В останні роки почастішали випадки захворювання плодових дерев. Успішному їх вирощуванню, одержанню стабільних врожаїв високоякісних плодів перешкоджають різні хвороби. Однією з найнебезпечніших з них є бактеріальний опік плодових – карантинне захворювання багатьох видів плодових культур, що розповсюджується, насамперед, із садивним матеріалом рослин-господарів (живці, саджанці), які містять приховану інфекцію.
Високочутливими до бактеріального опіку є груша, яблуня, айва, слива, персик, абрикос. Опік квітів – перша типова ознака прояву бактеріального опіку – з’являється навесні в період цвітіння плодових дерев. Квіти в’януть, висихають, змінюють забарвлення від коричневого до чорного. Уражені квіти можуть опадати , але частіше вони залишаються на рослині. Інфекція від квітів передається на сусідні листки і гілочки. Інколи ураження квітів може призвести до втрати цілої гілки чи дерева. Впродовж декількох днів інфекція поширюється пагонами на 15-30 см або більше.
Інфіковані пагони змінюють забарвлення від світло – до темно-коричневого на яблунях та від темно-коричневого до чорного – на грушах. Листки можуть стати інфікованими після того, як бактерії потрапили до них безпосередньо через продихи на листку, або частіше через поранення завдані комахами, градом, вітром. Уражені листки залишаються на гілках , окремі гілки або цілі дерева виглядають ніби опалені вогнем, звідси і назва хвороби – «опік плодових».
Найсприятливішими умовами для розвитку захворювання є відносна вологість 80% та температура повітря 18- 29 С. Влітку , у зв’язку з потеплінням, розвиток захворювання уповільнюється. Основними переносниками збудника опіку плодових на невелику відстань є комахи ( бджоли, оси, мухи та фітофаги-попелиці, галиці тощо).
Профілактика й організація захисту
Для вчасного виявлення хвороби слід проводити моніторинг плодових насаджень. Встановлено, що симптоми захворювання можуть проявлятися в трьох періодах вегетації рослин: цвітіння, інтенсивний ріст молодих пагонів та осінній посилений сокорух. Для запобігання поширення хвороби пропонують інтегровану програму хімічних заходів у поєднанні з поліпшенням санітарного стану садів, підрізуванням, викорчовуванням, підживленням дерев і використанням стійких або толерантних сортів. Для стримування розвитку бактеріального опіку плодових рекомендують обробку мідьвмісними препаратами з інтервалом п’ять днів , з періоду відкриття 5%, 50%, 100% квітів.
Викорчовування і спалювання рослин у насадженнях , де всихання сягає понад 30%. Якщо зараження незначне , допускається видалення окремих уражених гілок( під час випилювання уражених гілок захоплюють здорову тканину на 20-40 см нижче видимої межі ураження). Обов’язкова дезінфекція садових інструментів 10%-м розчином мідного купоросу , 70%-м метиловим спиртом та дезінфекція зрізів 1%-м розчином мідного купоросу й обмазування їх садовим варом або емульсійною фарбою.
Обережно: бактеріальний опік плодових!
В останні роки почастішали випадки захворювання плодових дерев. Успішному їх вирощуванню, одержанню стабільних врожаїв високоякісних плодів перешкоджають різні хвороби. Однією з найнебезпечніших з них є бактеріальний опік плодових – карантинне захворювання багатьох видів плодових культур, що розповсюджується, насамперед, із садивним матеріалом рослин-господарів (живці, саджанці), які містять приховану інфекцію.
Високочутливими до бактеріального опіку є груша, яблуня, айва, слива, персик, абрикос. Опік квітів – перша типова ознака прояву бактеріального опіку – з’являється навесні в період цвітіння плодових дерев. Квіти в’януть, висихають, змінюють забарвлення від коричневого до чорного. Уражені квіти можуть опадати , але частіше вони залишаються на рослині. Інфекція від квітів передається на сусідні листки і гілочки. Інколи ураження квітів може призвести до втрати цілої гілки чи дерева. Впродовж декількох днів інфекція поширюється пагонами на 15-30 см або більше.
Інфіковані пагони змінюють забарвлення від світло – до темно-коричневого на яблунях та від темно-коричневого до чорного – на грушах. Листки можуть стати інфікованими після того, як бактерії потрапили до них безпосередньо через продихи на листку, або частіше через поранення завдані комахами, градом, вітром. Уражені листки залишаються на гілках , окремі гілки або цілі дерева виглядають ніби опалені вогнем, звідси і назва хвороби – «опік плодових».
Найсприятливішими умовами для розвитку захворювання є відносна вологість 80% та температура повітря 18- 29 С. Влітку , у зв’язку з потеплінням, розвиток захворювання уповільнюється. Основними переносниками збудника опіку плодових на невелику відстань є комахи ( бджоли, оси, мухи та фітофаги-попелиці, галиці тощо).
Профілактика й організація захисту
Для вчасного виявлення хвороби слід проводити моніторинг плодових насаджень. Встановлено, що симптоми захворювання можуть проявлятися в трьох періодах вегетації рослин: цвітіння, інтенсивний ріст молодих пагонів та осінній посилений сокорух. Для запобігання поширення хвороби пропонують інтегровану програму хімічних заходів у поєднанні з поліпшенням санітарного стану садів, підрізуванням, викорчовуванням, підживленням дерев і використанням стійких або толерантних сортів. Для стримування розвитку бактеріального опіку плодових рекомендують обробку мідьвмісними препаратами з інтервалом п’ять днів , з періоду відкриття 5%, 50%, 100% квітів.
Викорчовування і спалювання рослин у насадженнях , де всихання сягає понад 30%. Якщо зараження незначне , допускається видалення окремих уражених гілок( під час випилювання уражених гілок захоплюють здорову тканину на 20-40 см нижче видимої межі ураження). Обов’язкова дезінфекція садових інструментів 10%-м розчином мідного купоросу , 70%-м метиловим спиртом та дезінфекція зрізів 1%-м розчином мідного купоросу й обмазування їх садовим варом або емульсійною фарбою.