Основи організації літнього відпочинку дітей

У чому сенс сучасної концепції організації літнього відпочинку дітей і підлітків? Яке місце займає ця система у формуванні особистості дитини? На наш погляд, це, насамперед, невід’ємна складова всієї життєдіяльності дитини, де гармонійно поєднуються духовно-естетичні, раціонально-пізнавальні, ідейно-моральні засади, це освоєння життя дитиною самим безпосереднім, природним чином. Літній табір, центр, турбаза, спортмайданчик, дитячий клуб тому розглядаються не тільки як тимчасове місцезнаходження дитини, де вона здобуває ті чи інші навички та знання, де цікаво проводить свій вільний час, але як необхідне буття, що дозволяє розкритися всім потенційним, прихованим духовним і фізичним можливостям.

У змістовній стороні цієї життєдіяльності слід особливо виділити кілька аспектів.

По-перше, оздоровча складова життя в таборі. Це оптимальний руховий режим, загартовування, збалансоване харчування, раціональний добовий розпорядок, відповідність навколишнього середовища гігієнічним нормативам, гігієнічні навички та здоровий спосіб життя.

По-друге, оздоровчий відпочинок дітей як потужний акумулятор «зарядки» і «розрядки»: психічної, моральної, етичної, естетичної, фізичної. Розумне поєднання відпочинку і праці, спорту і творчості дисциплінує дитину, балансує її мислення і емоції.

По-третє, система організованого відпочинку для підлітка сприятлива тим, що в ній взаємодіють педагогічні та медичні, соціальні та індивідуальні зв’язки.

Таким чином, організований відпочинок одночасно виконує розвиваючу, оздоровчу, освітню, культурологічну, психотерапевтичну, комунікативну функції. Літній відпочинок дає дорослому можливість увійти в самий безпосередній контакт зі світом дитини. І якщо не сформувати, то закласти у ньому основи здорової моральності.

Масова практика дає чимало прикладів низького рівня ефективності організованого літнього відпочинку дітей і підлітків. Відсутня збалансованість різних видів і напрямків виховних впливів як за змістом, так і за часом; недостатньо використовується своєрідність навколишнього середовища і природи; не завжди дотримується принцип єдності виховання і оздоровлення; недостатньо організовано трудову участь хлопців у житті табору. І ще одне, дуже важливе упущення: у багатьох випадках не враховуються і не задовольняються розумові потреби і соціальні очікування підлітків, пов’язані з поїздкою у табір.

Життя у таборі повинно будуватися на принципах:-справжньої демократії, що відкриває максимальні можливості для розвитку ініціативи, самодіяльності, самостійності, самоврядування дітей та дорослих;-різноманіття форм і методів, що застосовуються як в індивідуальній, так і в колективній діяльності підлітків і співробітників;-простору у виборі видів діяльності, колективу друзів, вихователів як умови для розвитку творчої самостійності дитини, його схильностей, інтересів, фізичних можливостей;-шанобливого ставлення як до особистості дорослого працівника, так і до особистості дитини.

Завдання системи літнього відпочинку полягає у тому, щоб викликати у дітей і підлітків живий і здоровий інтерес до всього навколишнього, бажання більше дізнатися і проаналізувати збагнене, навчитися самостійно мислити, приймати рішення, бути добрими, вдячними, чуйними, зарядитися духовною і фізичною енергією. Основою тут служать духовно-моральні та культурно-історичні народні традиції, так само як і багатошарове сприйняття світу, а також шляхи і методи їх реалізації у сфері конкретних повсякденних справ дитячого оздоровчого відпочинку дітей, взаємодія зі старшими, з сім’єю.

Справжні зміни в організації дитячого оздоровчого відпочинку відбудуться тільки тоді, коли дорослі визнають, що дитинство це самоцінний цілісний період життєдіяльності людини, без якого немає і не може бути повноцінно розвиненої дорослої особистості. І будь-яка втрата або будь-яке недоотримання, недорозвинення, недорозкриття особистості дитини часто згодом жорстко мстить і їй самій, і оточуючим, і суспільству в цілому.

Тому головна мета змісту річного організованого відпочинку дітей і підлітків полягає в тому, щоб створити такі умови і психологічний клімат, в яких дитина зуміла б максимально осмислити свою індивідуальність, розкрити свої бажання і потреби, осягнути свої сили і здібності, своє значення у житті, у родині, у товаристві.

Колективність табірного життя передбачає безліч контактів, отримання різноманітної інформації, зміну емоційного сприйняття. Не завжди такі контакти дітям вдаються відразу. Потрібно створити сприятливі умови для швидкої безконфліктної адаптації дітей, щоб уже з перших хвилин перебування у таборі у дитини виник позитивний настрій.

Допитлива природа дитинства не переносить формалізованих методів виховання. Рухомій дитячій натурі тісно у рамках умовностей. Тому добре було б створити такий ігровий, гуртковий комплекс, який би дозволив дитині не тільки продовжити займатися знайомою і улюбленою справою, а й долучитися до самих різних областей творчості: технічної, будівельної, профільної, конструкторської, художньої, музичної, літературної, театральної.