Мед – унікальний натуральний продукт, а його роль в медицині, косметології, дієтології – неоціненна. Ось декілька цікавих фактів про мед, які здатні вас здивувати:
-Мед може зберігатися, практично, вічно. У давньоєгипетських пірамідах під час археологічних розкопок були знайдені амфори з медом, який не втратив не тільки поживних властивостей, але й смак і колір. Його хімічний склад теж майже не змінився.
-Тільки третина нектару, зібраного бджолами, йде на виробництво меду. Інші дві третини використовуються комахами як своєрідне паливо під час польоту (для довідки: для виробництва 100 г меду бджола повинна подолати відстань, яка дорівнює довжині екватора).
-Бджоли здатні розрізняти на якій відстані від вулика знаходиться медонос і повідомляти про це іншим бджолам. В якості засобу спілкування вони використовують спеціальні види «танцю».
-У стародавньому світі (особливо в Єгипті, Греції і Римі) мед використовувався в якості валюти нарівні з золотими монетами. Це свідчить про те, що тоді мед був досить дефіцитним продуктом, і далеко не кожна людина мала змогу його придбати.
-Як не дивно, лідером світового ринку з виробництва меду є Китай – країна, де мед не є традиційним продуктом. Китайський мед дуже дешевий і, зазвичай, невисокої якості, тому що виробляється на фермах без додаткового контролю. Типові недоліки такого меду – висока вологість і скисання.
-Вираз «медовий місяць» – це не порожній звук. Він прийшов до нас від вікінгів, які традиційно в перший місяць після весілля їли багато меду і пили медові напої. Згодом така традиція довгий час зберігалася в Норвегії.
-Слово «мед» має дуже давнє коріння. У перекладі зі староєврейської воно означає «магічні чари».
-За хімічним складом мед нагадує плазму крові людини.
-Незважаючи на те, що в світі налічується більше 20 сортів меду, жоден з них не є продуктом з нектару однієї рослини. Це пояснюється неможливістю зростання в ареалі тільки одного виду медоносних рослин.
Існують отруйні сорти меду. Їх отримують з нектару отруйних рослин. Такий мед називають п’яним і його ні в якому разі не використовують в їжу.
-Мед – основа для багатьох напоїв: алкогольних (пиво, медовуха і мед) і енергетичних (збитень). Алкогольні мед і пиво варилися переважно ченцями, а іноді і шинкарями, а збитень був тонізуючим напоєм. До нього додавали лікувальні трави і коріння. Мед – це основа безлічі європейських алкогольних тонізуючих коктейлів, таких як грог і глінтвейн.
-Чим темніше мед, тим більша в ньому концентрація поживних елементів.
-Мед може бути наркотиком, якщо нектар для нього зібраний з рослин, що мають наркотичний ефект.
-У 16-18 століттях мед активно використовували для виробництва цементу.
-У Парижі існує готель для бджіл. Він має вигляд невеликої конструкції з різних видів колод, дощок і цегли, де бджоли можуть будувати собі вулики в умовах міста. Зроблені такі готелі для збереження популяції бджіл і поліпшення життя рослин в міських умовах.
Мед не варто зберігати при температурі вище 20°С. При нагріві меду до температури 35-40°С відбувається повне розкладання вітамінів, при температурі 50°С мед втрачає бактерицидні властивості і аромат, при 60°С – ферменти, 80°С – руйнуються цукри і утворюється канцерогенна речовина – оксиметилфурфурол. Низький вміст оксиметилфурфурола дозволяє стверджувати, що мед зберігали правильно або ж він пройшов дуже обережну, правильну переробку. Наприклад, під час зберігання меду при температурі 23-28°С протягом 8-12 місяців зменшуються його протимікробні властивості, кількість глюкози і фруктози на 5-10%, вітамінів В1, В2 і С – на 10-20%, збільшується кількість сахарози і кислот. Зміни тим більші, чим вища температура зберігання меду.
