Кожен господар намагається взимку годувати худобу повноцінно та корисно, додаючи до її раціону овочі і коренеплоди (буряк, гарбуз, морква, кабачки, капуста тощо), які містять достатню кількість вуглеводів та вітамінів, необхідних організму тварини. Але іноді саме це стає причиною харчових отруєнь.
Отруєння столовим буряком зустрічається досить часто у великої рогатої худоби та свиней. Нерідко в місцях, де вирощують цукровий буряк, велика рогата худоба труїться бадиллям. Найбільш небезпечне бадилля, що полежало в купах (часткове загниле або цвіле).
Отруєння буряком і бадиллям відбуваються, як правило, там, де для підвищення врожаю застосовують надмірну кількість азотовмісних добрив (нітратів) під цю культуру (до 150 – 200 кг / га). Крім того, багато промислових підприємств викидають в навколишнє середовище велику кількість окислів азоту, в результаті чого вони накопичуються в грунті і через кореневу систему надходять в коренеклубнеплоди, утворюючи небезпеку для здоров’я людей і тварин.
Отруєння свиней. Свині часто отруюються вареним і запареним столовим буряком.
Як показали спеціальні дослідження, в буряку при повільному охолодженні або повільному запарюванні з нітратів (азотовмісних добрив), що містяться в корнеклубнеплодах, під дією уцілілих або потрапивших з повітря денитрифицирующих мікроорганізмів утворюються нітрити, які в 10 разів більш токсичні для організму.
Зварений або запарений буряк стає отруйним через 5 – 6 годин, а максимальної токсичності він набуває через 12 годин.
Нітрити, потрапивши через шлунково-кишковий тракт у кров, викликають утворення метгемоглобіну, який обумовлює гіпоксію крові з подальшою аноксемії тканин, що у важких випадках отруєння призводить до загибелі тварини.
У свиней у випадках отруєння відзначаються пригнічення, відмова від корму. Тварини подовгу стоять нерухомо, іноді, навпаки, у тварин спостерігається занепокоєння. Потім настає м’язове тремтіння, нерідко блювота або позиви до неї, слинотеча. Слизові оболонки і шкіра бліді, холодні на дотик; п’ятачок і кінчики вух синіють. Тварини часто лежать, під час руху хитаються. Перед смертю (свині іноді гинуть через 0,5-1 годину) з’являються задишка, нерідко судоми.
У легких випадках отруєння свині одужують через 3 – 5 годин, хоча нездужання триває ще добу.
Для лікування призначають метиленовий синій, який вводять у вену вуха тварини або під шкіру в області вуха у вигляді 1-2% розчину з розрахунку 1-2 мг препарату на 1 кг маси тварини. Сприяє одужанню також внутрішньовенне введення офіцинального 5% розчину аскорбінової кислоти в кількості 0,1 мл на 1 кг маси тварини.
При ранньому виявленні отруєння буряком свиням можна призначити блювотний (апоморфіну гідрохлорид), який вводять у кількості 0,02 г під шкіру.
Для стимуляції серцевої діяльності та підвищення кров’яного тиску підшкірно вводять ефедрину гідрохлорид (0,03 – 0,05 г) і коразол (0,01-0,02 г) або кордіамін (2-3 мл ).
Для профілактики отруєнь очищений і промитий буряк швидко доводять до кипіння і варять не менше 30 хв. Не можна допускати повільного тривалого охолодження буряка в котлах; відвар видаляють.
Забій тварин дозволяється не раніше ніж через 72 години після одужання. При вимушеному забої проводять лабораторні дослідження м’яса. Вміст нітратів у м’ясі не повинен перевищувати 100 мг/кг, нітритів – 10 мг/кг.
Отруєння великої рогатої худоби відбувається під час годівлі корів загнилим цукровим буряком або бадиллям, що полежало в купах протягом тривалого часу. Можливо також отруєння корів кормовими буряками у разі споживання 30-35 кг на день.
У тварин у перші години після отруєння (через 2-3 години після годування) спостерігається пригнічення, повна відсутність апетиту (відрижки і жуйки) і спрага. Потім з’являється м’язове тремтіння, виражена анемічність, що супроводжується синюшним відтінком слизових оболонок, прискорена серцева діяльність і дихання. Перистальтика посилена, дефекації часті, калові маси іноді з домішкою крові; температура тіла нормальна.
У важких випадках отруєння тремтіння м’язів змінюється атаксією, потім судомами і нападами асфіксії, що призводять до зупинки дихання. При легкому отруєнні дихання відновлюється через 6-8 годин. Одужання зазвичай настає через 10-12 годин.
Для лікування використовують 1% водний розчин метіленового синього (можна з глюкозою) і 5% розчин аскорбінової кислоти, які вводять в тих же дозах, що і свиням, або 30% розчин натрію тіосульфату – телятам 30 мл, дорослим тваринам до 100 мл.
Для профілактики отруєнь буряк тваринам згодовують в сирому вигляді або відразу після запарювання. Не можна залишати запарений або зварений буряк в котлах на кілька годин. Не допускається згодовування тваринам цвілого бадилля. При годуванні доброякісним буряком для зв’язування щавлевої кислоти та попередження розладів травлення тваринам потрібно давати грубі корми і кальцію карбонат (крейда).
