Свого часу впровадження статті про незаконне збагачення до КК України було однією з вимог ЄС та одним із зобов’язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом. Однак, на початку 2019 року Конституційний суд України прийняв рішення про декриміналізацію ст. 368-2 КК України про незаконне збагачення у зв’язку із її невідповідністю Конституції України. Було вказано, що стаття у досліджуваній редакції суперечить презумпції невинуватості, порушує принцип свободи від самовикриття та перекладає тягар доказування із сторони обвинувачення на сторону захисту, яка повинна доводити законність походження активів. Сама ст. 368-2 КК України «Незаконне збагачення» передбачала кримінальну відповідальність за набуття держслужбовцем (чиновником), у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких, як само і передача ним таких активів будь-якій іншій особі, не підтвердженні доказами.
Корінь зла даної статті – «законність підстав набуття яких не підтверджено доказами».
Законопроект №1031, який народні депутати підтримали 31.10.2019 року, змінює підхід до формулювання статті згідно із ст. 368-5 КК України незаконним збагаченням є набуття чиновником активів, вартість яких більше ніж на 6500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи. Це й змінило повністю розуміння як складу злочину, так і наслідків його розслідування.
Отже, наразі механізм роботи антикорупційних органів прописаний наступним чином:
НАЗК займається первісною перевіркою електронних декларацій службовців. У випадку виявлення у деклараціях відомостей про набуття останніми права власності на необґрунтовані активи НАЗК має звернутися до правоохоронних органів із відповідним повідомленням. Після цього НАБ України та САП мають зібрати достатньо доказів, щоб довести, що задекларовані активи не відповідають статкам, отриманим законним способом.
Можливий і інший варіант відкриття кримінального провадження: інформація із загальнодоступних джерел про наявність активів, які явно неспіврозмірні із статками чиновника або безпосередньо заява про вчинення кримінального правопорушення, що мають довести детективи.
Залишилось додати, що нова стаття 368 у Кримінальному Кодексі про незаконні доходи, передбачає позбавлення волі від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3-х років.
20.12.2019
Нова норма Кримінального кодексу
Свого часу впровадження статті про незаконне збагачення до КК України було однією з вимог ЄС та одним із зобов’язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом. Однак, на початку 2019 року Конституційний суд України прийняв рішення про декриміналізацію ст. 368-2 КК України про незаконне збагачення у зв’язку із її невідповідністю Конституції України. Було вказано, що стаття у досліджуваній редакції суперечить презумпції невинуватості, порушує принцип свободи від самовикриття та перекладає тягар доказування із сторони обвинувачення на сторону захисту, яка повинна доводити законність походження активів. Сама ст. 368-2 КК України «Незаконне збагачення» передбачала кримінальну відповідальність за набуття держслужбовцем (чиновником), у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких, як само і передача ним таких активів будь-якій іншій особі, не підтвердженні доказами.
Корінь зла даної статті – «законність підстав набуття яких не підтверджено доказами».
Законопроект №1031, який народні депутати підтримали 31.10.2019 року, змінює підхід до формулювання статті згідно із ст. 368-5 КК України незаконним збагаченням є набуття чиновником активів, вартість яких більше ніж на 6500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи. Це й змінило повністю розуміння як складу злочину, так і наслідків його розслідування.
Отже, наразі механізм роботи антикорупційних органів прописаний наступним чином:
НАЗК займається первісною перевіркою електронних декларацій службовців. У випадку виявлення у деклараціях відомостей про набуття останніми права власності на необґрунтовані активи НАЗК має звернутися до правоохоронних органів із відповідним повідомленням. Після цього НАБ України та САП мають зібрати достатньо доказів, щоб довести, що задекларовані активи не відповідають статкам, отриманим законним способом.
Можливий і інший варіант відкриття кримінального провадження: інформація із загальнодоступних джерел про наявність активів, які явно неспіврозмірні із статками чиновника або безпосередньо заява про вчинення кримінального правопорушення, що мають довести детективи.
Залишилось додати, що нова стаття 368 у Кримінальному Кодексі про незаконні доходи, передбачає позбавлення волі від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3-х років.