Серед хвороб рослин, що входять до «Переліку регульованих шкідливих організмів, обмежено поширених в Україні», бактеріальний опік плодових без перебільшення можна вважати найнебезпечнішою. Цією хворобою уражується більше 170 представників родини розоцвітих, як культурних: груша, яблуня, айва, вишня, слива, персик, абрикос, так і декоративних та дикоростучих видів: горобина, глід, троянда та інші. Бактеріальний опік плодових за сприятливих під час цвітіння погодних умов може спричинити значне зниження врожаю, а інколи й повністю його знищення. Крім того, відмирання пагонів, гілок, а інколи й загибель дерев призводить до втрат урожаю наступного року. Перебіг розвитку інфекції – бактеріальним опіком, настільки швидкий, що навіть під час застосування негайних заходів після першого виявлення симптомів неможливо зберегти дерева, і вони гинуть.
У захисті плодових культур від бактеріального опіку велике значення мають вчасне виявлення, прогнозування появи та розвитку інфекції у зонах підвищеного ризику. Симптоми захворювання проявляються в період цвітіння та інтенсивного росту молодих пагонів. Тому фітосанітарні інспектори області вчасно розпочали проводити обстеження плодових насаджень.
Збудник, бактерія Erwinia amylovora, зимує у провідних судинах хворого дерева. Муміфіковані плоди, виразки є найважливішими джерелами ураження. Опік квітів — перша типова ознака прояву бактеріального опіку — з’являється навесні в період цвітіння плодових дерев. Квіти в’януть, всихають, змінюють забарвлення від коричневого до чорного. Уражені бактеріальним опіком квіти можуть опадати, але частіше вони залишаються на рослині. Інфекція від квітів передається на сусідні листки і гілочки. Ураження квітів може призвести до втрати цілої гілки чи дерева.
Протягом декількох днів інфекція бактеріального опіку плодових поширюється пагонами на 15–30 см або більше. Інфіковані пагони змінюють забарвлення від світло – до темно-коричневого на яблунях та від темно-коричневого до чорного — на грушах. Листки можуть стати інфікованими після того, як бактерії потрапили до них безпосередньо через продихи на листку або, частіше, через поранення, завдані комахами, градом, вітром. Уражені листки залишаються на гілках, окремі гілки або цілі дерева виглядають ніби опалені вогнем, звідси і назва хвороби — «опік плодових».
Плоди (особливо молоді) також чутливі до збудника захворювання бактеріальним опіком плодових. Недозрілий плід може інфікуватись через природні пори, ранки або через плодоніжку від сусіднього плоду чи квітки. Захворювання плодів особливо інтенсивно розвивається після дощів з градом. Вони стають коричневими та чорними. Часто з ураженого плоду виділяється липка рідина від молочного до янтарного кольору (бактеріальний ексудат).
Найсприятливішими умовами для розвитку захворювання бактеріальним опіком плодових є відносна вологість 80% та температура повітря 18…29°С. Влітку, у зв’язку з потеплінням, розвиток захворювання уповільнюється. Бактеріальний опік майже завжди супроводжується комплексом інших інфекцій.
Основними переносниками збудника бактеріального опіку плодових на невелику відстань є комахи (бджоли, оси, мухи, джмелі та фітофаги-попелиці, галиці). Між районами та країнами бактеріальний опік плодових розповсюджується зараженим садивним та прищепним матеріалом.
З метою знищення вогнищ бактеріального опіку плодових та запобігання подальшому розповсюдженню слід застосовувати такі заходи:
- Сильно уражені опіком окремі дерева знищують шляхом викорчовування і спалювання їх на місці. Якщо зараження бактеріальним опіком незначне, допускається видалення окремих уражених гілок (під час випилювання уражених гілок захоплюють здорову тканину на 20–40 см нижче видимої межі ураження). Обов’язкова дезінфекція садових інструментів.
- Для профілактики застосовують мідьвмісні препарати, починаючи з фенофази зелений конус до закінчення активного росту однорічних пагонів з інтервалом 10–14 днів.
- Як профілактичний захід рекомендують проводити викорчовування дикорослих груш, яблунь і глоду, які можуть бути джерелом уражень дерев , що ростуть на відстані ближче 500 м до саду.
- При закладанні нових садів необхідно вибирати саджанці стійких до хвороби сортів.
