Шкідники та хвороби озимого ріпаку
На посівах озимого ріпаку за встановлення середньодобової температури +6-7°С з місць зимівлі почнуть виходити імаго великого ріпакового прихованохоботника, пізніше, за температури повітря +8-9°С, з’являться жуки капустяного стеблового прихованохоботника.
Найшвидше з’являється великий ріпаковий прихованохоботник, найбільш шкодочинний серед прихованохоботників. Зимують жуки в ґрунті. З місць зимівлі виходять при температурі повітря понад 60С. Масовий виліт розпочинається при температурі повітря близько 9-120С. Заселення починається з країв і поступово поширюється на всю площу. Відчуваючи загрозу, жук спадає із рослини ріпаку, завмирає, тому його важко знайти на посівах. Розвивається жук в одному поколінні.
Відкладання яєць у стебла розпочинається через 10-20 днів після заселення. Фаза яйця триває близько одного тижня. Личинка розвивається всередині стебла 30-40 днів, потім заляльковується у ґрунті.
Шкодять дорослі жуки і личинки. Жуки вигризають невеличкі ямки на стеблах і на жилках листків. У місцях проколів стебла утворюються темні плями зі світлою облямівкою. Личинки проточують ходи в стеблах, черешках листків, спричиняючи відмирання пошкоджених тканин і органів рослин. Личинка мігрує стеблом, пошкоджуючи провідні судини і спричиняючи його розтріскування (якщо доходить до точки росту — можливе випадіння рослин).
Моніторинг проводять за допомогою жовтих пасток та шляхом візуального спостереження. Поріг шкодочинності, при досягненні якого розпочинають захисні обприскування, для капустяного та ріпакового стеблових прихованохоботників – 2-4 жуків на 25 рослин ріпаку або 10 жуків на жовту пастку протягом 3 днів.
Дуже часто аграрії недооцінюють небезпеку від прихованохоботників, а більшість методів боротьби з ними по факту не є достатньо ефективними, зважаючи на особливості їх біології і поведінки. З огляду на відносно низькі температури весняного відновлення жуків після перезимівлі на посівах озимого ріпаку вони з’являються досить рано. При цьому важливо спрацювати на випередження і вчасно знищити саме імаго — до того як вони спаруються, відкладуть яйця й на рослинах розпочнеться розвиток нового покоління. Тобто, хімічний контроль повинен плануватися і проводитися саме проти імаго, що перезимували і з’явилися на посівах. Зволікання з інсектицидною обробкою може призвести до значних пошкоджень личинками стебел. Адже значно шкодочиннішими у цій біологічній групі фітофагів є саме личинки. Зважаючи на це, виключно важливою і необхідною є вчасно проведена перша весняна обробка посівів інсектицидами.
Тому у всіх господарствах, де вирощують озимий ріпак, необхідно обов’язково обстежити посіви щодо заселення зазначеними шкідниками і хворобами, а при перевищенні порогів шкодочинності – провести крайові або суцільні обробки рекомендованими препаратами: Данадим Мікс, КЕ, Іназума, ВГ, Каліпсо 480 SC, КС, Коннект 112,5 SC, КС, Моспілан, ВП, Пірінекс Супер, КЕ, Протеус 110 ОD, МД, Резонанс, КЕ, Тамер, ВП або іншими інсектицидами, дозволеними до використання в Україні відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Обприскують за середньодобової температури вище 6°С, важливо це зробити до початку яйцекладки. В умовах холодної і затяжної весни може знадобиться повторна обробка. Перед використанням будь-якого препарату необхідно обов’язково ознайомитися з інформацією на тарній етикетці та чітко дотримуватися вказаних на ній інструкцій, особливо температурного режиму використання препарату.
За наявності хвороб – бактеріозу коренів, пероноспорозу та інших – рекомендуємо провести хімобробки посівів фунгіцидами згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Важливо! Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області наголошує, що всі роботи по обмеженню чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні економічного порогу шкодочинності (ЕПШ), суворо дотримуватися санітарних правил, регламентів застосування препаратів, правил і заходів з охорони праці та використовувати препарати лише відповідно до «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні».
Також, наголошуємо, що до роботи з пестицидами допускаються лише ті особи, які пройшли навчання з питань безпечного поводження з пестицидами та мають посвідчення про право роботи з пестицидами.
Пам’ятаймо! Під час проведення весняно-польових робіт в умовах воєнного стану, необхідно дотримуватися правил безпечного поводження умов праці.
