Управлінням фітосанітарної безпеки проведено навчання серед державних фітосанітарних інспекторів, що виконують завдання у сфері захисту рослин, про необхідність більш пильного контролю за пестицидами при виконанні своїх повноважень. За інформацією Генерального директорату ЄС по санітарії і фітосанітарії, поширення і використання підроблених засобів захисту рослин завдає величезної шкоди не лише економіці, а й здоров’ю людей та довкіллю.
Комісія «Кодекс аліментаріус» (Codex Alimentarius — збірник схвалених і поданих в однаковому вигляді міжнародних стандартів на харчові продукти, розроблених під керівництвом FAO/WHO та спрямованих на захист здоров’я споживачів і гарантування чесної практики в торгівлі ними) у своїх дослідженнях дійшла висновку, що шкідливі речовини, які містяться в непридатних пестицидах, передаються по всьому харчовому ланцюжку. Багато виробників пестицидів намагаються адаптувати свій продукт до змін клімату, до нових сільськогосподарських культур, а тому розробляють більш ефективні препарати. «Проте, продукція фальсифікаторів не змінюється, вона однаково шкідлива і погана, – говорить міжнародний консультант ФАО Михайло Малков. – Внаслідок застосування підробленої продукції деградують ґрунти, гинуть бджоли, забруднюються водойми».
Чи бореться світ із цим злом? «Європол» провів другий етап операції «Сільвірекс», в ході якої за два тижні було вилучено 190 тонн фальсифікату. Екологічна поліція Іспанії проводить операцію «Фрізон». В США одноголосно в першому і другому читаннях Сенат ухвалив закон про кримінальну відповідальність за поширення фальсіфікованих пестицидів.
Які причини розширення ринку хімічного контрафакту? «Середній і малий бізнес постійно шукає дешевший товар, – пояснює Михайло Малков. – У багатьох країнах, в тому числі в Україні, відсутня кримінальна відповідальність за подібні злочини. Не створені механізми вилучення, зберігання та утилізації підроблених пестицидів. Коли контролюючі органи знаходять фальсифікат, вони формально його вилучають, але що далі з ним робити, не знають, тому що спеціалізованих складів для зберігання отруйної продукції немає, отже, вони залишаються на відповідальному зберіганні у власника. На дуже низькому рівні перебуває обмін інформацією між різними відомствами, до функцій яких входить боротьба із фальсифікаторами хімічної продукції, проте основними гальмами у цій справі в Україні є корупція і бюрократизм. Створено багато органів, котрі замість того, щоб координувати свою діяльність, заважають одне одному. На території колишнього СРСР досі нема жодного заводу з утилізації непридатних та контрафактних пестицидів. Щоправда, в Україні є одне ліцензоване підприємство, але, з точки зору міжнародних вимог, воно не сертифіковане.
В Україні та країнах СНД повністю «вбита» система збору і знищення тари для пестицидів. Кілька років тому діяла корупційна система, яка хоч і погано, але щось робила в цьому плані. Втім, як мовиться, святе місце пустим не буває, його займає кримінал, який скуповує контейнери за готівку і розливає туди всіляку гидоту, яка потім з’являється на тіньовому ринку знову. Така практика діє, до речі, і в Грузії, і в Казахстані. Про митницю окрема історія, – зауважує Михайло Малков. – Практично не має жодної митниці на теренах СНД, в тому числі й України, яка не розмитнювала б контрабандні хімічні речовини, включаючи фуміганти. А останні, як відомо, можуть застосовуватися, як бойова отруйна речовина.
ФАО спільно з ОБСЄ розробили спеціальну програму протидії поширенню контрафактних засобів захисту рослин – так званий Профіль ризику. Але через відсутність достовірної статистики та інформації від контролюючих та правоохоронних органів ця система в Україні не працює. В нашій країні створено департамент по боротьбі з екологічними злочинами Національної поліції. Але його штат нараховує трохи більше 80 осіб, з них більша частина не має стосунку до оперативно-розшукової діяльності. Це відомство технічно не забезпечене. Не має жодної оперативної машини.
Як протидіяти цьому явищу? Для цього необхідно провести комплекс заходів різних відомств, який спрямований на відслідковування ланцюжка поширення фальсифікату від виробника до споживача. Тобто запобігання виробництву, вилучення продукції і її знищення. Етапи протидії: профілактика і реагування. Мають бути розроблені і неухильно виконуватися протоколи дій всіх зацікавлених сторін. Заходи з реагування і запобігання повинні виконуватися на кожному етапі циклу просування фальшивих пестицидів: від виробництва, дистрибуції до знищення цього відходу. Діяльність на міжнародному і національному рівнях має бути узгоджена. Принципова умова: боротьбу з цим злом слід проводити в тісній кооперації зі стійким бізнесом в цій сфері і громадськістю.
