вживання свинини, м`яса дикого кабана, м`яса коней, зараженого личинками трихінел і яке не пройшло термічної обробки. Слід пам`ятати, що соління, копчення, в`ялення, маринування м`яса не знищують личинки гельмінтів, а при виморожуванні вони гинуть тільки за 29-35 годин при мінус 50-70 ° С.
Перші ознаки зараження людини на трихінельоз проявляються, зазвичай, на 4-6 день зараження. Хвороба може розвиватися у стертій (легкій) і у важкій формах. Перебіг трихінельозу у людини залежить від кількості личинок, що потрапили в організм і від стану його імунної системи. При інтенсивній інвазії трихінельоз може ускладнюватися органними і системними ураженнями, що розвиваються на 3-4-му, іноді 5-му тижнях захворювання. Найчастіше спостерігають міокардит і пневмонію, іноді менінгоенцефаліт, ураження печінки, нирок, флебіти, тромбози великих кровоносних судин. При трихінельозному міокардиті, перикардиті може виникнути ГСН. Паралічі та парези при трихінельозі пов’язані з неспецифічними васкулітами і дифузно-вогнищевим гранульоматозом у головному і спинному мозку, рідше з тромбозами великих судин. Прогноз при трихінельозі дуже серйозний, летальність сягає 8-12%
Профілактика трихінельозу.
Впровадження нових систем вирощування і відгодівлі свиней супроводжується підвищенням санітарної культури на фермах і зменшенням можливості контакту тварин з джерелами інвазії.
Важливим у боротьбі з трихінельозом є розрив кормових зв’язків між дикими та домашніми тваринами з одного боку, дикими тваринами й людиною — з іншого. Собаки й коти тісно контактують як з дикою природою, так і з синантропними осередками захворювання, а тому можливість зараження їх личинками трихінел більша, ніж свиней. Звідси стає очевидним, що вирощуванню свиней на комплексах закритого типу й боротьбі з безпритульними котами та собаками повинно відводитися значне місце у системі протитрихінельозних заходів, особливо у неблагополучних щодо трихінельозу пунктах сільської місцевості.
Свині та продукти забою їх мають найбільше значення у циркуляції збудника трихінельозу. Тому, завжди актуальним повинно бути питання обов’язкового дослідження свинини на трихінельоз. Необхідне повне (100 %-е) охоплення ветеринарно-санітарною експертизою туш свиней, кабанів, борсуків, яких забивають на м’ясокомбінатах, забійних пунктах, на полюванні, а також подвірно.
Категорично забороняється згодовувати свиням та хутровим звірям термічно незнезаражені свинячі субпродукти другої категорії, м’ясну обрізь, тушки звірів, відстріляні на полюванні, кухонні відходи. Забороняється будувати свиноферми поряд із фермами хутрових звірів (песців, норок, лисиць). Індикатором неблагополуччя місцевості є уражені трихінельозом коти та собаки, які мешкають переважно в місцях громадського харчування (їдальні, кафе, ресторани)
Для підвищення ефективності профілактики трихінельозу людей, велике значення має організація роз’яснювальної роботи про шляхи та джерела зараження, засоби особистої профілактики.
05.11.2018
Профілактика трихінельозу – що варто знати
Україна традиційно славиться смачними стравами. У кожної господині є свій рецепт приготування ковбаски, смаженої рульки, запеченої підчеревини, а у кожного господаря – секрети вирощування кабанчика чи свинки ліпші, аніж у сусіда!
Та щоб смачні страви приносили задоволення – вони повинні бути, насамперед, безпечними та якісними. І тут актуальності набуває питання з профілактики такого небезпечного захворювання, як трихінельоз.
Трихінельоз (Trichinellosis) — антропозоогельмінтоз із гострим чи хронічним перебігом вираженого алергічного характеру, який викликає нематода Trichinella spiralis. За характером епідемічних спалахів він нагадує інфекційні захворювання (дизентерію, тиф, туляремію та ін.), а за злоякісністю перебігу та смертністю — йому немає рівних.
Здебільшого, трихінельоз вражає м`ясоїдних тварин – кабанів, ведмедів, лисиць, шакалів, хутрових звірів. Але трапляються випадки, коли паразити виявляються й у м`ясі лосів, бобрів, коней, які є травоїдними. Трихінельоз так само може вражати і птахів, що харчуються падаллю, морських тварин (тюленів, морських котиків) і ракоподібних, які поїдають інфікованих тварин, що потонули.
