Ще у ХІХ столітті гіркокаштан (або просто кінський каштан звичайний) був екзотикою і висаджувався лише у ботанічних садах і великих містах на кшталт Києва, Харкова чи Львова. Нині каштан – одна з основних рослин і нашого міста. Останніми роками каштани раптово почали сохнути, влітку скидати листя і цвісти восени. Спершу це відбулось на Закарпатті, десь на межі 2000-го року, проте ця подія якось не привернула уваги ні населення, ні влади, ні науковців.
Забили на сполох лише тоді, коли дивні речі з каштанами почали відбуватися у Львові у 2002 році. За дослідження взялися науковці і оприлюднили результат. Як з’ясувалося, бідою наших каштанів є міліметрових розмірів міль – Cameraria ohridella Deschka et Dimič або каштанова мінуюча міль – вид невідомого походження, який був виявлений в ізольованому локалітеті озера Охрид в Македонії (Formed Jugoslavian Repablic Makedonia) у 1985 р., а як новий вид – описаний у 1986 р. Cameraria ohridella не є автохтонним видом і вважається завезеним, проте його батьківщина до нинішнього дня так і не встановлена.
До 2000 р. даний вид поширився всією Європою, також і в Україні. Вважається, що інвазія Cameraria ohridella в Україну розпочалась у 1998-1999 рр. з Угорщини. Впродовж останніх років вид поширився на територію більшої частини Західної України і розпочав експансію в центральні регіони держави. Науковці Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України (Київ) на чолі з І. Акімовим зазначають, що поширення молі відбувалося вздовж автотраси Чоп-Київ внаслідок перевезення автомобілями та залізничним транспортом уражених листків каштану. Личинки каштанової мінуючої молі поселяються в листках гіркокаштану, клену гостролистого (Acer plataniodes), липи серцелистої (Tilia cordata), платану західного (Platan occidentalis) та ясена (Fraxinus excelsior).
Пошкоджені рослини не тільки втрачають красу, але й не можуть у належно виконувати функції «легенів» міста. Тому, визначення та чітке виконання захисних заходів – це єдиний шлях у боротьбі з цим найнебезпечнішим шкідником.
Але для визначення методів боротьби необхідно ознайомимося з життєвим циклом шкідника. Тож, його перезимівля здійснюється у стадії лялечки в опалому листі. Виліт метеликів, залежно від погодних умов весняного періоду, відбувається наприкінці квітня – початку травня і збігається у часі з початком цвітіння каштанів. Тоді самка молі відкладає яйця на верхній частині листової пластинки кінського каштана. Гусениця одразу після відродження проникає під шкірку листа і на перших порах харчується соком рослини. Пізніше, подорослішавши, вона починає харчуватися не стільки соком, скільки тканинами рослини, прогризаючи ходи (міни) між верхньою і нижньою оболонкою листової пластинки.
Гусениця шостого віку починає плести кокон, розташовуючись в спеціальній камері всередині міни. Метелик, виходячи з лялечки, продавлює оболонку кокона і розриває шкірку на верхній стороні листа. Оболонка лялечки залишається частково над поверхнею листової пластинки і частково всередині кокона. Каштанова мінуюча міль дає кілька поколінь на рік, а протягом теплого сезону кількість шкідників збільшується у геометричній прогресії. Тому до кінця літа, при сильному ураженні, каштан може повністю втратити листя, оскільки в кожному листі може знаходитися більше сотні личинок.
Чіткої високоефективної системи захисту каштанів в умовах міста немає. Але серед низки заходів з обмеження чисельності фітофага заслуговують на увагу, у першу чергу, екологічно безпечні прийоми – повсюдне згрібання та компостування опалого листя, де зосереджений весь зимуючий запас фітофага. Цей захід забезпечує зниження чисельності зимуючого запасу шкідника до рівня 95-98%. Інший спосіб – відловлювання самців феромонними пастками та токсикація крон за допомогою ін’єкцій препаратів у стовбури дерев. Проти каштанової мінуючої молі, згідно з переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, застосовують Актару 25 WG, В. Ін’єкція робиться у стовбури дерев (через 10-15 см на висоті 1,0-1,5 м) до початку сокоруху за допомогою іплікатора та закорковується отвір герметиком, тобто у стовбурі робиться отвір і розміщуються інсектициди. Введений в стовбури дерев препарат, поступово розчиняється у воді і провідними судинами розноситься по всіх частинах дерева, надходить до листків, токсикуючи їх. Гусінь каштанової мінуючої молі, що живиться спочатку токсикованим соком, а згодом і тканинами паренхіми, гине.
Тільки за умови виконання комплексу заходів можливо стримати розвиток каштанової мінуючої молі та повернути нашому місту зелене листя ще до початку осені.
