З метою збереження врожаю та отримання максимальної продуктивності упродовж всього періоду вегетації озимої пшениці важливе значення відіграють заходи захисту культури від шкідливих організмів. Серед таких навесні дуже актуальними є заходи обмеження чисельності бур’янів, які можуть бути причиною суттєвих втрат урожаю.
З підвищенням температури повітря на посівах з’явилось багато бур’янів. Крім зимуючих, почали проростати і ярі. Південні та центральні райони області вже розпочали боротьбу з бур’янами.
Застосування гербіцидів у посівах озимої пшениці забезпечує ефективний контроль різних біологічних груп бур’янів і залишається найдієвішим заходом захисту від них. Підбір гербіцидів залежить від стану посівів, рівня забур’яненості та видового складу бур’янів.
З метою зниження втрат урожаю через бур’яни рекомендуємо організувати хімічне прополювання озимих зернових культур за наступною схемою:
-Провести оцінку стану посівів за ступенем засміченості, фізіологічного стану, рівня продуктивності і у фазу кущіння провести хімпрополку озимих.
-Провести обробку посівів проти бур’янів у стислі терміни, застосовуючи техніку для наземного внесення гербіцидів, у разі необхідності укласти договори на проведення авіаційних хімічних робіт.
-Починати обробку гербіцидами, насамперед, на добре розвинутих посівах, потім на середніх і, нарешті, слабких (по мірі необхідності).
-Строки застосування гербіцидів слід диференціювати в залежності від видового складу агрофітоценозу.
Проти однорічних злакових бур’янів (метлюг, вівсюг, мишій, очеретянка, лисохвіст) посіви у фазу від 2-х листків до прапорцевого листа включно можна обробити аксіалом (діюча речовина – піноксаден). Препарат має у своєму складі антидот, що забезпечує безпеку озимій пшениці та ярому ячменю.
До гербіцидів, рекомендованих для контролю широколистих бур’янів у посівах пшениці озимої, належать препарати на основі таких діючих речовин, як: тіфенсульфурон у поєднанні з трибенуроном; дікамба у поєднанні з тіфенсульфуроном, трибенуроном та метсульфуроном, карфентрозон-етил, метсульфурон, метсульфурон у поєднанні з тіфенсульфуроном і трибенуроном; триасульфурон, 2,4-Д, дикамба, клопіралід у поєднанні з 2,4-Д, метсульфурон у поєднанні з хлорсульфуроном; тіфенсульфурон у поєднанні з трибенуроном; просульфурон, триасульфурон у поєднанні з дикамбою; флуроксіпір у поєднанні з бромоксинілом; флуроксипір і флуроксипір у поєднанні з клопіралідом. Деякі з цих препаратів можна застосовувати у бакових сумішах для розширення спектру контролю широколистих бур’янів у посівах озимої пшениці. Комбінувати гербіциди рекомендують також для контролю за розвитком стійкості бур’янів до гербіцидів.
Найбільш універсальними, екологічно менш шкідливими з гербіцидів є похідні сульфонілсечовини, такі як: гранстар, логран, ларен.
Їх можна вносити у продовж тривалого часу вегетації пшениці (логран і ларен від фази кущення до фази виходу в трубку, а Гранстар Про 75, в.г і Гранстар Голд 75, в. г. до появи прапорцевого листа).
Низька норма внесення забезпечує простоту та зручність у використанні.
Ефективність їх застосування спостерігається при температурі +5, але оптимальна температура коливається від +10 до + 25°С.
Швидкість дії даних препаратів це зупинка росту бур’янів через 2—3 години після внесення, загибель – через 2-3 тижні.
Вони сумісні з більшістю пестицидів, що дає змогу застосовувати гербіциди у комплексному захисті.
Дощ, що випав через три години після обробки, не знижує ефективності препарату.
Але, застосовуючи препарати на основі сульфонілсечовини, слід враховувати, що розміщення сприйнятливих культур до діючої речовини у сівозміні повинно бути обмеженим від одного до 36 місяців.