Трихінельоз у домашньому господарстві.
Хворіють на трихінельоз практично всі ссавці, а також коти, собаки, домашні свині. Механізм передачі захворювання серед домашніх тварин такий же, як і у дикій природі. У домашніх свиней, як і у диких кабанів, ця хвороба діагностується найчастіше. Коти і собаки теж можуть хворіти трихінельозом. Разом з тим, треба пам`ятати, що людина не може заразитися від них, оскільки хвороба передається тільки через вживання інфікованого м`яса. Коти можуть заразитися під час полювання на дрібних гризунів, птахів, якщо ті були носіями трихінел. Домашніх улюбленців ми можемо заразити самі, пригостивши їх сирим м`ясом, або рибою. Собаки найчастіше заражаються на полюванні, особливо якщо після вдалого полювання “на кабана”, господар гостинно пригощає свого улюбленця мисливськими трофеями.
Чим небезпечний трихінельоз для людей?
Люди найчастіше хворіють на трихінельоз через свою необачність. Зараження людини трихінельозом можливо тільки у разі вживання свинини, м`яса дикого кабана, м`яса коней, зараженого личинками трихінел і яке не пройшло термічної обробки. Слід пам`ятати, що соління, копчення, в`ялення, маринування м`яса не знищують личинки гельмінтів, а при виморожуванні вони гинуть тільки за 29-35 годин при мінус 50-70 ° С.
Перші ознаки зараження людини на трихінельоз проявляються, зазвичай, на 4-6 день зараження. Хвороба може розвиватися у стертій (легкій) і у важкій формах. Перебіг трихінельозу у людини залежить від кількості личинок, що потрапили в організм і від стану його імунної системи. При інтенсивній інвазії трихінельоз може ускладнюватися органними і системними ураженнями, що розвиваються на 3-4-му, іноді 5-му тижнях захворювання. Найчастіше спостерігають міокардит і пневмонію, іноді менінгоенцефаліт, ураження печінки, нирок, флебіти, тромбози великих кровоносних судин. При трихінельозному міокардиті, перикардиті може виникнути ГСН. Паралічі та парези при трихінельозі пов’язані з неспецифічними васкулітами і дифузно-вогнищевим гранульоматозом у головному і спинному мозку, рідше з тромбозами великих судин. Прогноз при трихінельозі дуже серйозний, летальність сягає 8-12%
Профілактика трихінельозу.
Впровадження нових систем вирощування і відгодівлі свиней супроводжується підвищенням санітарної культури на фермах і зменшенням можливості контакту тварин з джерелами інвазії.
Важливим у боротьбі з трихінельозом є розрив кормових зв’язків між дикими та домашніми тваринами з одного боку, дикими тваринами й людиною — з іншого. Собаки й коти тісно контактують як з дикою природою, так і з синантропними осередками захворювання, а тому можливість зараження їх личинками трихінел більша, ніж свиней. Звідси стає очевидним, що вирощуванню свиней на комплексах закритого типу й боротьбі з безпритульними котами та собаками повинно відводитися значне місце у системі протитрихінельозних заходів, особливо у неблагополучних щодо трихінельозу пунктах сільської місцевості.
Свині та продукти забою їх мають найбільше значення у циркуляції збудника трихінельозу. Тому, завжди актуальним повинно бути питання обов’язкового дослідження свинини на трихінельоз. Необхідне повне (100 %-е) охоплення ветеринарно-санітарною експертизою туш свиней, кабанів, борсуків, яких забивають на м’ясокомбінатах, забійних пунктах, на полюванні, а також подвірно.
Категорично забороняється згодовувати свиням та хутровим звірям термічно незнезаражені свинячі субпродукти другої категорії, м’ясну обрізь, тушки звірів, відстріляні на полюванні, кухонні відходи. Забороняється будувати свиноферми поряд із фермами хутрових звірів (песців, норок, лисиць). Індикатором неблагополуччя місцевості є уражені трихінельозом коти та собаки, які мешкають переважно в місцях громадського харчування (їдальні, кафе, ресторани)
Для підвищення ефективності профілактики трихінельозу людей, велике значення має організація роз’яснювальної роботи про шляхи та джерела зараження, засоби особистої профілактики.