Грип птиці (лат. Grippusavium), який також називають класичною чумою птиці, представляє собою гостре вірусне захворювання, яке характеризується ураженням органів травної і дихальної систем та високою смертністю. Ця хвороба зустрічається у багатьох країнах практично по всьому світі і протікає зазвичай у вигляді епізоотій та ензоотій, охоплюючи велику частину поголів’я у господарстві та на доволі великій території навколо.
Грип птиці швидко поширюється повітряно-крапельним шляхом і проникає до чутливого організму птиці, перш за все, через слизові оболонки клоаки та кон’юнктиви. Існує також аліментарний шлях передачі збудника. Таким чином, джерелом інфекції є хвора птиця, а сам вірус може швидко поширюватися через забруднений корм, воду та підстилку.
Найбільш небезпечним джерелом збудника вважають перехворілу птицю, яка зберігає вірусоносійство протягом не менше двох місяців. При цьому в її організмі вірус зберігається в присутності антитіл, утворюючи латентну інфекцію. Під впливом сприятливих умов вірус легко активізується і може тривалий час виділятися у зовнішнє середовище. Через це спалахи грипу доволі часто спостерігаються після дії на птахопоголів’я стресових умов: переохолодження, отруєння, голодування тощо.
Одним із факторів розповсюдження хвороби – перевезення хворої птиці, особливо ще до появи перших симптомів захворювання. Вірус також може поширюватися через товарну продукцію (яйця, тушки, пір’я), отриману від клінічно хворої або інфікованої птиці.
Клінічні симптоми
Інкубаційний період захворювання триває 1–5 діб. Перебіг хвороби гострий і підгострий. У птиці спостерігається підвищення температури тіла до 44°С, відмова від корму, пригнічення, втрата чутливості, синюшність слизових оболонок, гребеня та сережок, парези й паралічі. Хвора птиця сидить, настовбурчившись, упирається дзьобом у підлогу, крила опущені, хода хитка. У окремих хворих курей можуть виявлятися симптоми ураження нервової системи або травного каналу, набряки підшкірної клітковини в ділянці голови та шиї. Перед загибеллю температура тіла птиці знижується до 30°С. Летальність від цієї хвороби становить 70 – 100 %.
Щоб запобігти занесенню й поширенню збудника хвороби, потрібно ретельно виконувати ветеринарно-санітарні нормативи щодо утримання і догляду за птицею.
Отже, якщо ви помітили не властиву поведінку свійської птиці, негайно звертайтеся до ветеринарних фахівців для подальшого встановлення діагнозу.
12.10.2018
Обережно, пташиний грип!
Грип птиці (лат. Grippusavium), який також називають класичною чумою птиці, представляє собою гостре вірусне захворювання, яке характеризується ураженням органів травної і дихальної систем та високою смертністю. Ця хвороба зустрічається у багатьох країнах практично по всьому світі і протікає зазвичай у вигляді епізоотій та ензоотій, охоплюючи велику частину поголів’я у господарстві та на доволі великій території навколо.
Грип птиці швидко поширюється повітряно-крапельним шляхом і проникає до чутливого організму птиці, перш за все, через слизові оболонки клоаки та кон’юнктиви. Існує також аліментарний шлях передачі збудника. Таким чином, джерелом інфекції є хвора птиця, а сам вірус може швидко поширюватися через забруднений корм, воду та підстилку.
Найбільш небезпечним джерелом збудника вважають перехворілу птицю, яка зберігає вірусоносійство протягом не менше двох місяців. При цьому в її організмі вірус зберігається в присутності антитіл, утворюючи латентну інфекцію. Під впливом сприятливих умов вірус легко активізується і може тривалий час виділятися у зовнішнє середовище. Через це спалахи грипу доволі часто спостерігаються після дії на птахопоголів’я стресових умов: переохолодження, отруєння, голодування тощо.
Одним із факторів розповсюдження хвороби – перевезення хворої птиці, особливо ще до появи перших симптомів захворювання. Вірус також може поширюватися через товарну продукцію (яйця, тушки, пір’я), отриману від клінічно хворої або інфікованої птиці.
Клінічні симптоми
Інкубаційний період захворювання триває 1–5 діб. Перебіг хвороби гострий і підгострий. У птиці спостерігається підвищення температури тіла до 44°С, відмова від корму, пригнічення, втрата чутливості, синюшність слизових оболонок, гребеня та сережок, парези й паралічі. Хвора птиця сидить, настовбурчившись, упирається дзьобом у підлогу, крила опущені, хода хитка. У окремих хворих курей можуть виявлятися симптоми ураження нервової системи або травного каналу, набряки підшкірної клітковини в ділянці голови та шиї. Перед загибеллю температура тіла птиці знижується до 30°С. Летальність від цієї хвороби становить 70 – 100 %.
Щоб запобігти занесенню й поширенню збудника хвороби, потрібно ретельно виконувати ветеринарно-санітарні нормативи щодо утримання і догляду за птицею.
Отже, якщо ви помітили не властиву поведінку свійської птиці, негайно звертайтеся до ветеринарних фахівців для подальшого встановлення діагнозу.