Незаразні хвороби здебільшого виникають через порушення технології годівлі, утримання та догляду за вівцями відповідно до їх віку, статі, породи. До незаразних захворювань належать зокрема і хвороби органів дихання.
Особливо вразливим до них є молодняк. Тому для запобігання виникненню таких хвороб слід усувати першопричини: протяги, вологість, загазованість приміщень (де ягнята утримуються в перші дні життя). Під час профілактики цих захворювань є важливою добра годівля та наявність у раціоні преміксів з вітамінами й мінеральними речовинами.
Добре проводити вітамінізацію всього маточного поголів’я у другій половині суягності.
Працівникам вівчарень слід пам’ятати про можливість зникнення запалення легенів у дорослих овець при несвоєчасній стрижці, що викликає перегрів організму вівці.
Хвороба розвивається досить швидко і може загостритись у холодну пору року, і це призводить до загибелі овець нормальної вгодованості.
Так звана «ковильна» хвороба також почасти уражає саме органи дихання.
Причиною її виникнення є випасання овець у степовій зоні, де серед рослинності переважає ковила. Насіння цієї трави проникає у шкіру або слизову оболонку дихальних шляхів і просувається вглиб тіла.
Також до значних збитків через ураження дихальної системи може призвести і тривале випасання отари у посушливих місцях, де рух тварин спричиняє куряву, через яку в організм потрапляють хвороботворні мікроорганізми, яйця глистів, тощо.
З-поміж незаразних хвороб органів травлення у дорослих тварин почасти виявляють тимпанію – переповнення передшлунків газами із затримкою їх виходу.
Ця хвороба може набути масовості у короткий проміжок часу. Відтак, щоб запобігти її виникненню, слід:
– уникати випасання голодних овець на сіяних соковитих травах (люцерна, конюшина);
– не виганяти голодних тварин на пасовище із соковитим росяним травостоєм, або відразу ж після дощу;
– перед згодовуванням чи випасанням на соковитих травах овець попередньо підгодовують сіном;
– злежану на купі та підігріту скошену траву згодовувати лише попередньо змішавши із сіном чи солом’яною січкою;
– не поїти непроточною водою, або відразу ж після поїдання соковитих кормів; – за будь-яких обставин не годувати тварин гнилим, пліснявим чи мерзлим кормом.
Незаразні хвороби овець на які слід звертати увагу в осінньо-зимовий період
Незаразні хвороби здебільшого виникають через порушення технології годівлі, утримання та догляду за вівцями відповідно до їх віку, статі, породи. До незаразних захворювань належать зокрема і хвороби органів дихання.
Особливо вразливим до них є молодняк. Тому для запобігання виникненню таких хвороб слід усувати першопричини: протяги, вологість, загазованість приміщень (де ягнята утримуються в перші дні життя). Під час профілактики цих захворювань є важливою добра годівля та наявність у раціоні преміксів з вітамінами й мінеральними речовинами.
Добре проводити вітамінізацію всього маточного поголів’я у другій половині суягності.
Працівникам вівчарень слід пам’ятати про можливість зникнення запалення легенів у дорослих овець при несвоєчасній стрижці, що викликає перегрів організму вівці.
Хвороба розвивається досить швидко і може загостритись у холодну пору року, і це призводить до загибелі овець нормальної вгодованості.
Так звана «ковильна» хвороба також почасти уражає саме органи дихання.
Причиною її виникнення є випасання овець у степовій зоні, де серед рослинності переважає ковила. Насіння цієї трави проникає у шкіру або слизову оболонку дихальних шляхів і просувається вглиб тіла.
Також до значних збитків через ураження дихальної системи може призвести і тривале випасання отари у посушливих місцях, де рух тварин спричиняє куряву, через яку в організм потрапляють хвороботворні мікроорганізми, яйця глистів, тощо.
З-поміж незаразних хвороб органів травлення у дорослих тварин почасти виявляють тимпанію – переповнення передшлунків газами із затримкою їх виходу.
Ця хвороба може набути масовості у короткий проміжок часу. Відтак, щоб запобігти її виникненню, слід:
– уникати випасання голодних овець на сіяних соковитих травах (люцерна, конюшина);
– не виганяти голодних тварин на пасовище із соковитим росяним травостоєм, або відразу ж після дощу;
– перед згодовуванням чи випасанням на соковитих травах овець попередньо підгодовують сіном;
– злежану на купі та підігріту скошену траву згодовувати лише попередньо змішавши із сіном чи солом’яною січкою;
– не поїти непроточною водою, або відразу ж після поїдання соковитих кормів; – за будь-яких обставин не годувати тварин гнилим, пліснявим чи мерзлим кормом.