В Україні буде запроваджено проект, який реалізуватиме Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) (UNEP, United Nations Environment Programme),- повідомив Михайло Малков. – Проект складається із трьох основних напрямків. Перший: сприяння Україні в імплементації Ротердамської конвенції. Варто нагадати, що цей документ розроблено на основі процедури попередньої обґрунтованої згоди, яка була введена спільними зусиллями ФАО і ЮНЕП у 1992 році. Вона була підписана 61 державою 11 вересня 1998 року у Роттердамі (Нідерланди). Мета Конвенції – сприяти забезпеченню спільної відповідальності в міжнародній торгівлі окремими небезпечними хімічними речовинами, обміну інформацією про властивості хімічних речовин для прийняття рішень, які стосуються імпорту та експорту цих речовин. Проте, в Україні Ротердамська конвенція не працює. Другий напрямок пов’язаний із наданням допомоги фермерам, які постраждали внаслідок застосування підроблених пестицидів. Ми плануємо створити кілька центрів допомоги фермерам, завдання яких сприяти постраждалим у зборі доказів для правоохоронних органів та суду, а також надання грошової компенсації за збитки від застосування фальсифікату. Третій напрямок: залучення науки для допомоги аграріям в реабілітації посівів і ґрунту», – повідомив Михайло Малков.
Державні фітосанітарні інспектори Херсонщини при проведенні заходів державного нагляду проводять роз’яснювальну роботу серед сільгоспвиробників щодо виявлення зовнішніх ознак підробленої продукції та необхідності придбання пестицидів тільки у перевірених постачальників. Дотримання наступних простих правил допоможе знизити ймовірність придбання підроблених продуктів, а самє:
1.) Купуйте продукцію тільки у авторизованих дистриб’юторів або торгових представників. Ніколи не купуйте продукти в пересувних торгових точках.
2.) Запитуйте рахунок-фактуру з чітким зазначенням наданого Вам продукту та кількості придбаного товару.
3.) Ставтеся насторожено до занадто низьких цін.
4.) Етикетка повинна містити текст українською мовою та бути чіткою з зазначенням дати виробництва, виробника, номеру партії тощо.
5.) Якщо продукт здається підозрілим, зв’яжіться з постачальником або представником виробника.
Не використовуйте сумнівні продукти і негайно повідомляйте про них державних інспекторів управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби.
Пам’ятайте, згідно зі ст. 20 Закону України «Про пестициди і агрохімікати», використання завідомо фальсифікованих пестицидів і агрохімікатів є порушенням законодавства і передбчає відповідальність.
22.11.2018
Фальсіфіковані пестициди
Управлінням фітосанітарної безпеки проведено навчання серед державних фітосанітарних інспекторів, що виконують завдання у сфері захисту рослин, про необхідність більш пильного контролю за пестицидами при виконанні своїх повноважень. За інформацією Генерального директорату ЄС по санітарії і фітосанітарії, поширення і використання підроблених засобів захисту рослин завдає величезної шкоди не лише економіці, а й здоров’ю людей та довкіллю.
Комісія «Кодекс аліментаріус» (Codex Alimentarius — збірник схвалених і поданих в однаковому вигляді міжнародних стандартів на харчові продукти, розроблених під керівництвом FAO/WHO та спрямованих на захист здоров’я споживачів і гарантування чесної практики в торгівлі ними) у своїх дослідженнях дійшла висновку, що шкідливі речовини, які містяться в непридатних пестицидах, передаються по всьому харчовому ланцюжку. Багато виробників пестицидів намагаються адаптувати свій продукт до змін клімату, до нових сільськогосподарських культур, а тому розробляють більш ефективні препарати. «Проте, продукція фальсифікаторів не змінюється, вона однаково шкідлива і погана, – говорить міжнародний консультант ФАО Михайло Малков. – Внаслідок застосування підробленої продукції деградують ґрунти, гинуть бджоли, забруднюються водойми».
Чи бореться світ із цим злом? «Європол» провів другий етап операції «Сільвірекс», в ході якої за два тижні було вилучено 190 тонн фальсифікату. Екологічна поліція Іспанії проводить операцію «Фрізон». В США одноголосно в першому і другому читаннях Сенат ухвалив закон про кримінальну відповідальність за поширення фальсіфікованих пестицидів.
Які причини розширення ринку хімічного контрафакту? «Середній і малий бізнес постійно шукає дешевший товар, – пояснює Михайло Малков. – У багатьох країнах, в тому числі в Україні, відсутня кримінальна відповідальність за подібні злочини. Не створені механізми вилучення, зберігання та утилізації підроблених пестицидів. Коли контролюючі органи знаходять фальсифікат, вони формально його вилучають, але що далі з ним робити, не знають, тому що спеціалізованих складів для зберігання отруйної продукції немає, отже, вони залишаються на відповідальному зберіганні у власника. На дуже низькому рівні перебуває обмін інформацією між різними відомствами, до функцій яких входить боротьба із фальсифікаторами хімічної продукції, проте основними гальмами у цій справі в Україні є корупція і бюрократизм. Створено багато органів, котрі замість того, щоб координувати свою діяльність, заважають одне одному. На території колишнього СРСР досі нема жодного заводу з утилізації непридатних та контрафактних пестицидів. Щоправда, в Україні є одне ліцензоване підприємство, але, з точки зору міжнародних вимог, воно не сертифіковане.