- Підтримувати кислотність ґрунту в межах рН 5,5—6,5, регулювати баланс азот-фосфор-калій.
- Проти переносників інфекції — кліщів, сірого брунькового довгоносика, листовійки, попелиці — застосовувати препарати, дозволені до використання в Україні.
У разі виявлення на плодових культурах характерних симптомів розвитку бактеріального опіку для визначення заходів боротьби з цією хворобою необхідно звернутись до Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області за адресою: м. Херсон, вулиця Старообрядницька, 34 та за телефоном (0552)26-36-13.
29.04.2020
Бактеріальний опік плодових — небезпечне карантинне захворювання плодових насаджень
Серед хвороб рослин, що входять до «Переліку регульованих шкідливих організмів, обмежено поширених в Україні», бактеріальний опік плодових без перебільшення можна вважати найнебезпечнішою. Цією хворобою уражується більше 170 представників родини розоцвітих, як культурних: груша, яблуня, айва, вишня, слива, персик, абрикос, так і декоративних та дикоростучих видів: горобина, глід, троянда та інші. Бактеріальний опік плодових за сприятливих під час цвітіння погодних умов може спричинити значне зниження врожаю, а інколи й повністю його знищення. Крім того, відмирання пагонів, гілок, а інколи й загибель дерев призводить до втрат урожаю наступного року. Перебіг розвитку інфекції – бактеріальним опіком, настільки швидкий, що навіть під час застосування негайних заходів після першого виявлення симптомів неможливо зберегти дерева, і вони гинуть.
У захисті плодових культур від бактеріального опіку велике значення мають вчасне виявлення, прогнозування появи та розвитку інфекції у зонах підвищеного ризику. Симптоми захворювання проявляються в період цвітіння та інтенсивного росту молодих пагонів. Тому фітосанітарні інспектори області вчасно розпочали проводити обстеження плодових насаджень.
Збудник, бактерія Erwinia amylovora, зимує у провідних судинах хворого дерева. Муміфіковані плоди, виразки є найважливішими джерелами ураження. Опік квітів — перша типова ознака прояву бактеріального опіку — з’являється навесні в період цвітіння плодових дерев. Квіти в’януть, всихають, змінюють забарвлення від коричневого до чорного. Уражені бактеріальним опіком квіти можуть опадати, але частіше вони залишаються на рослині. Інфекція від квітів передається на сусідні листки і гілочки. Ураження квітів може призвести до втрати цілої гілки чи дерева.
Протягом декількох днів інфекція бактеріального опіку плодових поширюється пагонами на 15–30 см або більше. Інфіковані пагони змінюють забарвлення від світло – до темно-коричневого на яблунях та від темно-коричневого до чорного — на грушах. Листки можуть стати інфікованими після того, як бактерії потрапили до них безпосередньо через продихи на листку або, частіше, через поранення, завдані комахами, градом, вітром. Уражені листки залишаються на гілках, окремі гілки або цілі дерева виглядають ніби опалені вогнем, звідси і назва хвороби — «опік плодових».
Плоди (особливо молоді) також чутливі до збудника захворювання бактеріальним опіком плодових. Недозрілий плід може інфікуватись через природні пори, ранки або через плодоніжку від сусіднього плоду чи квітки. Захворювання плодів особливо інтенсивно розвивається після дощів з градом. Вони стають коричневими та чорними. Часто з ураженого плоду виділяється липка рідина від молочного до янтарного кольору (бактеріальний ексудат).
Найсприятливішими умовами для розвитку захворювання бактеріальним опіком плодових є відносна вологість 80% та температура повітря 18…29°С. Влітку, у зв’язку з потеплінням, розвиток захворювання уповільнюється. Бактеріальний опік майже завжди супроводжується комплексом інших інфекцій.
Основними переносниками збудника бактеріального опіку плодових на невелику відстань є комахи (бджоли, оси, мухи, джмелі та фітофаги-попелиці, галиці). Між районами та країнами бактеріальний опік плодових розповсюджується зараженим садивним та прищепним матеріалом.
З метою знищення вогнищ бактеріального опіку плодових та запобігання подальшому розповсюдженню слід застосовувати такі заходи:
У разі виявлення на плодових культурах характерних симптомів розвитку бактеріального опіку для визначення заходів боротьби з цією хворобою необхідно звернутись до Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області за адресою: м. Херсон, вулиця Старообрядницька, 34 та за телефоном (0552)26-36-13.