02.10.2018
Небезпечний шкідник – каштанова мінуюча міль
Ще у ХІХ столітті гіркокаштан (або просто кінський каштан звичайний) був екзотикою і висаджувався лише у ботанічних садах і великих містах на кшталт Києва, Харкова чи Львова. Нині каштан – одна з основних рослин і нашого міста. Останніми роками каштани раптово почали сохнути, влітку скидати листя і цвісти восени. Спершу це відбулось на Закарпатті, десь на межі 2000-го року, проте ця подія якось не привернула уваги ні населення, ні влади, ні науковців.
Забили на сполох лише тоді, коли дивні речі з каштанами почали відбуватися у Львові у 2002 році. За дослідження взялися науковці і оприлюднили результат. Як з’ясувалося, бідою наших каштанів є міліметрових розмірів міль – Cameraria ohridella Deschka et Dimič або каштанова мінуюча міль – вид невідомого походження, який був виявлений в ізольованому локалітеті озера Охрид в Македонії (Formed Jugoslavian Repablic Makedonia) у 1985 р., а як новий вид – описаний у 1986 р. Cameraria ohridella не є автохтонним видом і вважається завезеним, проте його батьківщина до нинішнього дня так і не встановлена.
До 2000 р. даний вид поширився всією Європою, також і в Україні. Вважається, що інвазія Cameraria ohridella в Україну розпочалась у 1998-1999 рр. з Угорщини. Впродовж останніх років вид поширився на територію більшої частини Західної України і розпочав експансію в центральні регіони держави. Науковці Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України (Київ) на чолі з І. Акімовим зазначають, що поширення молі відбувалося вздовж автотраси Чоп-Київ внаслідок перевезення автомобілями та залізничним транспортом уражених листків каштану. Личинки каштанової мінуючої молі поселяються в листках гіркокаштану, клену гостролистого (Acer plataniodes), липи серцелистої (Tilia cordata), платану західного (Platan occidentalis) та ясена (Fraxinus excelsior).
Пошкоджені рослини не тільки втрачають красу, але й не можуть у належно виконувати функції «легенів» міста. Тому, визначення та чітке виконання захисних заходів – це єдиний шлях у боротьбі з цим найнебезпечнішим шкідником.
Але для визначення методів боротьби необхідно ознайомимося з життєвим циклом шкідника. Тож, його перезимівля здійснюється у стадії лялечки в опалому листі. Виліт метеликів, залежно від погодних умов весняного періоду, відбувається наприкінці квітня – початку травня і збігається у часі з початком цвітіння каштанів. Тоді самка молі відкладає яйця на верхній частині листової пластинки кінського каштана. Гусениця одразу після відродження проникає під шкірку листа і на перших порах харчується соком рослини. Пізніше, подорослішавши, вона починає харчуватися не стільки соком, скільки тканинами рослини, прогризаючи ходи (міни) між верхньою і нижньою оболонкою листової пластинки.
Гусениця шостого віку починає плести кокон, розташовуючись в спеціальній камері всередині міни. Метелик, виходячи з лялечки, продавлює оболонку кокона і розриває шкірку на верхній стороні листа. Оболонка лялечки залишається частково над поверхнею листової пластинки і частково всередині кокона. Каштанова мінуюча міль дає кілька поколінь на рік, а протягом теплого сезону кількість шкідників збільшується у геометричній прогресії. Тому до кінця літа, при сильному ураженні, каштан може повністю втратити листя, оскільки в кожному листі може знаходитися більше сотні личинок.
Чіткої високоефективної системи захисту каштанів в умовах міста немає. Але серед низки заходів з обмеження чисельності фітофага заслуговують на увагу, у першу чергу, екологічно безпечні прийоми – повсюдне згрібання та компостування опалого листя, де зосереджений весь зимуючий запас фітофага. Цей захід забезпечує зниження чисельності зимуючого запасу шкідника до рівня 95-98%. Інший спосіб – відловлювання самців феромонними пастками та токсикація крон за допомогою ін’єкцій препаратів у стовбури дерев. Проти каштанової мінуючої молі, згідно з переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, застосовують Актару 25 WG, В. Ін’єкція робиться у стовбури дерев (через 10-15 см на висоті 1,0-1,5 м) до початку сокоруху за допомогою іплікатора та закорковується отвір герметиком, тобто у стовбурі робиться отвір і розміщуються інсектициди. Введений в стовбури дерев препарат, поступово розчиняється у воді і провідними судинами розноситься по всіх частинах дерева, надходить до листків, токсикуючи їх. Гусінь каштанової мінуючої молі, що живиться спочатку токсикованим соком, а згодом і тканинами паренхіми, гине.
Тільки за умови виконання комплексу заходів можливо стримати розвиток каштанової мінуючої молі та повернути нашому місту зелене листя ще до початку осені.