ГМО : смачно чи небезпечно? Такі дослідження проведені Всеукраїнським державним науково – виробничим центром стандартизації, метрології, сертифікації і захисту прав споживачів. В основному, це соя, що входить до складу ковбас та пельменів. Фахівці б’ють на сполох, адже це питання не врегульовано законодавчо.
Перші генетично – модифіковані організми з’явилися наприкінці 80- років ХХ ст., коли вчені – біотехнологи зуміли змінити генетичний код рослинних клітин, додаючи в них необхідні гени інших рослин, тварин, риб. Наразі вчені не зафіксували ніяких аномалій, окрім алергії на бразильські горіхи, яким «вживили» гени соєвих бобів: хотіли збільшити вміст протеїнів, а отримали, натомість, алергени.
Картопля тепер містить – гени земляної бактерії, яка «вбиває» колорадського жука, стійка до засух пшениця – ген скорпіона; помідори – гени північноамериканської морської камбали; кукурудза , соя та полуниця – гени бактерій. І хоча такими продуктами нині харчуються багато людей, пройшло замало часу, аби наука повністю встановила їх вплив на наш організм.
Думки вчених щодо впливу ГМО на здоров’я людини розходяться : одні стверджують, що це панацея від голоду, інші – це глобальна небезпека. Логіка перших така: культури з ГМО вирощують без застосування отрутохімікатів, тобто вони є екологічно чистими. Захисники ГМО стверджують, що новітня продукція поки ще не призвела до захворювань і, насправді, проходить тестування в органах охорони здоров’я, а якщо продукти не визнані шкідливими, то їх можна без будь-яких побоювань споживати.
Проте, новітні дослідження на пацюках показали, що в особин, яких годували ГМО продуктами, зменшився розмір мозку, зруйнувалася печінка, був пригнічений імунітет, уражений кишечник, щитовидна залоза і селезінка. Тому, фахівці радять не вживати трансгени алергікам і дітям, організм яких лише формується.
Окрім цього, деякі трансгени є стійкими до дії антибіотиків і якщо вони засвояться в організмі людини, то окремі хвороби буде неможливо вилікувати. Часто виробники продукції використовують трансгенні організми не навмисно, не знаючи про їх наявність у закуплених інгредієнтах. На жаль, в Україні немає закону, який зобов’язував би проводити аналіз усієї продукції на їх вміст.
В основному в Україну імпортують генетично модифіковану сою та кукурудзу, а також картоплю, ріпак та інші рослини. В Україні ГМО – продукти себе не афішують. Етикетки на продуктах харчування нахабно мовчать про вміст ГМО, хоча у країнах Європи, Японії продукцію з вмістом ГМО обов’язково маркують. У ЄС відповідні позначки на етикетках роблять вже тоді, коли вміст ГМО у продукті становить 0.9%, а от в США і Канаді (найбільші експортери ГМО) вважають, що оскільки не доведено шкідливість ГМО, то робити відповідні позначки – недоцільно.
Вихід один – вибираючи харчові продукти у споживчий кошик, уважно дивіться на етикетку, маркування та вирішуйте – купувати чи ні.
16.04.2018
Бериславське районне управління інформує
ГМО : смачно чи небезпечно? Такі дослідження проведені Всеукраїнським державним науково – виробничим центром стандартизації, метрології, сертифікації і захисту прав споживачів. В основному, це соя, що входить до складу ковбас та пельменів. Фахівці б’ють на сполох, адже це питання не врегульовано законодавчо.
Перші генетично – модифіковані організми з’явилися наприкінці 80- років ХХ ст., коли вчені – біотехнологи зуміли змінити генетичний код рослинних клітин, додаючи в них необхідні гени інших рослин, тварин, риб. Наразі вчені не зафіксували ніяких аномалій, окрім алергії на бразильські горіхи, яким «вживили» гени соєвих бобів: хотіли збільшити вміст протеїнів, а отримали, натомість, алергени.
Картопля тепер містить – гени земляної бактерії, яка «вбиває» колорадського жука, стійка до засух пшениця – ген скорпіона; помідори – гени північноамериканської морської камбали; кукурудза , соя та полуниця – гени бактерій. І хоча такими продуктами нині харчуються багато людей, пройшло замало часу, аби наука повністю встановила їх вплив на наш організм.
Думки вчених щодо впливу ГМО на здоров’я людини розходяться : одні стверджують, що це панацея від голоду, інші – це глобальна небезпека. Логіка перших така: культури з ГМО вирощують без застосування отрутохімікатів, тобто вони є екологічно чистими. Захисники ГМО стверджують, що новітня продукція поки ще не призвела до захворювань і, насправді, проходить тестування в органах охорони здоров’я, а якщо продукти не визнані шкідливими, то їх можна без будь-яких побоювань споживати.
Проте, новітні дослідження на пацюках показали, що в особин, яких годували ГМО продуктами, зменшився розмір мозку, зруйнувалася печінка, був пригнічений імунітет, уражений кишечник, щитовидна залоза і селезінка. Тому, фахівці радять не вживати трансгени алергікам і дітям, організм яких лише формується.
Окрім цього, деякі трансгени є стійкими до дії антибіотиків і якщо вони засвояться в організмі людини, то окремі хвороби буде неможливо вилікувати. Часто виробники продукції використовують трансгенні організми не навмисно, не знаючи про їх наявність у закуплених інгредієнтах. На жаль, в Україні немає закону, який зобов’язував би проводити аналіз усієї продукції на їх вміст.
В основному в Україну імпортують генетично модифіковану сою та кукурудзу, а також картоплю, ріпак та інші рослини. В Україні ГМО – продукти себе не афішують. Етикетки на продуктах харчування нахабно мовчать про вміст ГМО, хоча у країнах Європи, Японії продукцію з вмістом ГМО обов’язково маркують. У ЄС відповідні позначки на етикетках роблять вже тоді, коли вміст ГМО у продукті становить 0.9%, а от в США і Канаді (найбільші експортери ГМО) вважають, що оскільки не доведено шкідливість ГМО, то робити відповідні позначки – недоцільно.
Вихід один – вибираючи харчові продукти у споживчий кошик, уважно дивіться на етикетку, маркування та вирішуйте – купувати чи ні.