До відома сільськогосподарських підприємств, оригінаторів сортів.

Уряд Постановою від 21.03.2018 року №200 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері охорони прав на сорти рослин та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Втратив чинність пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1113 “ Про затвердження критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з використанням прав на сорти рослин, та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)”.

Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері охорони прав на сорти рослин, є:

1.Набуття та використання юридичними та фізичними особами прав інтелектуальної власності на сорти рослин згідно з вимогами законодавства з охорони прав на сорти рослин щодо:

 – майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, засвідчених патентом на сорт рослин;

 – майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, засвідченого свідоцтвом про державну реєстрацію сорту рослин;

 – особистого немайнового права інтелектуальної власності, засвідченого свідоцтвом про авторство на сорт рослин;

 – яких здійснюється виробництво, використання, зберігання, реалізація та розмноження у господарській діяльності.

2. Проведення експертизи заявки на сорт рослин.

3. Ввезення в Україну садивного матеріалу (насіння) незареєстрованих в Україні сортів рослин.

Згідно із встановленими критеріями суб’єкти господарювання належать до одного з трьох ступенів ризику — високого, середнього та незначного.

Відповідно визначено періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Зокрема, планові заходи здійснюються з такою періодичністю:

  • з високим ступенем ризику — не частіше одного разу на два роки;
  • із середнім ступенем ризику — не частіше одного разу на три роки;
  • з незначним ступенем ризику — не частіше одного разу на п’ять років.