При застосуванні страхових гербіцидів (щодо вегетуючих бур’янів) слід дотримуватися загальних основних правил, а саме:
-вносити гербіциди в чітко визначені фази розвитку культури, щоб не викликати фітотоксичної дії;
-не вносити препарати, коли культура або бур’яни перебувають у стресовому стані (посуха, холод);
-вибирати оптимальні, найбільш уразливі до дії гербіцидів фази розвитку бур’янів (для однорічних бур’янів це фаза сходи – 2-4 справжні листки; для багаторічних – фаза молодої розетки);
-застосовувати бакові суміші, бо різні гербіциди мають різний спектр контрольованих бур’янів;
-обов’язково при внесені гербіцидів враховувати температурний режим (оптимальні умови – це коли температура складає більше 100ᵒ С та висока відносна вологість повітря). При температурі більше 230ᵒС можлива небезпека випаровування гербіциду та отримання фітотоксичного впливу на рослину;
-зважати на можливу післядію на наступні культури в сівозміні (наприклад, на наступний рік після застосування ЛАРЕН ПРО не можна сіяти буряк і овочі. Соняшник можна сіяти лише після глибокої оранки);
-використовувати для обприскування обладнання з відповідними технічними характеристиками (не забруднене гербіцидами, те, що раніше застосовували);
-проводити обприскування із використанням обладнання, відрегульованого відповідно до заданої норми витрати препарату;
-дотримуватися вказівок і рекомендацій, передбачених інструкцією фірми-виробника;
-одночасно з хімічним прополюванням, з метою зняття стресу у рослин від несприятливих погодних умов під час зимівлі, а також у разі збереження несприятливих погодних умов (низька температура повітря, опади, вітер), для підвищення стійкості рослин до захворювань і для пом’якшення дії гербіцидів до робочих розчинів останніх рекомендується додавати один із регуляторів росту на основі гумінових кислот та інші препарати.
Нагадуємо, що грубе порушення регламенту застосування гербіцидів призводить до пошкодження культури і спричинює істотні втрати майбутнього врожаю.
У цей період на окремих площах зернових, посіяних по стерньовим попередникам, завдає шкоди посівам хлібна жужелиця, яка знаходиться переважно в ІІІ та IV віці і буде харчуватися протягом квітня. Тому слід провести обстеження всіх площ озимих культур, посіяних по стерньових попередниках, і при наявності на 1 м² 3–4 личинок провести обробки інсектицидами.
Також доцільно, звичайно, після проведення ретельного моніторингу, поєднувати хімпрополку і захист посівів від комплексу хвороб.
Всюди в посівах озимих зернових продовжується розвиток борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, гельмінтоспоріоз та інших хвороб, джерелом яких є листя нижнього ярусу та рештки рослин. Найбільше вони виявляються на полях з добре розвиненими густими посівами і підвищеним агрофоном. Застосування фунгіцидів слід проводити виключно на підставі економічної доцільності заходу при перевищенні хворобами порогу шкодочинності. Вибір препаратів необхідно здійснювати з огляду на спектр захисної дії їх та домінуючу хворобу: за ураження посівів борошнистою росою та септоріозом 2-х верхніх листків на рівні 1% та вище, тобто за наявності близько 2-4 плям цих хвороб на листку пшениці; бурою іржею – коли на листку налічується 10-15 пустул. Для захисту озимих зернових культур від хвороб листя у період вегетації культури посіви обприскують фунгіцидами на основі таких сумішей діючих речовин та діючих речовин: піраклостробіна з епоксіконазолом; біксафена з протіоконазолом; пікоксістробіна з ципроконазолом; пропіконазола з ципроконазолом; тіофанат-метила з епоксіконазолом; азоксістробіна з ципроконазолом; азоксістробіна з пропіконазолом і з ципроконазолом; карбендазима з пропіконазолом; тіофанат-метила з епоксиконазолом і з тебуконазолом; пропіконазола з прохлоразом; дифеноконазола з пропіконазолом; прохлораза з тебуконазолом і з проквіназидом; тріадимефона з флутріафолом; тріадимефон, пропіконазол, прохлораз, карбендазим, флутріафол та інші.
Обробки необхідно проводити в тиху, безвітряну погоду в ранішні та вечірні години.
Сумісне застосування гербіцидів і фунгіцидів призводить до зменшення витрат і збільшення ефективності обробок.
До роботи з пестицидами слід допускати тільки осіб, які мають допуски на право здійснення робіт з пестицидами та агрохімікатами.
Згідно зі ст. 37 Закону України «Про бджільництво», необхідно не пізніше ніж за три доби до початку обробки попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
Під час проведення захисних обробок слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 та правил особистої гігієни.
