Нішеві культури: васильки справжні (базилік)

Васильки справжні або базилік (Ocimum basiliсum) – це однорічна трав’яниста рослина родини Губоцвіті (Lamiaceaeae), яка належить до групи пряно-смакових.

Батьківщиною васильків є Індія і Цейлон, на території України в дикому вигляді вони не зустрічаються. Рід Оcimum налічує близько 200 видів: базилік запашний, або базилік звичайний, або базилік городній, або базилік камфорний, базилік м’ятолистий, базилік евгенольний і багато інших.

Базилік був відомий ще в стародавні часи і вважався магічним завдяки своїм лікувальним властивостям. У пірамідах Єгипту були знайдені вінки з базиліка, а в Індії він вважався священним, його називали улюбленою рослиною бога Вішну, дружина якого перетворилася на базилік, коли спустилася на землю.

До Європи рослина була завезена в IV столітті до н. е., що поверталися з Азії солдатами Олександра Великого. Базилік повільно поширився по країнах Середземномор’я, а з часом – і по всьому світу.

У XVIII столітті завдяки французьким кухарям базилік зайняв своє місце в кулінарних книгах. Його цінують всюди, а особливо – в Італії, Іспанії, Греції, Грузії та Франції. До України базилік завезли на початку XVII століття: його свіжі листки їли з сіллю і використовували як приправу до смаженого. У старовинному керівництві для городників написано: «Чим трава молодша, тим духмяніше і м’якше. Перш, ніж вона розквітне, її обривають, зв’язують у пучки на зразок м’яти, вішають сушити в тіні в такому місці, де б провітрювало; потім кладуть її в ящики і товчуть в порошок, який кладуть потроху в соуси з іншими запашними травами. І в юшки покладається вона стовчена … ».

Також надземна частина рослини (переважно суцвіття) містить до 1-1,5% ефірної олії. Найбільший вихід олії спостерігається у фазі повного цвітіння, проте сушіння сильно знижує вихід олії. У насінні міститься 12-20% жирної олії; в листках – 0,003-0,009% каротину (вітаміну А), до 0,15% рутину (вітаміну Р), мікро- та макроелементи.

На даний час сировину базиліку звичайного використовують у свіжому і висушеному вигляді, зокрема в консервній промисловості для ароматизації маринадів і соусів, а також у м’ясній промисловості. Він входить до складу пряних сумішей, якими замінюють чорний перець, є основою при створенні спеціальних і специфічних ароматичних композицій. У свіжому вигляді рослину додають у страви з баранини, яловичини, субпродуктів, курятини та до фаршу.

Базилік має і лікувальні властивості: допомагає відновитися організму від дієти, прискорює метаболізм і сприяє спалюванню жирів, заспокійливо впливає на нервову систему, усуває дискомфорт в шлунку, уповільнює процеси старіння в організмі людини і зміцнює імунітет.

Виділяють чотири різновиди базиліка: невеликий (зеленолистий, фіолетоволистий, кучерявий); зеленолистий – з фіолетовими квітами і запахом анісу; кораблевидний (з запахом гвоздики і лаврового листа) і пупковидний. Оскільки культура є тропічною рослиною, то вона дуже вимоглива до тепла, вологи, світла.

Строки сівби базиліка залежать від того, з якою метою вирощується ця рослина: отримання зелені або насіння. Якщо необхідно отримувати тільки зелень, то сівбу насіння потрібно проводити після того, як мине загроза нічних заморозків. Якщо посів проводиться в теплиці або в парнику, то строки можна змістити на більш ранній період.

Якщо потрібно отримати насіння, то базилік вирощують тільки через розсаду. У цьому випадку строки посадки визначаються зворотним відліком. За точку відліку береться дата висадки розсади в грунт. З цієї дати віднімається 50-60 днів (це вік розсади, рекомендований для висадки у відкритий грунт), і потім ще віднімається 10-15 днів (це час від посіву насіння до появи росточка з землі). Якщо розсада вирощується з пікіровкою, то необхідно відняти ще 4-5 днів (це час адаптації розсади після пікіровки, тобто її пересаджування із загального ящика в індивідуальні горщики). Отримана дата і є строк сівби базиліка при вирощуванні його через розсаду.

У Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2019 рік станом на 18.12.2019, в наявності є 13 сортів васильків звичайних (перевірити наявність сорту в Реєстрі можна за посиланням https://sops.gov.ua/reestr-sortiv-roslin С. 418).

Оскільки насіння є основою для отримання товарної продукції з високими показниками, й зважаючи на ризики, що виникають при вирощуванні нішевих культур, обов’язково необхідно перевірити наявність сертифікатів, що засвідчують сортові та посівні якості насіння обраної культури, за допомогою Реєстру сертифікатів (https://agro.me.gov.ua/ua/file-storage/reyestr-sertifikativ-na-nasinnya-taabo-sadivnij-material)

Збирання зеленої маси починають, коли рослини досягають висоти 10-15 см, або коли вони утворюють 5-6 розгалужень, у фазі цвітіння, коли рослини набувають найбільшу кількість ароматичних олій. Як правило, такого стану рослини досягають через 25-30 днів після посадки розсади. При цьому на рослинах залишають нижні розгалуження, з пазух яких згодом утворюються нові пагони. За сезон проводять 2-4 скошування. Для вживання невеликої кількості зелені практикують вищипування листків або невеликих гілочок

При сортуванні та формуванні пучків свіжого базиліку обов’язково необхідно приділяти увагу трьом важливим зовнішнім кулінарним якостям, що визначаються візуально: свіжість; вирівняність за розміром, формою і забарвленням; відсутність пошкоджень шкідниками, ураження хворобами, жовтизни і забруднення грунтом.

Для отримання сухої сировини зібрану зелену масу висушують в тіні або в спеціальних сушарках при температурі 30-35°С, доводячи її до 12-15% вологості. Суху масу упаковують в картонну або паперову тару. При цьому потрібно мати на увазі, що сушка під прямими сонячними променями веде до втрати рослинами зеленого кольору і аромату.