В Україні та країнах СНД повністю «вбита» система збору і знищення тари для пестицидів. Кілька років тому діяла корупційна система, яка хоч і погано, але щось робила в цьому плані. Втім, як мовиться, святе місце пустим не буває, його займає кримінал, який скуповує контейнери за готівку і розливає туди всіляку гидоту, яка потім з’являється на тіньовому ринку знову. Така практика діє, до речі, і в Грузії, і в Казахстані. Про митницю окрема історія, – зауважує Михайло Малков. – Практично не має жодної митниці на теренах СНД, в тому числі й України, яка не розмитнювала б контрабандні хімічні речовини, включаючи фуміганти. А останні, як відомо, можуть застосовуватися, як бойова отруйна речовина.
ФАО спільно з ОБСЄ розробили спеціальну програму протидії поширенню контрафактних засобів захисту рослин – так званий Профіль ризику. Але через відсутність достовірної статистики та інформації від контролюючих та правоохоронних органів ця система в Україні не працює. В нашій країні створено департамент по боротьбі з екологічними злочинами Національної поліції. Але його штат нараховує трохи більше 80 осіб, з них більша частина не має стосунку до оперативно-розшукової діяльності. Це відомство технічно не забезпечене. Не має жодної оперативної машини.
Як протидіяти цьому явищу? Для цього необхідно провести комплекс заходів різних відомств, який спрямований на відслідковування ланцюжка поширення фальсифікату від виробника до споживача. Тобто запобігання виробництву, вилучення продукції і її знищення. Етапи протидії: профілактика і реагування. Мають бути розроблені і неухильно виконуватися протоколи дій всіх зацікавлених сторін. Заходи з реагування і запобігання повинні виконуватися на кожному етапі циклу просування фальшивих пестицидів: від виробництва, дистрибуції до знищення цього відходу. Діяльність на міжнародному і національному рівнях має бути узгоджена. Принципова умова: боротьбу з цим злом слід проводити в тісній кооперації зі стійким бізнесом в цій сфері і громадськістю.
В Україні буде запроваджено проект, який реалізуватиме Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) (UNEP, United Nations Environment Programme),- повідомив Михайло Малков. – Проект складається із трьох основних напрямків. Перший: сприяння Україні в імплементації Ротердамської конвенції. Варто нагадати, що цей документ розроблено на основі процедури попередньої обґрунтованої згоди, яка була введена спільними зусиллями ФАО і ЮНЕП у 1992 році. Вона була підписана 61 державою 11 вересня 1998 року у Роттердамі (Нідерланди). Мета Конвенції – сприяти забезпеченню спільної відповідальності в міжнародній торгівлі окремими небезпечними хімічними речовинами, обміну інформацією про властивості хімічних речовин для прийняття рішень, які стосуються імпорту та експорту цих речовин. Проте, в Україні Ротердамська конвенція не працює. Другий напрямок пов’язаний із наданням допомоги фермерам, які постраждали внаслідок застосування підроблених пестицидів. Ми плануємо створити кілька центрів допомоги фермерам, завдання яких сприяти постраждалим у зборі доказів для правоохоронних органів та суду, а також надання грошової компенсації за збитки від застосування фальсифікату. Третій напрямок: залучення науки для допомоги аграріям в реабілітації посівів і ґрунту», – повідомив Михайло Малков.
Державні фітосанітарні інспектори Херсонщини при проведенні заходів державного нагляду проводять роз’яснювальну роботу серед сільгоспвиробників щодо виявлення зовнішніх ознак підробленої продукції та необхідності придбання пестицидів тільки у перевірених постачальників. Дотримання наступних простих правил допоможе знизити ймовірність придбання підроблених продуктів, а самє:
1.) Купуйте продукцію тільки у авторизованих дистриб’юторів або торгових представників. Ніколи не купуйте продукти в пересувних торгових точках.
2.) Запитуйте рахунок-фактуру з чітким зазначенням наданого Вам продукту та кількості придбаного товару.
3.) Ставтеся насторожено до занадто низьких цін.
4.) Етикетка повинна містити текст українською мовою та бути чіткою з зазначенням дати виробництва, виробника, номеру партії тощо.
5.) Якщо продукт здається підозрілим, зв’яжіться з постачальником або представником виробника.
Не використовуйте сумнівні продукти і негайно повідомляйте про них державних інспекторів управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби.
Пам’ятайте, згідно зі ст. 20 Закону України «Про пестициди і агрохімікати», використання завідомо фальсифікованих пестицидів і агрохімікатів є порушенням законодавства і передбчає відповідальність.