06.03.2024
Інформаційне повідомлення про фітосанітарний стан посівів сільськогосподарських культур в сільгосппідприємствах Херсонської області станом на 04 березня 2024 року
Шкідники та хвороби озимого ріпаку
На посівах озимого ріпаку за встановлення середньодобової температури +6-7°С з місць зимівлі почнуть виходити імаго великого ріпакового прихованохоботника, пізніше, за температури повітря +8-9°С, з’являться жуки капустяного стеблового прихованохоботника.
Найшвидше з’являється великий ріпаковий прихованохоботник, найбільш шкодочинний серед прихованохоботників. Зимують жуки в ґрунті. З місць зимівлі виходять при температурі повітря понад 60С. Масовий виліт розпочинається при температурі повітря близько 9-120С. Заселення починається з країв і поступово поширюється на всю площу. Відчуваючи загрозу, жук спадає із рослини ріпаку, завмирає, тому його важко знайти на посівах. Розвивається жук в одному поколінні.
Відкладання яєць у стебла розпочинається через 10-20 днів після заселення. Фаза яйця триває близько одного тижня. Личинка розвивається всередині стебла 30-40 днів, потім заляльковується у ґрунті.
Шкодять дорослі жуки і личинки. Жуки вигризають невеличкі ямки на стеблах і на жилках листків. У місцях проколів стебла утворюються темні плями зі світлою облямівкою. Личинки проточують ходи в стеблах, черешках листків, спричиняючи відмирання пошкоджених тканин і органів рослин. Личинка мігрує стеблом, пошкоджуючи провідні судини і спричиняючи його розтріскування (якщо доходить до точки росту — можливе випадіння рослин).
Моніторинг проводять за допомогою жовтих пасток та шляхом візуального спостереження. Поріг шкодочинності, при досягненні якого розпочинають захисні обприскування, для капустяного та ріпакового стеблових прихованохоботників – 2-4 жуків на 25 рослин ріпаку або 10 жуків на жовту пастку протягом 3 днів.
Дуже часто аграрії недооцінюють небезпеку від прихованохоботників, а більшість методів боротьби з ними по факту не є достатньо ефективними, зважаючи на особливості їх біології і поведінки. З огляду на відносно низькі температури весняного відновлення жуків після перезимівлі на посівах озимого ріпаку вони з’являються досить рано. При цьому важливо спрацювати на випередження і вчасно знищити саме імаго — до того як вони спаруються, відкладуть яйця й на рослинах розпочнеться розвиток нового покоління. Тобто, хімічний контроль повинен плануватися і проводитися саме проти імаго, що перезимували і з’явилися на посівах. Зволікання з інсектицидною обробкою може призвести до значних пошкоджень личинками стебел. Адже значно шкодочиннішими у цій біологічній групі фітофагів є саме личинки. Зважаючи на це, виключно важливою і необхідною є вчасно проведена перша весняна обробка посівів інсектицидами.
Тому у всіх господарствах, де вирощують озимий ріпак, необхідно обов’язково обстежити посіви щодо заселення зазначеними шкідниками і хворобами, а при перевищенні порогів шкодочинності – провести крайові або суцільні обробки рекомендованими препаратами: Данадим Мікс, КЕ, Іназума, ВГ, Каліпсо 480 SC, КС, Коннект 112,5 SC, КС, Моспілан, ВП, Пірінекс Супер, КЕ, Протеус 110 ОD, МД, Резонанс, КЕ, Тамер, ВП або іншими інсектицидами, дозволеними до використання в Україні відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Обприскують за середньодобової температури вище 6°С, важливо це зробити до початку яйцекладки. В умовах холодної і затяжної весни може знадобиться повторна обробка. Перед використанням будь-якого препарату необхідно обов’язково ознайомитися з інформацією на тарній етикетці та чітко дотримуватися вказаних на ній інструкцій, особливо температурного режиму використання препарату.
За наявності хвороб – бактеріозу коренів, пероноспорозу та інших – рекомендуємо провести хімобробки посівів фунгіцидами згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Важливо! Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області наголошує, що всі роботи по обмеженню чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні економічного порогу шкодочинності (ЕПШ), суворо дотримуватися санітарних правил, регламентів застосування препаратів, правил і заходів з охорони праці та використовувати препарати лише відповідно до «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні».
Також, наголошуємо, що до роботи з пестицидами допускаються лише ті особи, які пройшли навчання з питань безпечного поводження з пестицидами та мають посвідчення про право роботи з пестицидами.
Пам’ятаймо! Під час проведення весняно-польових робіт в умовах воєнного стану, необхідно дотримуватися правил безпечного поводження умов праці.