Мишоподібні гризуни – збірна назва дрібних шкідливих гризунів родини хом’яків (Cricetidae) і мишей (Muridae). Ця група об’єднує багато родів і видів гризунів, які відрізняються між собою розміром і формою тіла, будовою зубів, характером живлення, розмноженням та іншими ознаками.
В останні роки внаслідок застосування поверхневого обробітку ґрунту або використання технологій No-till, нехтування зяблевою оранкою та втрат врожаю при збиранні спостерігається масове розмноження гризунів. Оскільки мишоподібні гризуни облаштовують свої гнізда на глибині 15-35 см, для боротьби з ними бажано проводити оранку з оборотом скиби на глибину 25–30 см. Оранка на таку глибину сприяє руйнуванню гнізд і кормових камер полівок, і при цьому гине близько 70–75% гризунів. Для боротьби з шкідниками застосовують біологічні та хімічні принади.
Бактерії мишачого тифу мають сувору специфічність для мишоподібних гризунів і безпечні для людини, тварин та птахів. Але їх застосування на полях взимку має деяку специфіку. Готова принада на основі зерна неефективна для полівок, які саме зараз шкодять посівам озимини. Ураження полівок бактеріями мишачого тифу може бути тільки під час обробки зазначеними бактеріями подрібнених овочів, фруктів, коренеплодів або зерна у якості круп. З моменту зараження до появи перших ознак захворювання (інкубаційний період), у полівок проходить від 3 до 6 діб. Перша ознака захворювання – неспокій, гризуни можуть залишати заселені місця, потім стають млявими, втрачають інстинкт самозахисту і самозбереження – слабко реагують на наближення людини. Надалі стають малорухливими, впадають в стан заціпеніння і гинуть. Тривалість захворювання становить від 5 до 16 днів, а іноді смерть настає через більш тривалий час – до 30 днів. Епізоотія серед гризунів триває від 1 до 2 місяців і поступово згасає. Норма використання –3 – 5 г в нору або 1,0 – 2,0 кг/га на зернових культурах, пасовищах, садах та 3,0 – 4,0 кг/га у посівах багаторічних трав. У місцях скупчення гризунів швидко спалахує епізоотія і створюються стійкі вогнища інфекції, за рахунок контактів хворих зі здоровими особинами. Ніякого відлякувального ефекту бактеріальна принада не викликає.
Ефективним у боротьбі з гризунами також є застосування родентицидів, дозволених до використання в Україні згідно Переліку пестицидів і агрохімікатів.
Більшість хімічних засобів для боротьби із гризунами – це приманки, що потребують попереднього приготування. Працювати з ними слід дуже обережно, дотримуючись техніки безпеки.
До роботи з пестицидами допускаються особи, що пройшли медичний огляд, спеціальну підготовку та мають відповідні посвідчення, допуск та наряд на виконання робіт з пестицидами відповідно до Порядку одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами
Виконання роботи з пестицидами і агрохімікатами особами, які не мають допуску ЗАБОРОНЕНО!!!
Допуски (посвідчення) видаються посадовими особами управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області на підставі отриманих заяв на проведення навчання після проведеної спеціальної підготовки та медичної книжки (довідки) з висновком медичної комісії про відсутність протипоказань за станом здоров’я працівника. Допуски (посвідчення) видаються безкоштовно.
Адміністрація підприємства, установи, організації, господарства зобов’язана надавати в розпорядження працюючих з пестицидами засоби механізації, спеціальний одяг і спецвзуття, засоби захисту рук, органів дихання, зору, проводити навчання з охорони праці.
Пам’ятайте: застосування навіть найефективніших засобів від повторного заселення гризунами не рятує. А головне при боротьбі з мишоподібними гризунами не слід забруднювати навколишнє середовище і піддавати ризику здоров’я і життя людини.
Вкотре доводимо до вашого відома, що наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 05.12.2013 року скасовано державну реєстрацію пестицидів на основі фосфіду цинку та виключено їх з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання на території України від мишоподібних гризунів. Дана вимога стосується таких пестицидів: принади родентицидні ФОСВІТ, г, РОДЕНФОС, СТРІЛЕЦЬ, а також препарати РОДЕНФОС, п., СТРІЛЕЦЬ, п., ФОСВІТ, п., ЩУРИН, п. тому їх використання заборонено.
Готувати і застосовувати отруєні принади дозволяється тільки спеціально підготовленим бригадам, за рецептурою та у відповідності з інструкціями зазначеними на етикетці до препарату.
Під час проведення захисних заходів від мишовидних гризунів слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 та правил особистої гігієни.