09.04.2019
Бур’яни, шкідники, хвороби озимих зернових культур
З метою збереження врожаю та отримання максимальної продуктивності упродовж всього періоду вегетації озимої пшениці важливе значення відіграють заходи захисту культури від шкідливих організмів. Серед таких навесні дуже актуальними є заходи обмеження чисельності бур’янів, які можуть бути причиною суттєвих втрат урожаю.
З підвищенням температури повітря на посівах з’явилось багато бур’янів. Крім зимуючих, почали проростати і ярі. Південні та центральні райони області вже розпочали боротьбу з бур’янами.
Застосування гербіцидів у посівах озимої пшениці забезпечує ефективний контроль різних біологічних груп бур’янів і залишається найдієвішим заходом захисту від них. Підбір гербіцидів залежить від стану посівів, рівня забур’яненості та видового складу бур’янів.
З метою зниження втрат урожаю через бур’яни рекомендуємо організувати хімічне прополювання озимих зернових культур за наступною схемою:
-Провести оцінку стану посівів за ступенем засміченості, фізіологічного стану, рівня продуктивності і у фазу кущіння провести хімпрополку озимих.
-Провести обробку посівів проти бур’янів у стислі терміни, застосовуючи техніку для наземного внесення гербіцидів, у разі необхідності укласти договори на проведення авіаційних хімічних робіт.
-Починати обробку гербіцидами, насамперед, на добре розвинутих посівах, потім на середніх і, нарешті, слабких (по мірі необхідності).
-Строки застосування гербіцидів слід диференціювати в залежності від видового складу агрофітоценозу.
Проти однорічних злакових бур’янів (метлюг, вівсюг, мишій, очеретянка, лисохвіст) посіви у фазу від 2-х листків до прапорцевого листа включно можна обробити аксіалом (діюча речовина – піноксаден). Препарат має у своєму складі антидот, що забезпечує безпеку озимій пшениці та ярому ячменю.
До гербіцидів, рекомендованих для контролю широколистих бур’янів у посівах пшениці озимої, належать препарати на основі таких діючих речовин, як: тіфенсульфурон у поєднанні з трибенуроном; дікамба у поєднанні з тіфенсульфуроном, трибенуроном та метсульфуроном, карфентрозон-етил, метсульфурон, метсульфурон у поєднанні з тіфенсульфуроном і трибенуроном; триасульфурон, 2,4-Д, дикамба, клопіралід у поєднанні з 2,4-Д, метсульфурон у поєднанні з хлорсульфуроном; тіфенсульфурон у поєднанні з трибенуроном; просульфурон, триасульфурон у поєднанні з дикамбою; флуроксіпір у поєднанні з бромоксинілом; флуроксипір і флуроксипір у поєднанні з клопіралідом. Деякі з цих препаратів можна застосовувати у бакових сумішах для розширення спектру контролю широколистих бур’янів у посівах озимої пшениці. Комбінувати гербіциди рекомендують також для контролю за розвитком стійкості бур’янів до гербіцидів.
Найбільш універсальними, екологічно менш шкідливими з гербіцидів є похідні сульфонілсечовини, такі як: гранстар, логран, ларен.
Їх можна вносити у продовж тривалого часу вегетації пшениці (логран і ларен від фази кущення до фази виходу в трубку, а Гранстар Про 75, в.г і Гранстар Голд 75, в. г. до появи прапорцевого листа).
Низька норма внесення забезпечує простоту та зручність у використанні.
Ефективність їх застосування спостерігається при температурі +5, але оптимальна температура коливається від +10 до + 25°С.
Швидкість дії даних препаратів це зупинка росту бур’янів через 2—3 години після внесення, загибель – через 2-3 тижні.
Вони сумісні з більшістю пестицидів, що дає змогу застосовувати гербіциди у комплексному захисті.
Дощ, що випав через три години після обробки, не знижує ефективності препарату.
Але, застосовуючи препарати на основі сульфонілсечовини, слід враховувати, що розміщення сприйнятливих культур до діючої речовини у сівозміні повинно бути обмеженим від одного до 36 місяців.