23.01.2019
Отруєння столовим буряком
Кожен господар намагається взимку годувати худобу повноцінно та корисно, додаючи до її раціону овочі і коренеплоди (буряк, гарбуз, морква, кабачки, капуста тощо), які містять достатню кількість вуглеводів та вітамінів, необхідних організму тварини. Але іноді саме це стає причиною харчових отруєнь.
Отруєння столовим буряком зустрічається досить часто у великої рогатої худоби та свиней. Нерідко в місцях, де вирощують цукровий буряк, велика рогата худоба труїться бадиллям. Найбільш небезпечне бадилля, що полежало в купах (часткове загниле або цвіле).
Отруєння буряком і бадиллям відбуваються, як правило, там, де для підвищення врожаю застосовують надмірну кількість азотовмісних добрив (нітратів) під цю культуру (до 150 – 200 кг / га). Крім того, багато промислових підприємств викидають в навколишнє середовище велику кількість окислів азоту, в результаті чого вони накопичуються в грунті і через кореневу систему надходять в коренеклубнеплоди, утворюючи небезпеку для здоров’я людей і тварин.
Отруєння свиней. Свині часто отруюються вареним і запареним столовим буряком.
Як показали спеціальні дослідження, в буряку при повільному охолодженні або повільному запарюванні з нітратів (азотовмісних добрив), що містяться в корнеклубнеплодах, під дією уцілілих або потрапивших з повітря денитрифицирующих мікроорганізмів утворюються нітрити, які в 10 разів більш токсичні для організму.
Зварений або запарений буряк стає отруйним через 5 – 6 годин, а максимальної токсичності він набуває через 12 годин.
Нітрити, потрапивши через шлунково-кишковий тракт у кров, викликають утворення метгемоглобіну, який обумовлює гіпоксію крові з подальшою аноксемії тканин, що у важких випадках отруєння призводить до загибелі тварини.
У свиней у випадках отруєння відзначаються пригнічення, відмова від корму. Тварини подовгу стоять нерухомо, іноді, навпаки, у тварин спостерігається занепокоєння. Потім настає м’язове тремтіння, нерідко блювота або позиви до неї, слинотеча. Слизові оболонки і шкіра бліді, холодні на дотик; п’ятачок і кінчики вух синіють. Тварини часто лежать, під час руху хитаються. Перед смертю (свині іноді гинуть через 0,5-1 годину) з’являються задишка, нерідко судоми.
У легких випадках отруєння свині одужують через 3 – 5 годин, хоча нездужання триває ще добу.
Для лікування призначають метиленовий синій, який вводять у вену вуха тварини або під шкіру в області вуха у вигляді 1-2% розчину з розрахунку 1-2 мг препарату на 1 кг маси тварини. Сприяє одужанню також внутрішньовенне введення офіцинального 5% розчину аскорбінової кислоти в кількості 0,1 мл на 1 кг маси тварини.
При ранньому виявленні отруєння буряком свиням можна призначити блювотний (апоморфіну гідрохлорид), який вводять у кількості 0,02 г під шкіру.
Для стимуляції серцевої діяльності та підвищення кров’яного тиску підшкірно вводять ефедрину гідрохлорид (0,03 – 0,05 г) і коразол (0,01-0,02 г) або кордіамін (2-3 мл ).
Для профілактики отруєнь очищений і промитий буряк швидко доводять до кипіння і варять не менше 30 хв. Не можна допускати повільного тривалого охолодження буряка в котлах; відвар видаляють.
Забій тварин дозволяється не раніше ніж через 72 години після одужання. При вимушеному забої проводять лабораторні дослідження м’яса. Вміст нітратів у м’ясі не повинен перевищувати 100 мг/кг, нітритів – 10 мг/кг.
Отруєння великої рогатої худоби відбувається під час годівлі корів загнилим цукровим буряком або бадиллям, що полежало в купах протягом тривалого часу. Можливо також отруєння корів кормовими буряками у разі споживання 30-35 кг на день.
У тварин у перші години після отруєння (через 2-3 години після годування) спостерігається пригнічення, повна відсутність апетиту (відрижки і жуйки) і спрага. Потім з’являється м’язове тремтіння, виражена анемічність, що супроводжується синюшним відтінком слизових оболонок, прискорена серцева діяльність і дихання. Перистальтика посилена, дефекації часті, калові маси іноді з домішкою крові; температура тіла нормальна.
У важких випадках отруєння тремтіння м’язів змінюється атаксією, потім судомами і нападами асфіксії, що призводять до зупинки дихання. При легкому отруєнні дихання відновлюється через 6-8 годин. Одужання зазвичай настає через 10-12 годин.
Для лікування використовують 1% водний розчин метіленового синього (можна з глюкозою) і 5% розчин аскорбінової кислоти, які вводять в тих же дозах, що і свиням, або 30% розчин натрію тіосульфату – телятам 30 мл, дорослим тваринам до 100 мл.
Для профілактики отруєнь буряк тваринам згодовують в сирому вигляді або відразу після запарювання. Не можна залишати запарений або зварений буряк в котлах на кілька годин. Не допускається згодовування тваринам цвілого бадилля. При годуванні доброякісним буряком для зв’язування щавлевої кислоти та попередження розладів травлення тваринам потрібно давати грубі корми і кальцію карбонат (крейда).