Боротьба з мишоподібними гризунами
Мишоподібні гризуни – збірна назва дрібних шкідливих гризунів родини хом’яків (Cricetidae) і мишей (Muridae). Ця група об’єднує багато родів і видів гризунів, які відрізняються між собою розміром і формою тіла, будовою зубів, характером живлення, розмноженням та іншими ознаками.
В останні роки внаслідок застосування поверхневого обробітку ґрунту або використання технологій No-till, нехтування зяблевою оранкою та втрат врожаю при збиранні спостерігається масове розмноження гризунів. Оскільки мишоподібні гризуни облаштовують свої гнізда на глибині 15-35 см, для боротьби з ними бажано проводити оранку з оборотом скиби на глибину 25–30 см. Оранка на таку глибину сприяє руйнуванню гнізд і кормових камер полівок, і при цьому гине близько 70–75% гризунів. Для боротьби з шкідниками застосовують біологічні та хімічні принади.
Бактерії мишачого тифу мають сувору специфічність для мишоподібних гризунів і безпечні для людини, тварин та птахів. Але їх застосування на полях взимку має деяку специфіку. Готова принада на основі зерна неефективна для полівок, які саме зараз шкодять посівам озимини. Ураження полівок бактеріями мишачого тифу може бути тільки під час обробки зазначеними бактеріями подрібнених овочів, фруктів, коренеплодів або зерна у якості круп. З моменту зараження до появи перших ознак захворювання (інкубаційний період), у полівок проходить від 3 до 6 діб. Перша ознака захворювання – неспокій, гризуни можуть залишати заселені місця, потім стають млявими, втрачають інстинкт самозахисту і самозбереження – слабко реагують на наближення людини. Надалі стають малорухливими, впадають в стан заціпеніння і гинуть. Тривалість захворювання становить від 5 до 16 днів, а іноді смерть настає через більш тривалий час – до 30 днів. Епізоотія серед гризунів триває від 1 до 2 місяців і поступово згасає. Норма використання –3 – 5 г в нору або 1,0 – 2,0 кг/га на зернових культурах, пасовищах, садах та 3,0 – 4,0 кг/га у посівах багаторічних трав. У місцях скупчення гризунів швидко спалахує епізоотія і створюються стійкі вогнища інфекції, за рахунок контактів хворих зі здоровими особинами. Ніякого відлякувального ефекту бактеріальна принада не викликає.
Ефективним у боротьбі з гризунами також є застосування родентицидів, дозволених до використання в Україні згідно Переліку пестицидів і агрохімікатів.
Більшість хімічних засобів для боротьби із гризунами – це приманки, що потребують попереднього приготування. Працювати з ними слід дуже обережно, дотримуючись техніки безпеки.
До роботи з пестицидами допускаються особи, що пройшли медичний огляд, спеціальну підготовку та мають відповідні посвідчення, допуск та наряд на виконання робіт з пестицидами відповідно до Порядку одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами
Виконання роботи з пестицидами і агрохімікатами особами, які не мають допуску ЗАБОРОНЕНО!!!
Допуски (посвідчення) видаються посадовими особами управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області на підставі отриманих заяв на проведення навчання після проведеної спеціальної підготовки та медичної книжки (довідки) з висновком медичної комісії про відсутність протипоказань за станом здоров’я працівника. Допуски (посвідчення) видаються безкоштовно.
Адміністрація підприємства, установи, організації, господарства зобов’язана надавати в розпорядження працюючих з пестицидами засоби механізації, спеціальний одяг і спецвзуття, засоби захисту рук, органів дихання, зору, проводити навчання з охорони праці.
Пам’ятайте: застосування навіть найефективніших засобів від повторного заселення гризунами не рятує. А головне при боротьбі з мишоподібними гризунами не слід забруднювати навколишнє середовище і піддавати ризику здоров’я і життя людини.
Вкотре доводимо до вашого відома, що наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 05.12.2013 року скасовано державну реєстрацію пестицидів на основі фосфіду цинку та виключено їх з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання на території України від мишоподібних гризунів. Дана вимога стосується таких пестицидів: принади родентицидні ФОСВІТ, г, РОДЕНФОС, СТРІЛЕЦЬ, а також препарати РОДЕНФОС, п., СТРІЛЕЦЬ, п., ФОСВІТ, п., ЩУРИН, п. тому їх використання заборонено.
Готувати і застосовувати отруєні принади дозволяється тільки спеціально підготовленим бригадам, за рецептурою та у відповідності з інструкціями зазначеними на етикетці до препарату.
Під час проведення захисних заходів від мишовидних гризунів слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 та правил особистої гігієни.