29.01.2019
Цікаві факти про мед
Мед – унікальний натуральний продукт, а його роль в медицині, косметології, дієтології – неоціненна. Ось декілька цікавих фактів про мед, які здатні вас здивувати:
-Мед може зберігатися, практично, вічно. У давньоєгипетських пірамідах під час археологічних розкопок були знайдені амфори з медом, який не втратив не тільки поживних властивостей, але й смак і колір. Його хімічний склад теж майже не змінився.
-Тільки третина нектару, зібраного бджолами, йде на виробництво меду. Інші дві третини використовуються комахами як своєрідне паливо під час польоту (для довідки: для виробництва 100 г меду бджола повинна подолати відстань, яка дорівнює довжині екватора).
-Бджоли здатні розрізняти на якій відстані від вулика знаходиться медонос і повідомляти про це іншим бджолам. В якості засобу спілкування вони використовують спеціальні види «танцю».
-У стародавньому світі (особливо в Єгипті, Греції і Римі) мед використовувався в якості валюти нарівні з золотими монетами. Це свідчить про те, що тоді мед був досить дефіцитним продуктом, і далеко не кожна людина мала змогу його придбати.
-Як не дивно, лідером світового ринку з виробництва меду є Китай – країна, де мед не є традиційним продуктом. Китайський мед дуже дешевий і, зазвичай, невисокої якості, тому що виробляється на фермах без додаткового контролю. Типові недоліки такого меду – висока вологість і скисання.
-Вираз «медовий місяць» – це не порожній звук. Він прийшов до нас від вікінгів, які традиційно в перший місяць після весілля їли багато меду і пили медові напої. Згодом така традиція довгий час зберігалася в Норвегії.
-Слово «мед» має дуже давнє коріння. У перекладі зі староєврейської воно означає «магічні чари».
-За хімічним складом мед нагадує плазму крові людини.
-Незважаючи на те, що в світі налічується більше 20 сортів меду, жоден з них не є продуктом з нектару однієї рослини. Це пояснюється неможливістю зростання в ареалі тільки одного виду медоносних рослин.
Існують отруйні сорти меду. Їх отримують з нектару отруйних рослин. Такий мед називають п’яним і його ні в якому разі не використовують в їжу.
-Мед – основа для багатьох напоїв: алкогольних (пиво, медовуха і мед) і енергетичних (збитень). Алкогольні мед і пиво варилися переважно ченцями, а іноді і шинкарями, а збитень був тонізуючим напоєм. До нього додавали лікувальні трави і коріння. Мед – це основа безлічі європейських алкогольних тонізуючих коктейлів, таких як грог і глінтвейн.
-Чим темніше мед, тим більша в ньому концентрація поживних елементів.
-Мед може бути наркотиком, якщо нектар для нього зібраний з рослин, що мають наркотичний ефект.
-У 16-18 століттях мед активно використовували для виробництва цементу.
-У Парижі існує готель для бджіл. Він має вигляд невеликої конструкції з різних видів колод, дощок і цегли, де бджоли можуть будувати собі вулики в умовах міста. Зроблені такі готелі для збереження популяції бджіл і поліпшення життя рослин в міських умовах.
Мед не варто зберігати при температурі вище 20°С. При нагріві меду до температури 35-40°С відбувається повне розкладання вітамінів, при температурі 50°С мед втрачає бактерицидні властивості і аромат, при 60°С – ферменти, 80°С – руйнуються цукри і утворюється канцерогенна речовина – оксиметилфурфурол. Низький вміст оксиметилфурфурола дозволяє стверджувати, що мед зберігали правильно або ж він пройшов дуже обережну, правильну переробку. Наприклад, під час зберігання меду при температурі 23-28°С протягом 8-12 місяців зменшуються його протимікробні властивості, кількість глюкози і фруктози на 5-10%, вітамінів В1, В2 і С – на 10-20%, збільшується кількість сахарози і кислот. Зміни тим більші, чим вища температура зберігання меду.