Ми всі знаємо, що строки сівби озимих культур мають вплив на їхню стійкість до несприятливих умов у зимовий період, рівні ураження хворобами і шкідниками як на початку, так і в подальші періоди вегетації озимих культур. Отже, перезимівля озимих хлібів є однією із найважливіших агрономічних проблем у виробництві зерна, яку потрібно завжди враховувати і знаходити способи максимального зменшення її шкідливих наслідків Осінній період вегетації рослин є вирішальним для формування продуктивності посівів озимих зернових. Тож наслідки допущених восени помилок у подальшому неможливо повною мірою виправити застосуванням певних агротехнічних прийомів.
Проблема зимо- та морозостійкості озимих зернових культур є однією із найважливіших в економіці сільського господарства . Важливу роль у загибелі озимих у період зимівлі відіграють здатність сорту до морозо- та зимостійкості .
Морозостійкість — це стійкість рослин проти дії низьких негативних температур, а зимостійкість — стійкість зимуючих рослин проти комплексу несприятливих умов зимівлі в осінній, зимовий і ранньовесняний періоди їхнього життя.
Успішна зимівля сортів озимих культур залежить від їхнього фізіолого-біохімічного складу і метаболічних процесів. Крім того, на зимостійкість того чи іншого сорту має безпосередній вплив вміст у органах зимуючих рослин не тільки розчинних цукрів, а й інших захисних сполук.
Серед озимих зернових культур найбільшу морозостійкість має жито та тритикале, значно меншу — пшениця, а найменшу — ячмінь. Але, на жаль, у боротьбі за продуктивність і якість часто залишаються недопрацьованими такі важливі питання, як морозо- і зимостійкість рослин. Саме тому в країні зафіксовано факти, коли в окремі роки внаслідок несприятливих умов зимівлі випадало до 70% рослин у посівах озимих.
Слід враховувати, що за ранніх строків висівання посіви переростають і більшою мірою пошкоджуються личинками гессенської, шведської, пшеничної та інших мух, попелицями, цикадками, підгризаючими совками, сильніше уражуються кореневими гнилями, бурою листковою іржею, борошнистою росою, вірусними хворобами і сильніше заростають бур’янами.
15.12.2017
Перезимівля озимих
Ми всі знаємо, що строки сівби озимих культур мають вплив на їхню стійкість до несприятливих умов у зимовий період, рівні ураження хворобами і шкідниками як на початку, так і в подальші періоди вегетації озимих культур. Отже, перезимівля озимих хлібів є однією із найважливіших агрономічних проблем у виробництві зерна, яку потрібно завжди враховувати і знаходити способи максимального зменшення її шкідливих наслідків Осінній період вегетації рослин є вирішальним для формування продуктивності посівів озимих зернових. Тож наслідки допущених восени помилок у подальшому неможливо повною мірою виправити застосуванням певних агротехнічних прийомів.
Проблема зимо- та морозостійкості озимих зернових культур є однією із найважливіших в економіці сільського господарства . Важливу роль у загибелі озимих у період зимівлі відіграють здатність сорту до морозо- та зимостійкості .
Морозостійкість — це стійкість рослин проти дії низьких негативних температур, а зимостійкість — стійкість зимуючих рослин проти комплексу несприятливих умов зимівлі в осінній, зимовий і ранньовесняний періоди їхнього життя.
Успішна зимівля сортів озимих культур залежить від їхнього фізіолого-біохімічного складу і метаболічних процесів. Крім того, на зимостійкість того чи іншого сорту має безпосередній вплив вміст у органах зимуючих рослин не тільки розчинних цукрів, а й інших захисних сполук.
Серед озимих зернових культур найбільшу морозостійкість має жито та тритикале, значно меншу — пшениця, а найменшу — ячмінь. Але, на жаль, у боротьбі за продуктивність і якість часто залишаються недопрацьованими такі важливі питання, як морозо- і зимостійкість рослин. Саме тому в країні зафіксовано факти, коли в окремі роки внаслідок несприятливих умов зимівлі випадало до 70% рослин у посівах озимих.
Слід враховувати, що за ранніх строків висівання посіви переростають і більшою мірою пошкоджуються личинками гессенської, шведської, пшеничної та інших мух, попелицями, цикадками, підгризаючими совками, сильніше уражуються кореневими гнилями, бурою листковою іржею, борошнистою росою, вірусними хворобами і сильніше заростають бур’янами.