При застосуванні страхових гербіцидів (щодо вегетуючих бур’янів) слід дотримуватися загальних основних правил, а саме:
-вносити гербіциди в чітко визначені фази розвитку культури, щоб не викликати фітотоксичної дії;
-не вносити препарати, коли культура або бур’яни перебувають у стресовому стані (посуха, холод);
-вибирати оптимальні, найбільш уразливі до дії гербіцидів фази розвитку бур’янів (для однорічних бур’янів це фаза сходи – 2-4 справжні листки; для багаторічних – фаза молодої розетки);
-застосовувати бакові суміші, бо різні гербіциди мають різний спектр контрольованих бур’янів;
-обов’язково при внесені гербіцидів враховувати температурний режим (оптимальні умови – це коли температура складає більше 100ᵒ С та висока відносна вологість повітря). При температурі більше 230ᵒС можлива небезпека випаровування гербіциду та отримання фітотоксичного впливу на рослину;
-зважати на можливу післядію на наступні культури в сівозміні (наприклад, на наступний рік після застосування ЛАРЕН ПРО не можна сіяти буряк і овочі. Соняшник можна сіяти лише після глибокої оранки);
-використовувати для обприскування обладнання з відповідними технічними характеристиками (не забруднене гербіцидами, те, що раніше застосовували);
-проводити обприскування із використанням обладнання, відрегульованого відповідно до заданої норми витрати препарату;
-дотримуватися вказівок і рекомендацій, передбачених інструкцією фірми-виробника;
-одночасно з хімічним прополюванням, з метою зняття стресу у рослин від несприятливих погодних умов під час зимівлі, а також у разі збереження несприятливих погодних умов (низька температура повітря, опади, вітер), для підвищення стійкості рослин до захворювань і для пом’якшення дії гербіцидів до робочих розчинів останніх рекомендується додавати один із регуляторів росту на основі гумінових кислот та інші препарати.
Нагадуємо, що грубе порушення регламенту застосування гербіцидів призводить до пошкодження культури і спричинює істотні втрати майбутнього врожаю.
У цей період на окремих площах зернових, посіяних по стерньовим попередникам, завдає шкоди посівам хлібна жужелиця, яка знаходиться переважно в ІІІ та IV віці і буде харчуватися протягом квітня. Тому слід провести обстеження всіх площ озимих культур, посіяних по стерньових попередниках, і при наявності на 1 м² 3–4 личинок провести обробки інсектицидами.
Також доцільно, звичайно, після проведення ретельного моніторингу, поєднувати хімпрополку і захист посівів від комплексу хвороб.
Всюди в посівах озимих зернових продовжується розвиток борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, гельмінтоспоріоз та інших хвороб, джерелом яких є листя нижнього ярусу та рештки рослин. Найбільше вони виявляються на полях з добре розвиненими густими посівами і підвищеним агрофоном. Застосування фунгіцидів слід проводити виключно на підставі економічної доцільності заходу при перевищенні хворобами порогу шкодочинності. Вибір препаратів необхідно здійснювати з огляду на спектр захисної дії їх та домінуючу хворобу: за ураження посівів борошнистою росою та септоріозом 2-х верхніх листків на рівні 1% та вище, тобто за наявності близько 2-4 плям цих хвороб на листку пшениці; бурою іржею – коли на листку налічується 10-15 пустул. Для захисту озимих зернових культур від хвороб листя у період вегетації культури посіви обприскують фунгіцидами на основі таких сумішей діючих речовин та діючих речовин: піраклостробіна з епоксіконазолом; біксафена з протіоконазолом; пікоксістробіна з ципроконазолом; пропіконазола з ципроконазолом; тіофанат-метила з епоксіконазолом; азоксістробіна з ципроконазолом; азоксістробіна з пропіконазолом і з ципроконазолом; карбендазима з пропіконазолом; тіофанат-метила з епоксиконазолом і з тебуконазолом; пропіконазола з прохлоразом; дифеноконазола з пропіконазолом; прохлораза з тебуконазолом і з проквіназидом; тріадимефона з флутріафолом; тріадимефон, пропіконазол, прохлораз, карбендазим, флутріафол та інші.
Обробки необхідно проводити в тиху, безвітряну погоду в ранішні та вечірні години.
Сумісне застосування гербіцидів і фунгіцидів призводить до зменшення витрат і збільшення ефективності обробок.
До роботи з пестицидами слід допускати тільки осіб, які мають допуски на право здійснення робіт з пестицидами та агрохімікатами.
Згідно зі ст. 37 Закону України «Про бджільництво», необхідно не пізніше ніж за три доби до початку обробки попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
Під час проведення захисних обробок слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 та правил особистої гігієни.